- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
Оснащення. Стерильні: езофагогастродуоденоскоп і приладдя до нього, 2 шприци 2 мл з голками, марлеві серветки, гумові рукавички, пінцет, 0,1 % розчин атропіну сульфату в ампулах, 50 % розчин анальгіну в ампулах, 70 % етиловий спирт; інші: 2 % розчин тримекаїну, 10 % розчин формаліну, гастроскопічний стіл, рушник, мийний розчин, мило, вода, фартух.
В ендоскопічному кабінеті має бути аптечка із серцево-судинними засобами-збуджувачами дихального центру і десенсибілізувальними препаратами.
1. Психологічно підготуйте пацієнта.
2. Попередьте пацієнта, щоб він напередодні о 18 год легко повечеряв, на дослідження з’явився вранці натще з рушником, який підкладають пацієнтові під голову, а потім використовують для протирання обличчя, а також гастроскопа в момент його видалення.
3. У разі потреби за призначенням лікаря проведіть пацієнтові премедикацію: підшкірно ввести 0,5 мл 0,1% розчину атропіну сульфату, внутрішньом’язово — 2 мл 50 % розчину анальгіну. Доцільність попереднього введення знеболювальних засобів, спосіб і дози лікар вирішує індивідуально.
4. Запропонуйте пацієнтові вийняти знімні протези, коли вони є, розстебнути тісний одяг.
5. Здійсніть анестезію слизової оболонки ротової частини глотки 2 % розчином тримекаїну (лідокаїну, дикаїну) шляхом зрошення.
6. Запропонуйте пацієнтові лягти на гастроскопічному столі на лівий бік з витягнутою лівою ногою, а праву ногу зігнути в колінному та кульшовому суглобах.
7. Під голову пацієнтові підстеліть рушник і підкладіть валик.
8. Запропонуйте пацієнтові зафіксувати руки таким чином, щоб вони не заважали лікареві виконувати дослідження. Пацієнт повинен спокійно лежати, рівномірно дихати, не ковтати слину і не розмовляти під час дослідження.
9. Надягніть гумові рукавички, фартух.
Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
1. Вона стежить за загальним станом пацієнта, оцінює колір шкіри, частоту пульсу, правильність положення пацієнта на столі.
2. Бере участь у проведенні дослідження:
а) фіксує голову пацієнта в такому положенні, щоб глотка та стравохід утворювали пряму лінію;
б) допомагає лікареві вводити ендоскоп і проводити його в шлунок та в дванадцятипалу кишку;
в) стежить за положенням ротоблокатора;
г) пальпує живіт для виведення в поле зору і в зручну позицію відповідних відділів шлунка;
ґ) переміщує за вказівкою лікаря ендоскоп вгору-вниз, тримаючись за його гнучку частину;
д) фіксує ендоскоп у потрібній позиції.
3. Крім того, бере участь у проведенні біопсії, видаленні новоутворень, виконанні лікувальних втручань.
4. По закінченню процедури у разі потреби допомагає пацієнтові піднятись.
5. Ретельно дезінфікує езофагогастродуоденоскоп та інше використане оснащення.
Примітка. Після езофагогастродуоденоскопії пацієнт 1—2 год не повинен споживати їжу, пити, а якщо проводили біопсію, то протягом 24 год не можна споживати гарячу їжу.
6. Після дослідження лікар і медична сестра миють і висушують руки.
7. Роблять позначку у відповідному медичному документі.
