- •Тема 1. Методологічні підходи до самоменеджменту
- •Тема 2. Планування особистої роботи менеджера
- •Тема 3. Організування діяльності менеджера
- •Тема 4. Самомотивування та самоконтроль менеджера
- •Тема 5. Формування якостей ефективного менеджера
- •Тема 6. Розвиток менеджерського потенціалу
- •Список рекомендованих джерел Основний
- •Додатковий
Тема 5. Формування якостей ефективного менеджера
5.1. Працівники здатні виконувати завдання підвищеної складності і повністю відповідати за доручену роботу:
1) самостійні
2) обережні
3) сумлінні
4) терплячі
5.2. Працівники, орієнтовані на запланований результат
1) самостійні
2) обережні
3) сумлінні
4) терплячі
5.3. Працівники, орієнтовані на глибокий аналіз обставин:
1) самостійні
2) обережні
3) сумлінні
4) терплячі
5.4. Працівник, що відчуває себе «хворим» якщо не завантажений роботою
1) нехлюй
2) фахівець
3) творча особистість
4) трудоголік
5.5. Працівник, який добре знається на своїй справі і береться за складні завдання:
1) фахівець
2) трудоголік
3) творча особистість
4) кар’єрист
5.6. Вони постійно стають ініціаторами конфліктів, непорозумінь
1) критики
2) аналітики
3) прагматики
4) ідеалісти
5.7. Якості менеджера – це
1) узагальнені, найбільш стійкі характеристики, які впливають на управлінську діяльність.
2) якості, які використовує менеджер в своїй повсякденній діяльності.
3) спадкові якості людини, що проявляються при призначенні на керівну посаду.
4) здатність менеджера керувати процесами та підлеглими
5.8. Ділові якості — це
1) здатність менеджера знаходити адекватні підходи до виникаючих ситуацій і найкоротший шлях до досягнення цілі
2) можливість менеджера вирішувати будь-яку виробничу ситуацію в найкоротший термін з мінімумом ресурсів
3) здатність менеджера побудувати управління процесами та підлеглими
4) якості, що набуває менеджер перебуваючи на керівній посаді
5.9. До міжособистих ролей керівника за Г.Мінцбергом не відноситься роль
1) головного керівника
2) лідера
3) сполучної ланки
4) того, хто проводить переговори
5.10. До інформаційних ролей керівника за Г.Мінцбергом не відноситься роль
1) приймача інформації
2) представника інформації
3) розповсюджувача інформації
4) генератора інформації
5.11. До ролей керівника за Г.Мінцбергом, пов’язаних з прийняттям рішення, не відноситься роль
1) підприємець
2) той, хто проводить переговори
3) той, що розподіляє ресурси
4) головний керівник
5.12. До професійних якостей менеджера не відноситься
1) практичний інтелект
2) соціальний інтелект
3) адекватна самооцінка
4) ставлення до роботи
5.13. Особисті якості керівника – це
1) характеристики, які притаманні менеджеру та сприяють його ефективності
2) найбільш стійкі характеристики що впливають на ефективність діяльності
3) характеристики, набути протягом виробничої діяльності, притаманні саме цій особистості
4) характеристики, які необхідно набути для якісного виконання своїх функцій
5.14. Загальні психологічні якості – це
1) ті, що сприяють загальній роботі
2) ті, що притаманні будь-якій діяльності
3) ті, що сприймаються більшістю оточуючих однаково
4) ті, що притаманні певному виду діяльності
5.15. Специфічні психологічні якості – це ті, що
1) притаманні певному виду діяльності
2) сприяють загальній роботі
3) притаманні будь-якій діяльності
4) сприймаються більшістю оточуючих однаково
5.16. Холерик - це людина з
1) сильною та стійкою нервовою системою
2) сильною та нестійкою нервовою системою
3) слабкою нестійкою нервовою системою
4) слабкою та стійкою нервовою системою
5.17. Меланхолік - це людина з
1) сильною та стійкою нервовою системою
2) сильною та нестійкою нервовою системою
3) слабкою нестійкою нервовою системою
4) слабкою та стійкою нервовою системою
5.18. Сангвіник - це людина з
1) сильною та стійкою нервовою системою
2) сильною та нестійкою нервовою системою
3) слабкою нестійкою нервовою системою
4) слабкою та стійкою нервовою системою
5.19. Флегматик - це людина з
1) сильною та стійкою нервовою системою
2) сильною та нестійкою нервовою системою
3) слабкою нестійкою нервовою системою
4) слабкою та стійкою нервовою системою
5.20. До загально управлінських принципів за Емерсоном не відноситься
1) керівник існує для того, щоб зробити працю підлеглого ефективнішою
2) підлеглий існує для розширення та подовження особистості керівника
