- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
Використання примочок
Оснащення. Холодна (льодяна вода) або вода з оцтом (1 столова ложка столового оцту на склянку води), чиста, м’яка гігроскопічна тканина, рушник.
1. Психологічно підготуйте пацієнта.
2. Вимийте і висушіть руки.
3. Надайте пацієнтові зручного положення.
4. Складену в декілька шарів м’яку гігроскопічну тканину змочіть холодною водою і швидко відіжміть надлишки рідини.
5. Прикладіть до лоба (при гарячці), на перенісся (при носовій кровотечі), на місце травм у перші години.
6. Оскільки примочка швидко нагрівається, змінюйте її через декілька хвилин. Краще використайте дві примочки: одну накладіть пацієнтові, другу охолоджуйте у воді.
7. Для підтримування низької температури у воду покладіть лід.
8. Тривалість процедури може бути 50—60 хв.
9. Після закінчення процедури насухо витріть шкіру.
7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
Оснащення. Ниркоподібний лоток, вода температури 40—45 С, водяний термометр, гірчичники, сухий рушник, серветка.
1.Психологічно підготуйте пацієнта.
2.Вимийте і висушіть руки.
3.Перевірте термін виготовлення і ознаки придатності гірчичників.
4.Звільніть від одягу потрібну ділянку тіла пацієнта.
5.Огляньте шкіру пацієнта щодо виявлення протипоказань.
6.Надайте пацієнтові зручного положення.
7.Змочіть гірчичник у воді 40—45 С і щільно прикладіть до тіла пацієнта гірчичною масою донизу.
8.Зверху прикладіть сухий рушник і вкрийте ковдрою.
9.Через декілька хвилин пацієнт відчує тепло і незначний пекучий біль.
10.Через 10—15 хв зніміть гірчичник (шкіра під ним має бути гі- перемійована).
11.Зволоженим теплою водою тампоном зніміть залишки гірчиці і витріть шкіру насухо.
12.Порекомендуйте пацієнтові полежати в ліжку не менше 2 год.
13.Зробіть позначку у відповідній медичній документації.
Примітка. У разі виникнення опіків обробіть шкіру 5 % розчином калію перманганату. Дітям накладають гірчичники зворотною стороною, або через двохшарову марлеву серветку, змочену олією, або через цигарковий папір і тримають їх до появи гіперемії шкіри.
8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
Оснащення.Стерильні: шприци 1; 2; 5; 10 мл із голками, ватні тампони, серветки, гумові рукавички, 70 % етиловий спирт, антибіотик у флаконі, ізотонічний розчин натрію хлориду.
Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
1.Знезараженими руками візьміть флакон з антибіотиком, уважно прочитайте придатність препарату.
2. Пилочкою зніміть середню частину ковпачка.
3. Обробіть корок і ободок ковпачка стерильним ватним тампоном, зволоженим 70 % етиловим спиртом.
4. Наберіть у шприц відповідну кількість стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду з розрахунку 1 мл на 100000 ОД, або 0,1 г препарату. Наприклад, якщо у флаконі містіться 500 000 ОД антибіотика, або 0,5 г, то введіть 5 мл розчинника.
5. Потім розведіть розчин антибіотика першого розведення ще в 10 разів. Для цього візьміть шприц 2 мл, наберіть у нього 0,2 мл розчину антибіотика першого розведення, додайте в шприц 1,8 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, і ви отримаєте друге розведення антибіотика (тобто 1 мл розчину містить 10 000 ОД, або 0,01 г препарату).
Друге розведення антибіотика можете отримати так: за допомогою шприца із флакона антибіотика наберіть 0,5 або 1 мл розчину першого розведення, уведіть його в порожній флакон з-під такого самого антибіотика, потім шприцом добавте відповідно 4,5 мл або 9 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.
6. Якщо у відділенні протягом доби кільком особам заплановано проведення проби на індивідуальну чутливість до антибіотика, тоді цей флакон позначте додатковою етикеткою, де напишіть “Для проби”, поставте дату, годину, підпис, тримайте флакон у холодильнику. Цей готовий розчин для проведення проб на індивідуальну чутливість до препарату можете використовувати протягом доби.
Запам’ятайте!При розведенні антибіотиків голку у флакон уводять так, щоб лише проколоти корок, оскільки при глибокому введенні голки у зв'язку із підвищенням тиску у флаконі за рахунок уведеного розчинника через голку буде самовільно виходити розчин антибіотика, потрапляти на шкіру рук і в повітря, що з часом може спричинювати дерматит та інші алергійні прояви. Крім цього, не забезпечується точність дозування. Ні в якому разі не використовуйте як розчинник антибіотиків для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість 0,25—0,5 % розчин новокаїну, тому що новокаїн може призвести до розвитку алергійної реакції. Якщо ви використовуєте як розчинник антибіотика 0,25—0,5% розчин новокаїну (для внутрішньом'язового введення), то попередньо на іншій руці зробіть діагностичну пробу на індивідуальну чутливість організму до новокаїну. Воду для ін'єкцій як розчинник антибіотика для проведення проби на індивідуальну чутливість організму також не використовуйте, тому що утворений гіпотонічний розчин може дати неочікувану реакцію і тоді результат проби буде по вірогідним. Результат проб визначає лікар.
