- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
Оснащення. Стерильні: лоток, товстий зонд діаметром 10 мм, скляна трубка-перехідник, гумова трубка завдовжки 70—80 см для подовження зонда, скляна лійка, шприц Жане, гумові рукавички — 2 пари; інші: кухоль, затискач, відро 8—10 л з перевареною водою або розчином калію перманганату 1 : 10000 температури 28—32 С, миска для промивних вод, посудина для відправки промивних вод до лабораторії, клейончасті фартухи для медичної сестри, її помічниці та пацієнта.
1. Проведіть психологічну підготовку пацієнта.
2. Якщо в пацієнта є зубні протези, запропонуйте зняти їх.
3. Посадіть пацієнта на стілець так, щоб він спиною впирався в його спинку.
4. Надягніть пацієнтові фартух.
5. Попередьте, щоб пацієнт тримав руки на колінах, не заважав виконувати процедуру.
6. Між ногами пацієнта поставте миску для збирання промивної води.
7. Надягніть фартух на себе і запропонуйте надягнути його вашій помічниці.
8. Вимийте руки і висушіть їх, надягніть гумові рукавички.
9. Візьміть стерильний шлунковий зонд, відміряйте відстань у пацієнта від різців до пупка.
10. Змочіть кінець зонда перевареною водою, на дистальний кінець накладіть затискач.
11. Запропонуйте пацієнтові широко відкрити рот, висунути язик і вимовити звук “а”.
12.Заокруглений кінець зонда покладіть на корінь язика, попросіть пацієнта зробити ковток і в цей момент проведіть зонд у стравохід.
13.Поступово пропонуйте пацієнтові ковтнути зонд до відповідної мітки (у середньому 45—50 см).
14.При позивах до блювання припиніть уведення зонда. Запропонуйте пацієнтові зробити глибокий вдих носом і затримати при цьому дихання, утримуючи зонд губами.
15.Коли зонд уведено до потрібної мітки, то приєднайте до нього скляний перехідник, гумову трубку та лійку.
16.Зніміть затискач, опустіть лійку до рівня колін, тримайте її трохи нахиленою, наливайте в неї воду, поступово піднімайте лійку вище голови пацієнта і введіть у шлунок 500—600 мл води.
17.Коли в лійці залишиться трохи води, опустіть її до рівня колін пацієнта і промивна вода виділиться із шлунка. Коли лійка заповниться промивною водою, нахиліть її над мискою.
18.Стежте за тим, щоб кількість виділеної рідини приблизно дорівнювала кількості введеної води.
19.Такі дії повторіть декілька разів до появи чистої води, з кожним разом поступово збільшуйте введення води до 1 л.
Якщо проминання шлунка здійснюється через 2—3 год після отруєння і є підстава думати, що частина недоброякісної їжі знаходиться в кишках, промивання шлунка закінчіть уведенням через зонд 60 мл 25 % розчину магнію сульфату.
1.Після закінчення процедури від’єднайте лійку, швидким рухом витягніть зонд, притримуючи його пелюшкою чи серветкою.
2.Промивну воду огляньте, покажіть лікареві. У разі потреби частину промивної води відлийте в посудину, промаркуйте та відправте до лабораторії.
3.Продезінфікуйте використане оснащення.
4.Вимийте та висушіть руки.
5.Зробіть позначку у відповідній медичній документації.
Запам'ятайте! Доцільніше під час процедури пацієнтові надати положення лежачи на лівому боці з опущеною нижче тулуба головою, що знижує ризик аспірації промивних вод і рідина не надходить у кишківник під дією сили тяжіння. У разі появи домішок крові у промивних водах процедуру припиніть і викличте лікаря. Якщо пацієнт непритомний, то вводять тонкий шлунковий зонд, змазаний гліцерином, через ніс або лікар-реаніматолог уводить зонд через рот за допомогою ларингоскопа. Циліндр шприца Жане можете використати як лійку або за допомогою шприца Жане введіть відповідну кількість води і, у разі потреби, відсмокчіть промивну воду вакуумним способом. Великий об’єм одноразово введеної рідини сприяє відкриттю пілоруса та спрямуванню рідини, що містіть отруту, до кишківника, де відбувається найінтенсивніший процес усмоктування отрути. Баланс між кількістю введеної та виведеної рідини не повинен перевищувати 1 % маси тіла пацієнта. Через недостатній контроль за кількістю введеної та виведеної рідини. Ü надлишок в організмі призводять до розвитку так званого отруєння водою, особливо у дітей. У разі отруєння кислотами вводять 2 % розчин натрію гідрокарбонату. У разі отруєння основами — 0,1 % розчин лимонної кислоти.
