- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
Використання сифонної клізми
Оснащення. Стерильні: товстий зонд, скляна трубка-псрехідник, гумова трубка завдовжки 1 м і діаметром 1 см, скляна лійка 1 л; лоток, шпатель, марлеві серветки; інші: переварена вода або блідо-рожевий розчин калію перманганату; кушетка або ліжко, клейонка, пелюшка, подушка, ковдра; відро, кухоль, таз, фартух із пластика, гумові рукавички.
1.Проведіть психологічну підготовку пацієнта, запропонуйте йому звільнити сечовий міхур.
2.Сифонна клізма — тривала і тяжка процедура для ослабленого пацієнта. Тому потурбуйтесь, щоб голова його лежала на подушці, а верхню частину тулуба прикрийте ковдрою.
3.Надягніть фартух, на чисто вимиті руки — гумові рукавички.
4.Пацієнта положіть на лівий бік із підведеними до живота ногами.
5.Під пацієнта підстеліть церату і пелюшку.
6.Біля кушетки поставте таз для зливання промивних вод, відро з водою і кухоль.
7.На серветку за допомогою шпателя намажте вазелін.
8.Сліпий кінець гумового зонда змажте вазеліном і обережно обертальними рухами введіть у пряму кишку до 20 см.
9.Приєднайте до зонда через перехідник гумову трубку і скляну лійку.
10.Тримаючи лійку на рівні пацієнта в нахиленому положенні, поступово наповніть її водою з кухля.
11.Піднімайте поступово лійку на 1 м вище пацієнта і, у разі потреби доливайте воду до тих пір, поки не зупиниться рівень рідини в лійці.
12.Поступово опустіть лійку нижче рівня пацієнта над газом, дочекайтесь, поки вона наповниться вмістом кишок, візуально оцініть вміст, а потім вилийте в таз.
13.Знову наповніть лійку водою, підніміть її на висоту 1 м над пацієнтом і повторюйте таку процедуру декілька разів.
14.Після очищення нижнього відділу кишечника зонд уведіть на глибину до ЗО см і продовжуйте процедуру. При непрохідності товстої кишки в разі результативної клізми спочатку надходять у лійку гази, мутна калового забарвлення вода, а потім — шматочки калу, далі — чиста вода. При тяжкому отруєнні ефективною вважається клізма, коли спочатку виходить із кишечника вода і калові маси, а потім — чиста вода.
15.По закінченні процедури від’єднайте лійку, гумову трубку і перехідник.
16.Кінець зонда опустіть у таз на 15—20 хв для того, щоб стекли залишки рідини і відійшли гази.
17.Обгорнувши серветкою, витягніть зонд із кишечника.
18.Здійсніть туалет шкіри навколо відхідника та промежини.
19.Зручно укладіть пацієнта в ліжко, тепло вкрийте ковдрою, у разі потреби зігрійте грілками.
20.Здійсніть дезінфекцію використаного оснащення.
21.Вимийте і висушіть руки.
22.Зробіть позначку про виконання процедури.
Примітка. Присутність лікаря під час процедури обов’язкова, тим паче, що лікар може брати безпосередню участь у проведенні сифонної клізми. Допомагати може також інша медична сестра.
Використання олійної клізми
Оснащення. Гумовий балон 100—200 мл або шприц Жане і газовивідна трубка, вазелінова або рослинна олія температури 37—38 С, вазелін, фартух із пластика, гумові рукавички, клейонка, пелюшка, судно, туалетний папір, марлева серветка.
1.Проведіть психологічну підготовку пацієнта і поясніть йому, що після виконання процедури він кілька годин повинен лежати. Доцільніше таку клізму зробити ввечері, з тим, щоб вранці настав акт дефекації.
2.Підігрійте на водяній бані олію до температури 37—38 С.
3.Надягніть фартух і на чисті руки гумові рукавички.
4.Заповніть гумовий балон або шприц Жане олією.
5.Покладіть пацієнта на край кушетки або ліжка на лівий бік з підведеними до живота ногами.
6.Підстеліть під сідниці пацієнта церату з пелюшкою.
7.І та II пальцями лівої руки розведіть сідниці пацієнта.
8.Обережно обертальними рухами правої руки введіть наконечник у пряму кишку на глибину 8—10 см.
9.Плавно натисніть на балон, витисніть із нього олію в пряму кишку і, не відпускаючи руки з балона, витягніть наконечник із прямої кишки.
10.Здійсніть туалет шкіри навколо відхідника, промежини.
11.Продезінфікуйте і знежирте балон, гумові рукавички.
12.Вимийте і висушіть руки.
13.Зробіть позначку про виконання процедури.
14.Якщо через 8—10 год дія олійної клізми не настане, тоді слід зробити очисну клізму (за відсутності протипоказань).
При виконанні клізми за допомогою шприца Жане і газовивідної трубки діють таким чином.
1.Уведіть у пряму кишку обертальними рухами газовивідну трубку, змащену вазеліном чи олією, на глибину 10—15 см.
2.Приєднайте заповнений олією шприц Жане до трубки і введіть у пряму кишку.
3.Перегніть кінець трубки, від’єднайте шприц Жане і наберіть у нього трохи повітря.
4.Приєднайте ще раз шприц Жане до трубки і введіть залишки олії в пряму кишку.
5.Вийміть газовивідну трубку зі шприцом за допомогою серветки.
Примітка. Послаблювальний ефект олійної клізми полягає в тому, що олія обволокує кал і полегшує його виведення. Крім цього, під впливом кишкової мікрофлори і соку олія частково розщеплюється на жирні кислоти, які справляють на кишкову стінку слабку подразнювальну дію, що сприяє нормалізації перистальтики.
