- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
Оснащення. Сфігмоманометр мембранний, стетофонендоскоп, температурний листок.
1.Підготуйте пацієнта психологічно, вимийте і висушіть руки.
2.Запропонуйте пацієнтові лягти в ліжко або сісти біля стола з оголеною рукою.
3.Розмістіть його руку на рівні серця в розслабленому положенні, а для кращого розгинання руки під лікоть покладіть валик або попросіть пацієнта підкласти стиснену в кулак кисть вільної руки.
4.Накладіть манжетку на нижню третину плеча (на 3—5 см вище ліктьового згину) так, щоб між нею та шкірою плеча проходив тільки один палець. Одяг не повинен стискати руку вище від манжетки.
5.З’єднайте манометр із манжеткою. Перевірте положення стрілки манометра відносно нульової поділки шкали і установіть його на одному рівні з плечем.
6.ІІальпаторно визначте в ліктьовому згині місце пульсації артерії і без особливого натиску прикладіть фонендоскоп.
7.Візьміть у долоню балончик тонометра, закрийте його вентиль за годинниковою стрілкою і нагнітайте повітря в манжетку.
8.Зафіксуйте момент, коли зникає звук пульсових ударів, після чого продовжуйте нагнітати повітря ще 20—ЗО мм рт. ст.
9.Привідкрийте вентиль на балоні проти ходу годинникової стрілки і поступово знижуйте тиск у манжетці. Одночасно за допомогою фонендоскопа вислуховуйте тони на плечовій артерії та стежте за показником шкали манометра.
10.Зафіксуйте на шкалі манометра позначку, на якій з’являється перший пульсовий удар, що характеризує величину максимального (систолічного) артеріального тиску.
11.Деякий час ці тони будуть прослуховуватися, потім зникнуть. Момент зникнення тонів на ліктьовій артерії зафіксуйте на шкалі манометра. Цей показник відповідає мінімальному (діастолічному тиску).
12.Після визначення артеріального тиску відкрийте повністю вентиль балона, випустіть повітря з манжетки, роз’єднайте апарат із манжеткою, зніміть манжетку з руки.
13.Запишіть результат вимірювання артеріального тиску цифровим методом (наприклад 125/80 мм рт. ст.) або графічним на температурному листку у вигляді стовпчика. Максимальний тиск зображають червоним олівцем, а мінімальний — синім. Одна поділка шкали АТ дорівнює 5 мм рт. ст.
14.У разі потреби визначайте артеріальний тиск тричі з інтервалом 3—5 хв. У даному разі зареєструйте найнижчий показник.
15.Продезінфікуйте манжетку апарата і фонендоскоп.
Запам’ятайте! Не можна накладати манжетку поверх одягу, а також здавлювати плече щільно закатаним рукавом, оскільки може бути порушена точність вимірювання артеріального тиску. Треба бути особливо уважним під час вимірювання артеріального тиску пацієнтам, в яких спостерігається брадикардія або аритмія. Дотримуйтесь основного правила вимірювання артеріального тиску: манжетка і тонометр повинні бути на рівні серця. У разі ожиріння пацієнта, коли для плеча не вистачає манжетки, можна накласти її на передпліччя і визначити артеріальний тиск, вислуховуючи тони на променевій артерії.
Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
Оснащення. Електронний сфігмоманометр, температурний листок.
1.З тильного боку апарата поставте в гніздо елементи живлення.
2.Запропонуйте пацієнтові сісти на стілець або лягти у ліжку на спину.
3.На оголену руку пацієнта накладіть манжетку так, щоб датчик розмістився на 1 см медіальніше від ямки ліктьового згину.
4.З’єднайте манжетку з блоком живлення.
5.У манжетку нагнітайте повітря доти, доки не зникнуть звуковий і світловий сигнали.
6.Поступово випускайте повітря із манжетки.
7.Поява першого звукового та світлового сигналів відповідає на манометрі величині систолічного тиску. Останній звуковий і світловий сигнали відповідають на манометрі величині діастолічного тиску. На манометрі реєструється цифрами показання артеріального систолічного та діастолічного тиску.
8.Крім того, одночасно на манометрі реєструється частота пульсу.
9.Зніміть і продезінфікуйте манжетку.
10.Відключіть елементи живлення по завершенні роботи.
11.Дані показники зареєструйте у відповідній медичній документації.
Примітка.Цей метод дозволяє легко вимірювати артеріальний тиск самим пацієнтом, не потребує вислуховування стетофонендоскопом.
