- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
Оснащення. Стерильні: 0,1 % розчин атропіну сульфату в ампулах, шприц з голкою 2 мл; інші: гумові рукавички, фартух, кухоль Есмарха, вода переварена температурою 28—32 °С 1 — 1,5 л, карболен у таблетках або відвар ромашки, барію сульфат, вазелін.
1.Поясніть пацієнтові особливості дієти протягом 2—3 днів до дослідження: з раціону слід вилучити чорний хліб, молоко, бобові, овочі, фрукти, тобто ті продукти, що спричинюють метеоризм і дають велику кількість шлаків (призначається безшлакова дієта).
2.Вранці, у день дослідження, забороняється палити, вживати
ліки та рідину. -
3.Проінформуйте пацієнта, що дослідження проводять натще, а остання легка вечеря має бути напередодні, не пізніше 21.00.
4.Увечері та вранці за 2 год до обстеження проведіть пацієнтові очисну клізму.
5.У разі деяких захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки рентгенологічному дослідженню заважають наявні в них рідина та слиз. У такому випадку за призначенням лікаря у пацієнта видаліть шлунковий вміст через зонд, за необхідності промийте шлунок. Промивну рідину і шлунковий вміст покажіть лікарю або рентгенологу.
6.Іноді за призначенням рентгенолога пацієнтові підшкірно вводять 0,5—1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату для усунення спазмів і посилення перистальтики шлунка.
7.У рентгенкабінеті пацієнт вживає всередину 200 г барієвої суміші.
8.Пацієнтові з повільною евакуацією вмісту шлунка (стеноз пілоруса, атонія шлунка) призначають повторне дослідження на 2-у і 3-ю добу для визначення залишку контрастної маси в шлунку. У такому випадку дуже важливо точно дотримуватися терміну повторного огляду.
Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
Оснащення.Стерильні: гумові рукавички, ниркоподібний лоток, газовивідна трубка; інші: карболен або відвар ромашки, рицинова олія, кухоль Есмарха, переварена вода, фартух, клейонка, вазелін, барію сульфат, танін.
1.Попередьте пацієнта, щоб він протягом 3 днів до дослідження виключив із харчового раціону продукти, які сприяють газоутворенню і утворенню великої кількості шлаків: чорний хліб, картоплю, капусту, яблука, виноград, бобові, молоко.
2.Для зменшення метеоризму дайте пацієнтові по 2 таблетки карболену 3 рази на добу або 1 склянку теплого відвару ромашки (1 столову ложку сухої ромашки заливають 1 склянкою окропу і настоюють протягом ЗО хв).
3.Напередодні після обіду дайте випити пацієнтові ЗО—50 г рицинової олії.
4.Останнє споживання їжі о 18.00.
5.На ніч товсту кишку промийте за допомогою очисних клізм до чистої води. Клізми робіть із проміжком часу в 30—40 хв.
6.Уранці за 3 год до дослідження дайте пацієнтові легкий сніданок, щоб викликати рефлекторне переміщення вмісту з тонкої кишки в товсту.
7.Через ЗО хв після сніданку зробіть одну очисну клізму, через 30 хв — другу (остання — за 1,5—2 год до дослідження).
8.За ЗО—40 хв до дослідження введіть пацієнтові газовивідну трубку для виведення газів і видаліть її перед відправленням пацієнта в рентгенкабінет.
9.У рентгенкабінеті за допомогою кухля Есмарха в пряму кишку вводять контрастну барієву суміш.
Примітка. Для очищення кишок не призначають сольові проносні, тому що вони подразнюють слизову оболонку кишок і спричинюють метеоризм. Нині для підготовки пацієнта використовують проносний засіб "Фортранс" (приймають напередодні згідно з інструкцією).
