Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу

Найчастіше пульс визначають на променевій артерії (на долонній поверхні передпліччя біля основи великого пальця).

Визначають пульс на сонній артерії, яка розташована на шиї — по передньому краю груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, при­близно на його середині.

На скроневій артерії пульс визначають на рівні брів, відступив­ши від зовнішнього кута ока на 1 —1,5 пальця в бік вуха.

Пульсацію стегнової артерії визначають нижче від пахвинної складки, приблизно на її середині.

Пульс на ліктьовій артерії визначають на 1 см медіальніше від ямки ліктьового згину.

Пульс на тильній артерії стопи визначають у проксимальній частині першого міжплюсневого простору.

Оснащення. Годинник із секундною стрілкою або секундомір, сте- тофонендоскоп.

1.Запропонуйте пацієнтові сісти на стілець або зручно лягти у ліжку, підготуйте його психологічно.

2.Вимийте і висушіть руки.

3.Для дослідження пульсу на променевій артерії руку пацієнта розмістіть на столі або у ліжку ребром у положенні, середньому між супінацією і пронацією.

4.Розташуйте II, III і IV пальці обох рук на долонній поверхні правого і лівого передпліччя. Відчувши пульсівну артерію в зазначе­ному місці, з помірною силою притисніть її до внутрішньої поверхні променевої кістки.

5.У разі однакових властивостей пульсу на обох руках досліджен­ня продовжуйте на одній руці.

6.Відчувши пульсову хвилю, насамперед зверніть увагу на часто­ту пульсу, його ритм, наповнення та напруженість.

7.Для визначення частоти пульсу за 1 хв підрахунок проводьте протягом ЗО с і одержане число помножте на 2. Якщо пульс аритміч­ний або частота його більша чи менша від звичайної, то щоб не поми­литися, повторно підрахуйте пульс протягом 1 хв.

Запис показників частоти пульсу в температурний листок

Пам’ятайте, що на шкалі П (пульс) у температурному листку є поділки частоти пульсу від 50 до 160 за 1 хв.

При значеннях частоти пульсу від 50 до 100 одна поділка позна­чає 2 удари, а при значеннях частоти пульсу понад 100 за 1 хв — 4 удари.

Частоту пульсу позначте червоним кольором у вигляді кривої.

11.Вимірювання ат, графічне зображення

в температурному листку.

Артеріальний тиск — це тиск крові на стінки судин. Розріз­няють систолічний (максимальний) тиск, який виникає в момент систоли серця і пульсова хвиля досягає найвищого рівня, та діастолічний (мінімальний) тиск, який виникає в кінці діастоли серця, а також пульсовий тиск (різниця між величинами систолічного та діастолічного тиску).

У нормі систолічний артеріальний тиск коливається від 100 до 140ммрт. ст., мінімальний — від 60 до 90 мм рт. ст. залежно від віку, фізичного і психічного стану людини. Добові коливання зна­ходяться в межах 10—20 мм рт. ст. Уранці тиск дещо нижчий, ніж увечері. Залежно від різних фізіологічних процесів (втома, збуджен­ня, споживання їжі) рівень артеріального тиску може змінюватися. З віком артеріальний тиск дещо підвищується.

Вимірювання артеріального тиску — незамінний діагностичний метод під час обстеження пацієнтів і важливий об’єктивний показник функції серцево-судинної системи. Керуючись показниками ар­теріального тиску, можна скласти уявлення про ступінь тяжкості шоку або колапсу, про величину крововтрати. Під контролем ар­теріального тиску проводиться введення крові, деяких ліків. ІІоказники артеріального тиску можуть відображати стан і ступінь захво­рювань різних органів (нирок, ендокринних залоз).

Підвищення артеріального тиску понад норму називають арте ріальною гіпертензією, а зниження — артеріальною гіпотензією.