- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
Оснащення. Стерильні: гумові рукавички, шприц з голкою 10 і 20 мл, ватні або марлеві тампони, йодумісні контрастні препарати (уротраст або верографін в ампулах), 70 % етиловий спирт; інші: карболен у таблетках, джгут, подушечка, прокладка для джгута, кухоль Есмарха; вода переварена, вазелін, фартух.
1. Підготуйте пацієнта так, як і до оглядової урографії.
2. Крім того, за 2—3 дні до дослідження зробіть пацієнтові внутрішньовенну пробу на індивідуальну чутливість до йодумісних препаратів за допомогою тест-ампули, вміст якої розведіть ізотонічним розчином натрію хлориду до 10 мл.
3. За відсутності ознак йодизму безпосередньо перед дослідженням внутрішньовенно повільно введіть 40—60 мл (за призначенням лікаря) контрастної речовини.
Запам’ятайте! Контрастні речовини треба вводити внутрішньовенно, оскільки потрапляння їх у прилеглі тканини може призвести до перифлебіту і некрозу жирової клітковини.
Підготовка пацієнта до ретроградної уретропієлографії
1. Підготуйте пацієнта так, як і до оглядової урографії.
2. Підготуйте також контрастний препарат (за призначенням лікаря) та все необхідне для цистоскопії (див. “Підготовка пацієнта до цистоскопії”).
Примітка. Ретроградну пієлографію здійснюють рентгенолог з урологом разом. За допомогою цистоскопа і сечовідного катетера контрастну речовину вводять безпосередньо у ниркову миску, після чого роблять рентгензнімок.
Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
Оснащення. Медичний термометр, температурний листок.
1. Перевірте рівень ртуті у термометрі і у разі потреби струсіть термометр, щоб вся ртуть опустилась у резервуар.
2. Запропонуйте пацієнтові підняти руку. Якщо шкіра під пахвою волога, витріть її насухо, оскільки вологість охолоджує ртуть і показники термометра будуть дещо нижчими.
3. У глибину пахвової ямки помістіть кінець термометра з резервуаром ртуті й запропонуйте пацієнтові притиснути зігнуту в ліктьовому суглобі руку до тіла і тримати термометр 8—10 хв.
Ослабленим і непритомним пацієнтам підніміть руку, поставте термометр і під час вимірювання підтримуйте руку в потрібному положенні.
4. Результати занесіть у температурний листок, а термометр продезінфікуйте.
Примітка. У людей похилого та старечого віку температура тіла може бути дещо нижчою, ніж у людей середнього віку. У дорослих температура тіла в пахвовій ямці в нормі становить 36—37 С, вона на 0,5—0,8 С нижча, ніж температура слизових оболонок. Підвищення температури тіла па 1 С супроводжується збільшенням частоти пульсу на 10 за 1 хв.
Запам’ятайте! При вимірюванні температури тіла трапляються випадки симуляції пацієнтом підвищеної температури тіла або, навпаки, приховування її, тому медична сестра повинна стежити за діями пацієнта під час вимірювання температури тіла.
5.Запис показників температури тіла в температурний листок
6.Зазначте в температурному листку дані: прізвище, ім’я та по батькові пацієнта, номер картки стаціонарного хворого, номер палати.
7.Зазначте дату.
8.Після кожного вимірювання температури тіла нанесіть крапку на вертикалі, що відповідає даті, часу вимірювання (ранок або вечір) і показнику температури тіла.
Пам'ятайте! Одна поділка шкали Т дорівнює показникові 0,2 °С.
З’єднайте крапки лініями, починаючи зі пікали Т, і таким чином, отримаєте температурну криву, за якою можна визначити температуру тіла.
