- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
1. Дайте пацієнтові випити 2—3 склянки перевареної води або блідо-рожевого розчину калію перманганату.
2. Запропонуйте пацієнтові штучно викликати блювання шляхом надавлювання вказівним і середнім пальцями руки на корінь язика, а також подразнення задньої стінки глотки.
3. У такий спосіб пацієнт здійснює промивання шлунка до появи чистої води.
Примітка. Беззондовий метод промивання шлунка протипоказаний при отруєнні кислотами та основами. Якщо пацієнт сам не може викликати блювання, медичній сестрі слід подразнити задню стінку глотки пацієнта стерильним шпателем.
16.Використання газовивідної трубки
Оснащення. Газовивідна трубка, вазелін, церата, судно, марлеві серветки, присипка, гумові рукавички.
1.Психологічно підготуйте пацієнта.
2.Запропонуйте пацієнтові лягти на лівий бік з підведеними до живота ногами.
3.На чисті руки надягніть гумові рукавички.
4.Підстеліть під пацієнта церату і поставте на неї поряд з пацієнтом судно з невеликою кількістю води.
5.Змажте кінець газовивідної трубки вазеліном.
6.І та II пальцями лівої руки розведіть сідниці пацієнта.
7.Правою рукою обертальними рухами повільно введіть у пряму кишку газовивідну трубку на глибину 20—30 см.
8.Зовнішній кінець газовивідної трубки опустіть в судно з водою. Накрийте пацієнта ковдрою.
9.Залиште трубку в прямій кишці не більше як на 2 год, щоб уникнути пролежнів прямої кишки. Протягом доби у разі потреби процедуру можна повторити.
10.Продезінфікуйте використане оснащення.
11.Вимийте і висушіть руки.
12.Через певний час надягніть чисті гумові рукавички, витягніть, обгорнувши серветкою трубку, шкіру навколо відхідника протріть серветкою, у разі потреби промийте теплою водою, висушіть, при неприємному відчутті пацієнта шкіру в ділянці відхідника змажте вазеліном або припудріть присипкою.
13.Продезінфікуйте використане оснащення.
14.Вимийте і висушіть руки.
15.Здійсніть позначку про виконання процедури.
Примітка. Якщо пацієнт не може повернутись на бік, процедуру зробіть у положенні лежачи на спині при зігнутих кульшових і колінних суглобах і дещо розведених ногах.
17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
Оснащення. Кухоль Есмарха 1—2 л з наконечником і краном, переварена вода температурою 28—32’С 1 — 1,5 л, вазелін, судно, відро або таз, церата, гумові рукавички, фартух із пластика, штатив-стойка, кушетка або ліжко, туалетний папір, марлевий або ватний тупфер, корнцанг.
1.Проведіть психологічну підготовку пацієнта.
2.Запропонуйте пацієнтові перед процедурою звільнити сечовий міхур.
3.Відгородіть пацієнта ширмою, якщо процедура виконується в загальній палаті.
4.Вимийте і висушіть руки.
5.Налийте в кухоль Есмарха 1 —1,5 л води потрібної температури, підвісьте його на штатив, відкрийте кран, заповніть гумову трубку і наконечник водою, закрийте кран. У разі схильності до спазмів кишок температура води має бути 37—39 С, у разі атонії кишок — 18— 20 С. Найчастіше використовують воду температурою 28—32 С.
6.Змажте наконечник вазеліном.
7.Надягніть гумові рукавички і фартух.
8.Покладіть пацієнта на край кушетки або ліжка на лівий бік з підведеними до живота ногами, що сприяє розслабленню м’язів черевного преса і полегшує введення рідини в товсту кишку. Якщо пацієнтові заборонено повертатись, то процедуру виконайте в положенні лежачи на спині, але під таз підкладіть валик із ковдри. Запропонуйте пацієнтові розвести стегна і зігнути ноги в колінах.
9.Під сідниці пацієнта підстеліть церату з пелюшкою, край яких опустіть в таз.
10.Пальцями лівої руки розведіть сідниці й обертальними рухами обережно введіть у відхідник наконечник, спочатку в напрямку пупка на 3—4 см, а потім паралельно до хребта на 8—10 см. За наявності складок слизової оболонки або гемороїдальних вузлів наконечник проведіть обережно між ними.
11.Відкрийте кран і забезпечте течію рідини. Регулюйте інтенсивність її надходження з тим, щоб не завдати сильного болю і відчуття раптового переповнення кишок. Якщо вода не надходить у кишку, підніміть кухоль вище і змініть положення наконечника: проведіть його глибше або трохи виведіть назовні. Якщо й це не допомагає (можливо, наконечник забитий каловими масами), вийміть наконечник, промийте його водою з кухля Есмарха і введіть знову у пряму кишку.
12.Після введення достатньої кількості води у пряму кишку закрийте кран і вийміть наконечник.
13.Поясніть пацієнтові, що він повинен полежати на спині й глибоко дихати 5—7 хв для кращого розрідження калових мас.
14.Запропонуйте пацієнтові в туалеті випорожнити кишечник, а пацієнтові, який перебуває на ліжковому режимі, підставте судно і попередьте санітарку про обслуговування пацієнта.
15.Перевірте результативність клізми.
16.Здійсніть туалет відхідника і промежини.
17.Продезінфікуйте використане оснащення.
18.Вимийте і висушіть руки.
19.Зробіть позначку про виконану процедуру.
Примітка. Особливості використання клізми дітям: дітям для проведення клізми застосовуйте м’які гумові або поліетиленові наконечники; рідину вводьте повільно, без великого тиску; після видалення наконечника на кілька хвилин стисніть сідниці дитині, допомагаючи цим затримати випорожнення; кількість уведеної рідини дітям залежить від віку: новонародженим уводять ЗО мл, дитині віком 1—3 міс — 60 мл; 3—6 міс — 90 мл; 6—9 міс — 120—150 мл; 9—12 міс — 180 мл; 1—2 роки — 200 мл; 3—5 років — 300 мл; 6—9 років — 400 мл; 10—14 років — 500 мл.
