Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)

Оснащення. Стерильні: марлеві серветки, ватні тампони, маска, гумові рукавички, ниркоподібний лоток, система одноразового вико­ристання, заповнена інфузійним розчином, шприц 2 мл, заповнений розчином гепарину (на 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду 5000 ОД гепарину), набір медикаментів для профілактики СНІДу; інші: штатив-підставка; лейкопластир, джгут, полотняна серветка, подушечка, церата розміром 20x30 см, фартух, захисні окуляри.

1.Психологічно підготуйте пацієнта.

2.Запропонуйте пацієнтові випорожнити сечовий міхур, при потребі здійснити акт дефекації, поправте постіль, надайте пацієн­тові зручного положення, тому що вливання може тривати протягом кількох годин.

3.Надягніть фартух і захисні окуляри. Доправте в палату запов­нену систему.

Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.

4.Накладіть джгут, підготуйте вену, обробіть ділянку шкіри, гу­мові рукавички та здійсніть пункцію вени голкою, що розміщена на канюлі системи.

5.При потраплянні голки у вену в муфті голки або в канюлі систе­ми з’явиться кров, після чого зніміть джгут, відкрийте Гвинтовий за­тискач і відрегулюйте частоту крапель. Оптимальна частота — 40— 60 крапель за 1 хв, але в деяких випадках кількість крапель може бути меншою.

Примітка. Іноді при недостатньо виражених венах доцільніше спочатку ввести голку, утримуючи її за муфту стерильною серветкою, а потім підключити систему.

1.Закріпіть муфту голки на шкірі смужкою лейкопластиру. Дру­гою смужкою зафіксуйте на шкірі нижню трубку системи на відстані 15 см від кінця.

2.Обережно вийміть джгут, полотняну серветку, подушечку зруч­но покладіть під руку пацієнта.

3.Місце пункції та голку прикрийте зверху стерильною серветкою.

4.Запитайте пацієнта, як він себе почуває. Попередьте його, щоб він у разі потреби за допомогою сигналізації терміново викликав мані- пуляційну медичну сестру.

5.Час від часу навідуйтесь до пацієнта і спостерігайте за його станом та процесом інфузії.

14.Профілактика пролежнів

Оснащення. Шкала Norton, подушка, надувні матраци, бавовняна торбинка, наповнена просом, слабкий розчин оцтової кислоти (1 столова ложка столового оцту на 1 склянку води), 10 % розчин камфор­ного спирту, 1 % розчин саліцилового спирту, гумові рукавички.

1. За шкалою Nortonвизначте схильність пацієнта до розвитку пролежнів.

2. Змінюйте положення тяжкохворого кожні 2 год, щоразу пе­ревіряючи стан ділянок шкіри, на яку діє тиск.

3. Двічі на день обробляйте шкіру.

4. Стежте, щоб білизна була чистою, сухою, без складок і крихт.

5. Стежте за регулярністю випорожнень пацієнта, запобігайте і лікуйте нетримання сечі і калу.

6. Надайте пацієнтові такого положення, щоб маса тіла була рів­номірно розподілена, для чого використовуйте надувні матраци, проти- пролежневі установки, звичайні подушки.

7. Під ділянки можливого утворення пролежнів підкладіть ба­вовняну торбинку, наповнену просом.

8. При нетриманні сечі і калу під сідниці підкладіть бавовняний круг, наповнений просом, а всередину круга підставте плоску круглу посудину для збирання екскрементів.

9. Забезпечте збалансоване харчування тяжкохворого. їжа по­винна містити вітамін С і вітаміни групи В, азот, сірку, фосфор, кальцій, які позитивно впливають па кровообіг.

10. Ділянки можливого утворення пролежнів протирайте двічі на добу серветкою, змоченою одним із наведених розчинів.

11. Розвивайте у пацієнта навички самодопомоги, заохочуйте його до самостійних дій, використовуючи поручні або перекладини над ліжком, для самостійної зміни положення в ліжку.

12. Навчіть рідних і осіб, які доглядають за пацієнтом, елементам правильного догляду.

13. Продезінфікуйте використане оснащення.

14. Вимийте і висушіть руки.