3) кожна операція на виробництві обслуговується всіма знаннями та уміннями
4) керівник та підлеглий повинні все робити для досягнення найвищої ефективності
5.21. Оцінюючи найбільш необхідні якості менеджера
1) всі закордоні підприємства приблизно однакові
2) розрізняються тільки підприємства зі східним та західним менеджментом
3) розрізняються практично всі держави
4) різниця існує між Європою, Америкою та Японією
5.22. Лідер – це
1) особа в будь-якій групі (організації), яка користується великим, визнаним авторитетом, має вплив, який виявляється як управляюча дія
2) працівник, що впливає на результативність роботи підрозділу
3) менеджер, що впливає на своїх підлеглих для досягнення мети підприємства
4) особистість, що визначає генеральну лінію свого підприємства
5.23. Формальне лідерство — це
1) процес впливу на людей з позиції займаної посади
2) визнання працівника за кращого серед всіх
3) лідерство серед інших працівників, яке визначається в певній формі
4) це вплив на інших працівників, які не є за складом лідерами
5.24. До концепцій лідерства відноситься
1) концепція лідерських якостей
2) концепція оптимальної поведінки
3) концепція лідерської свідомості
4) всі відповіді вірні
5.25. Сутність ситуаційної концепції лідерства за Ф.Фідлером полягає в тому, що
1) лідер виявляє свої унікальні якості за певних обставин
2) керівник постійно володіє ситуацією
3) ситуація постійно підказує ту чи іншу стратегію управління
4) кожна ситуація визначає різні стилі управління
5.26. До нових концепцій лідерства не відноситься:
1) атрибутивна концепція
2) концепція харизматичного лідерства
3) концепція лідерства, що перетворює
4) концепція лідерських якостей
5.27. Сутність атрибутивної концепції лідерства полягає в тому, що
1) поведінка лідера обумовлена поведінкою його оточення
2) кожен лідер має свою особисту атрибутику
3) лідер не може бути повноцінним без певних атрибутів
4) стаючи керівником кожен отримує певні атрибути
5.28. За Джоном П. Коттером
1) лідерські якості можна виховати певним видом навчання
2) лідерських якостей навчити не можна
3) лідерських якостей навчити можна на базі певної освіти
4) лідерських якостей стає більше, чим довше працює керівник
5.29. Менеджер та лідер
1) це одне и теж саме
2) різняться тим, що у лідера більше прав та обов’язків
3) різняться тим, що менеджер підпорядковується лідеру
4) лідер не завжди є менеджером
5.30. Харизматичний лідер характеризується тим, що
1) може силою своїх особистих якостей впливати на інших працівників
2) у нього більше прав та відповідальності
3) знаходиться відокремлено від колективу
4) підлеглі надають їм неіснуючі особисті якості
5.31. Після етапу вибору засобів, фраз, емоцій при спілкуванні наступним буде етап
1) сприйняття зворотної реакції
2) встановлення контакту
3) планування змісту спілкування
4) обмін думками, ідеями, фактами
5.32. Після етапу обмін думками, ідеями, фактами наступним буде етап
1) сприйняття і оцінка зворотної реакції
2) встановлення контакту
3) планування змісту спілкування
4) коригування стилю, темпу спілкування
5.33. До основних помилок при спілкування не відноситься
1) звичка критикувати
2) відсутність звички висловлювати вдячність
3) думка більше про себе, ніж про співрозмовника
4) занадто великі об’єми інформації
5.34. Висловлювання вдячності та радості при спілкування
1) не впливає на спілкування
2) залежить від настрою того, хто слухає
3) заважає спілкуванню
4) сприяє спілкуванню
5.35.Принцип бумерангу емоцій
1) використовують для покращення процесу спілкування
2) використовують для погіршення процесу спілкування
3) не впливає на спілкування
4) впливає в залежності від цілей співрозмовників
5.36. Те, що людина сперечається
1) сприяє порозумінню при спілкуванні
2) заважає спілкуванню
3) робить її позицію при спілкування сильнішою
4) вказує на вміння відстоювати власну думку
5.37. Поступливість при спілкуванні
1) сигналізує про слабкість позиції
2) не впливає на ефективність спілкування
3) заважає з’ясувати думки сторін
4) сприяє порозумінню сторін
5.38. Про необхідність закінчити спілкування сигналізує наступне:
1) якщо співрозмовник дивиться на годинник
2) якщо співрозмовник починає спілкуватися енергійніше
3) якщо співрозмовник встає і проходжується по кабінету
4) всі відповіді вірні
