Використання примочок

Оснащення. Холодна (льодяна вода) або вода з оцтом (1 столова ложка столового оцту на склянку води), чиста, м’яка гігроскопічна тканина, рушник.

1. Психологічно підготуйте пацієнта.

2. Вимийте і висушіть руки.

3. Надайте пацієнтові зручного положення.

4. Складену в декілька шарів м’яку гігроскопічну тканину змочіть холодною водою і швидко відіжміть надлишки рідини.

5. Прикладіть до лоба (при гарячці), на перенісся (при носовій кровотечі), на місце травм у перші години.

6. Оскільки примочка швидко нагрівається, змінюйте її через де­кілька хвилин. Краще використайте дві примочки: одну накладіть пацієнтові, другу охолоджуйте у воді.

7. Для підтримування низької температури у воду покладіть лід.

8. Тривалість процедури може бути 50—60 хв.

9. Після закінчення процедури насухо витріть шкіру.

7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників

Оснащення. Ниркоподібний лоток, вода температури 40—45 С, водяний термометр, гірчичники, сухий рушник, серветка.

1.Психологічно підготуйте пацієнта.

2.Вимийте і висушіть руки.

3.Перевірте термін виготовлення і ознаки придатності гірчич­ників.

4.Звільніть від одягу потрібну ділянку тіла пацієнта.

5.Огляньте шкіру пацієнта щодо виявлення протипоказань.

6.Надайте пацієнтові зручного положення.

7.Змочіть гірчичник у воді 40—45 С і щільно прикладіть до тіла пацієнта гірчичною масою донизу.

8.Зверху прикладіть сухий рушник і вкрийте ковдрою.

9.Через декілька хвилин пацієнт відчує тепло і незначний пеку­чий біль.

10.Через 10—15 хв зніміть гірчичник (шкіра під ним має бути гі- перемійована).

11.Зволоженим теплою водою тампоном зніміть залишки гірчи­ці і витріть шкіру насухо.

12.Порекомендуйте пацієнтові полежати в ліжку не менше 2 год.

13.Зробіть позначку у відповідній медичній документації.

Примітка. У разі виникнення опіків обробіть шкіру 5 % розчином калію перманганату. Дітям накладають гірчичники зворотною стороною, або через двохшарову марлеву серветку, змочену олією, або через цигарковий папір і три­мають їх до появи гіперемії шкіри.

8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків

Оснащення.Стерильні: шприци 1; 2; 5; 10 мл із голками, ватні тампони, серветки, гумові рукавички, 70 % етиловий спирт, анти­біотик у флаконі, ізотонічний розчин натрію хлориду.

Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату

1.Знезараженими руками візьміть флакон з антибіотиком, уваж­но прочитайте придатність препарату.

2. Пилочкою зніміть середню частину ковпачка.

3. Обробіть корок і ободок ковпачка стерильним ватним тампо­ном, зволоженим 70 % етиловим спиртом.

4. Наберіть у шприц відповідну кількість стерильного ізотонічно­го розчину натрію хлориду з розрахунку 1 мл на 100000 ОД, або 0,1 г препарату. Наприклад, якщо у флаконі містіться 500 000 ОД анти­біотика, або 0,5 г, то введіть 5 мл розчинника.

5. Потім розведіть розчин антибіотика першого розведення ще в 10 разів. Для цього візьміть шприц 2 мл, наберіть у нього 0,2 мл розчину антибіотика першого розведення, додайте в шприц 1,8 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, і ви отримаєте друге розведення антибіо­тика (тобто 1 мл розчину містить 10 000 ОД, або 0,01 г препарату).

Друге розведення антибіотика можете отримати так: за допомо­гою шприца із флакона антибіотика наберіть 0,5 або 1 мл розчину першого розведення, уведіть його в порожній флакон з-під такого са­мого антибіотика, потім шприцом добавте відповідно 4,5 мл або 9 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

6. Якщо у відділенні протягом доби кільком особам заплановано проведення проби на індивідуальну чутливість до антибіотика, тоді цей флакон позначте додатковою етикеткою, де напишіть “Для про­би”, поставте дату, годину, підпис, тримайте флакон у холодильни­ку. Цей готовий розчин для проведення проб на індивідуальну чут­ливість до препарату можете використовувати протягом доби.

Запам’ятайте!При розведенні антибіотиків голку у флакон уводять так, щоб лише проколоти корок, оскільки при глибокому введенні голки у зв'язку із підвищенням тиску у флаконі за рахунок уведеного розчинника через голку буде самовільно виходити розчин антибіотика, потрапляти на шкіру рук і в повітря, що з часом може спричинювати дерматит та інші алергійні прояви. Крім цьо­го, не забезпечується точність дозування. Ні в якому разі не використовуйте як розчинник антибіотиків для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість 0,25—0,5 % розчин новокаїну, тому що новокаїн може призвести до розвитку алергійної реакції. Якщо ви використовуєте як розчинник антибіоти­ка 0,25—0,5% розчин новокаїну (для внутрішньом'язового введення), то попе­редньо на іншій руці зробіть діагностичну пробу на індивідуальну чутливість організму до новокаїну. Воду для ін'єкцій як розчинник антибіотика для про­ведення проби на індивідуальну чутливість організму також не використовуйте, тому що утворений гіпотонічний розчин може дати неочікувану реакцію і тоді результат проби буде по вірогідним. Результат проб визначає лікар.