- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
Оснащення. Стерильні: марлеві серветки, ватні тампони, маска, гумові рукавички, ниркоподібний лоток, система одноразового використання, заповнена інфузійним розчином, шприц 2 мл, заповнений розчином гепарину (на 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду 5000 ОД гепарину), набір медикаментів для профілактики СНІДу; інші: штатив-підставка; лейкопластир, джгут, полотняна серветка, подушечка, церата розміром 20x30 см, фартух, захисні окуляри.
1.Психологічно підготуйте пацієнта.
2.Запропонуйте пацієнтові випорожнити сечовий міхур, при потребі здійснити акт дефекації, поправте постіль, надайте пацієнтові зручного положення, тому що вливання може тривати протягом кількох годин.
3.Надягніть фартух і захисні окуляри. Доправте в палату заповнену систему.
Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
4.Накладіть джгут, підготуйте вену, обробіть ділянку шкіри, гумові рукавички та здійсніть пункцію вени голкою, що розміщена на канюлі системи.
5.При потраплянні голки у вену в муфті голки або в канюлі системи з’явиться кров, після чого зніміть джгут, відкрийте Гвинтовий затискач і відрегулюйте частоту крапель. Оптимальна частота — 40— 60 крапель за 1 хв, але в деяких випадках кількість крапель може бути меншою.
Примітка. Іноді при недостатньо виражених венах доцільніше спочатку ввести голку, утримуючи її за муфту стерильною серветкою, а потім підключити систему.
1.Закріпіть муфту голки на шкірі смужкою лейкопластиру. Другою смужкою зафіксуйте на шкірі нижню трубку системи на відстані 15 см від кінця.
2.Обережно вийміть джгут, полотняну серветку, подушечку зручно покладіть під руку пацієнта.
3.Місце пункції та голку прикрийте зверху стерильною серветкою.
4.Запитайте пацієнта, як він себе почуває. Попередьте його, щоб він у разі потреби за допомогою сигналізації терміново викликав мані- пуляційну медичну сестру.
5.Час від часу навідуйтесь до пацієнта і спостерігайте за його станом та процесом інфузії.
14.Профілактика пролежнів
Оснащення. Шкала Norton, подушка, надувні матраци, бавовняна торбинка, наповнена просом, слабкий розчин оцтової кислоти (1 столова ложка столового оцту на 1 склянку води), 10 % розчин камфорного спирту, 1 % розчин саліцилового спирту, гумові рукавички.
1. За шкалою Nortonвизначте схильність пацієнта до розвитку пролежнів.
2. Змінюйте положення тяжкохворого кожні 2 год, щоразу перевіряючи стан ділянок шкіри, на яку діє тиск.
3. Двічі на день обробляйте шкіру.
4. Стежте, щоб білизна була чистою, сухою, без складок і крихт.
5. Стежте за регулярністю випорожнень пацієнта, запобігайте і лікуйте нетримання сечі і калу.
6. Надайте пацієнтові такого положення, щоб маса тіла була рівномірно розподілена, для чого використовуйте надувні матраци, проти- пролежневі установки, звичайні подушки.
7. Під ділянки можливого утворення пролежнів підкладіть бавовняну торбинку, наповнену просом.
8. При нетриманні сечі і калу під сідниці підкладіть бавовняний круг, наповнений просом, а всередину круга підставте плоску круглу посудину для збирання екскрементів.
9. Забезпечте збалансоване харчування тяжкохворого. їжа повинна містити вітамін С і вітаміни групи В, азот, сірку, фосфор, кальцій, які позитивно впливають па кровообіг.
10. Ділянки можливого утворення пролежнів протирайте двічі на добу серветкою, змоченою одним із наведених розчинів.
11. Розвивайте у пацієнта навички самодопомоги, заохочуйте його до самостійних дій, використовуючи поручні або перекладини над ліжком, для самостійної зміни положення в ліжку.
12. Навчіть рідних і осіб, які доглядають за пацієнтом, елементам правильного догляду.
13. Продезінфікуйте використане оснащення.
14. Вимийте і висушіть руки.
