- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
1.Приготуйте спиртівку і сірники, флакон із стерильним поживним середовищем.
2.Надягніть поліетиленовий фартух і маску.
3.Здійсніть гігієнічне миття рук і надягніть стерильні гумові рукавички.
4.Психологічно підготуйте пацієнта, уточніть його дані із заготовленою етикеткою, проставте відповідний номер на флаконі і направленні (у журналі).
5.Не перевіряйте прохідність голки, щоб уникнути попадання
мікроорганізмів із повітря в шприц. Накладання джгута, підготовку вени, знезараження ділянки шкіри, вено пункцію здійсніть так, як при внутрішньовенній ін’єкції.
6.Наберіть у шприц 5 мл крові.
7.Зніміть джгут, прикладіть до місця пункції стерильний ватний тампон і видаліть голку з вени.
8.Підпаліть спиртівку або проспиртований тампон на металевому лотку, зніміть голку, вийміть корок із флакона з рідким стерильним поживним середовищем, обпаліть горловину флакона на полум’ї і, не торкаючись його стінок, влийте в нього кров.
9.Ще раз обпаліть горловину флакона, потім стерильну частину корка і закрийте ним флакон. Усі дії проводьте якомога швидше й обережніше, щоб з навколишнього середовища у флакон не потрапили мікроби.
10.Продезінфікуйте використане оснащення.
11.Вимийте і висушіть руки.
12.Зробіть позначку про взяття крові на бактеріологічне дослідження у листку обстеження пацієнта або листку інтенсивного спостереження і терапії.
13.Відправте біоматеріал до лабораторії протягом 2 год.
Примітка. Якщо пацієнтові введено підключичний катетер, можна його використати для отримання крові, але спочатку одним стерильним шприцом відбирають декілька мілілітрів крові, а потім другим набирають кров для дослідження, після чого промивають катетер 1 % розчином гепарину 1 мл і закривають заглушку. При неможливості доправлення біоматеріалу до лабораторії протягом 2 годин флакон необхідно помістити в термостат при температурі 37 С.
Особливості взяття крові з вени на коагулограму
1.Улийте в градуйовану конусоподібну пробірку 1 мл 3,8 % розчину цитрату натрію (антикоагулянт).
2.В асептичних умовах із вени візьміть 10 мл крові.
3.По стінці пробірки із шприца випустіть 9 мл взятої крові.
4.Закрийте пробірку корком і обережно перемішайте кров з антикоагулянтом легким похитуванням або струшуванням пробірки без утворення піни.
Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
1.Ділянку шкіри обробіть 3% розчином пероксиду водню або розчином фурациліну 1:5000. Для знезараження шкіри не використовуйте спирт і спиртові розчини.
2.Узяту з вени кров (5 мл) вилийте в присутності лікаря в чистий сухий флакон з-під антибіотиків і закрийте корком.
3.Горловину флакона з корком навхрест заклейте двома смужками лейкопластиру, його краями зафіксуйте до флакона етикетку-направлення.
4.Лікар повинен засвідчити особисті дані пацієнта, для чого на направленні він ставить свій підпис, а на коркові — особисту печатку.
Взяття крові на віл-інфекцію
1.Працюйте обережно, щоб виключити поранення голкою, пробіркою. Категорично забороняється використовувати пробірки з відбитими краями. Використовуйте засоби особистого захисту: маску, гумові рукавички, захисний екран, поліетиленовий фартух. Усі пошкодження шкіри на руках перед надягненням гумових рукавичок закрийте лейкопластиром або напальником. У маніпуляційному кабінеті обов’язково повинна бути повністю укомплектована аптечка для профілактики СНІДу.
2.Пробірку з кров’ю пронумеруйте. Номер на пробірці та направленні повинен співпадати
3.В асептичних умовах за загальноприйнятими правилами з вени пацієнта візьміть 5 мл крові й вилийте в суху центрифужну пробірку з поділками.
4.Закрийте пробірку гумовим корком.
5.Кров у холодильнику може зберігатися не більше доби. Не підлягає доставці до лабораторії гемолізована кров.
6.Пробірки до лабораторії доправте у контейнері з ущільнювачем (вата, поролон). На дно контейнера покладіть у декілька шарів полотняну серветку.
7.Окремо доправте направлення, де зазначені дані про осіб, в яких взята кров.
Примітка.При взятті крові на ВІЛ-інфекцію у направленні не вказуються паспорті дані пацієнта, а проставляється відповідний шифр.
