- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
Оснащення. Мембранний сфігмоманометра
1. У манжетку нагнітайте повітря до повного стискання плечової артерії (відсутність пульсу на променевій артерії).
2. Відкрийте вентиль апарата і поступово випускайте повітря.
3. Момент появи перших осцилярій (коливання стрілки пружинного манометра) позначте на стрільці манометра — це величина систолічного тиску.
4. Зникнення коливань стрілки відповідає діастолічному тиску.
Примітка. Осциляторний метод визначення артеріального тиску не дає максимально точних результатів.
12.Визначення добового діурезу і водного балансу
Оснащення. Мірна посудина, склянка, вага для зважування фруктів, овочів, градуйована посудина (до 3 л).
Визначення добового діурезу.
1.Напишіть етикетку для вимірювання добового діурезу:
Добовий діурез
Прізвище, ім'я, по батькові пацієнта
Дата і години початку збирання сечі
2.Прикріпіть етикетку на градуйовану посудину, поставте її в туалетній кімнаті і покажіть пацієнтові або санітарці (якщо тяжкохворий), де вона знаходиться.
3.Звечора поясніть пацієнтові (або санітарці) правила збирання добового діурезу.
4.Пацієнт о 6 год ранку звільняє сечовий міхур і ця сеча не враховується.
5.Протягом доби до 6 год ранку наступного дня пацієнт (або санітарка) зливає сечу в градуйовану посудину, записує її кількість і виливає в туалет.
6.По закінченню доби медична сестра визначає кількість виділеної сечі і записує цифрою результат добового діурезу у відповідну графу температурного листка.
Визначення водного балансу
1.Протягом усієї доби зафіксуйте кількість випитої пацієнтом рідини, включаючи не тільки рідину, а й рідку частину перших страв.
2.Зважте фрукти і овочі, які вживає пацієнт, маса фруктів та овочів приймається повністю за кількість спожитої рідини.
3.Урахуйте кількість рідини, уведеної парентерально.
4.Водний баланс визначте за відсотковим співвідношенням вжитої рідини та виділеної за добу сечі.
5.Дані зареєструйте у відповідній документації.
Примітка. Добовий діурез приблизно становить за добу 1000—1500 мл сечі, але ця кількість може змінюватись залежно від різних фізіологічних умов (кількість випитої рідини) і патологічних станів. Водний баланс у нормі повинен становити не менше 75—80 % від усієї вжитої за добу рідини. Якщо пацієнт за добу виділяє набагато менше сечі, ніж вживає рідини (від'ємний баланс), то це означає, що частина рідини затримується в організмі, збільшуються набряки, асцит та ін. Якщо пацієнт протягом доби виділяє більше сечі, ніж вживає рідини (позитивний баланс), то це свідчить про сходження набряків при введенні сечогінних препаратів. Дуже важливо визначати щоденно добовий діурез та водний баланс пацієнтам із хронічною декомпенсованою серцево-судинною недостатністю.
13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
Оснащення.Стерильні: маніпуляційний стіл, пінцет, ниркоподібний лоток, система одноразового використання для вливання кровозамінників і інфузійних розчинів, ватні кульки, марлеві серветки, інфузійний розчин, маска, гумові рукавички; 70 % етиловий спирт, пінцет і ножиці в 6 % розчині пероксиду водню; інші: штатив-підставка.
1.Здійсніть гігієнічне миття рук, надягніть маску.
2.Перевірте наявність усього необхідного для маніпуляції.
3.Руки обробіть 70 % етиловим спиртом і одягніть стерильні гумові рукавички.
4.Звірте етикетку на флаконі з призначенням лікаря, перевірте термін придатності препарату, герметичність флакона і прозорість рідини. На вільному місці етикетки флакона напишіть номер палати і прізвище пацієнта.
5.Зніміть ножицями центральну частину металевого ковпачка, пригладьте гострі краї металевої бокової частини ковпачка, щоб уникнути поранення.
6.Стерильним ватним тампоном, зволоженим 70 % етиловим спиртом, обробіть корок флакона та верхню і бічну частину металевого ковпачка.
7.Перевірте герметичність пакета (герметичний пакет щільно облягає систему) і термін придатності системи.
8.Обробіть бранші ножиці в і місце розрізу пакета системи стерильним ватним тампоном, зволоженим 70 % етиловим спиртом і розкрийте пакет.
9.Додатково обробіть гумові рукавички й вийміть систему з пакета.
10.Зніміть ковпачок з голки-повітровода і введіть її до упору в гумовий корок флакона.
11.Зніміть ковпачок з верхньої голки системи і введіть її в гумовий корок флакона на відстані 1 см від голки-повітровода навхрест, щоб не було підсмоктування повітря у систему.
12.Закрийте Гвинтовий затискач.
13.Флакон переверніть догори дном і закріпіть на штативі.
14.Ін’єкційну голку зніміть разом з ковпачком за допомогою стерильного пінцета і покладіть на стерильний лоток.
15.Однією рукою переверніть крапельницю, а другою, утримуючи нижню частину системи, відкрийте затискач.
16.Заповніть крапельницю до половини об’єму розчином.
17.Поверніть крапельницю в початкове положення і заповніть нижню частину системи розчином до повного витиснення повітря та появи розчину в канюлі для насадки голки.
18.Закрийте Гвинтовий затискач. Надягніть ковпачок з голкою на канюлю, підвісьте нижній кінець системи на гачок штатива.
Примітка.Якщо в систему вмонтована невеликого розміру крапельниця, то доцільніше заповнити її розчином до половини легким притискуванням з боків при закритому затискачі.
