Тема 4. Самомотивування та самоконтроль менеджера

4.1. Ініціатива – це

1) активна дія певного працівника щодо початку якоїсь справи

2) почин, перший крок у будь-якій справі; внутрішнє спонукання до нових форм діяльності, заповзятливість; керівна роль в якихось діях

3) одна з функцій менеджера, як керівника підприємства або підрозділу спрямована на залучення своїх підлеглих до активних дій

4) активізація керівника з певного питання, напряму діяльності, яка здатна викликати у підлеглих потяг до такої ж активної дії

4.2. Що відноситься до етапів розвитку ініціативності?

1) ініціативне передчуття

2) створення наміру розвити в собі ініціативність

3) бажання бути ініціативним

4) включення інтуїції

4.3. Що із зазначеного відноситься до етапів розвитку ініціативності?

1) створення наміру розвити в собі ініціативність

2) створення бази

3) розвиток ініціативності

4) всі зазначені

4.4. Що відноситься до законів енергійності?

1) залежність від темпераменту

2) рівень фізичного та душевного здоров’я

3) залежність від емоційного стану

4) все вищезазначене

4.5. Стрес – це

1) шоковий стан, як реакція на зовнішній вплив

2) збудження нервової системи у відповідь на зовнішній подразник

3) специфічна реакція організму на влив певного чинника, що повторюється

4) неспецифічна реакція організму на вплив, що порушує його рівновагу

4.6. Стресостійкість – це

1) можливість організму функціонувати під час впливу стресогенних чинників

2) сукупність особистісних якостей, що дозволяють людині переносити значні навантаження

3) стійкі характеристики організму, яки допомагають працівнику виконувати його професійні обов’язки

4) високий рівень стійкості до впливу стресу на організм

4.7. Що саме відноситься до груп стресостійкості?

1) стресогальмівні

2) стресопримусові

3) стресонесприйняті

4) стресорозвинені

4.8. Загальна реакція організму на вплив, який порушує його рівновагу, а також відповідний стан нервової системи організму, це

1) алергія

2) неприйняття

3) протидія

4) стрес

4.9. Стрес, який викликаний позитивними емоціями, це

1) еустрес

2) дістрес

3) неострес

4) такого не буває

4.10. Негативний тип стресу, з яким організм не спроможний впоратися, це

1) еустрес

2) дістрес

3) неострес

4) такого не буває

4.11. До групи ризику щодо виникнення стресу відносяться

1) флегматики

2) керівники

3) підлеглі

4) люди із заниженою самооцінкою

4.12. До людських типів стресостійкості відносяться

1) стресонапружені

2) стресонесприйнятні

3) стресонейтральні

4) стресотреновані

4.13. До людських типів стресостійкості не відносяться

1) стресогальмівні

2) стресостійкі

3) стресонейтральні

4) стресотреновані

4.14. Працівники, що готові спокійно приймати будь-які зміни, різного характеру, це

1) стресогальмівні

2) стресотреновані

3) стресонестійкі

4) стресостійкі

4.15. До стилів реагування на стрес відноситься

1) ухід

2) адаптація

3) пристосування

4) подолання

4.16. До методів подолання стресу відноситься

1) механістичний

2) медичний

3) соціальний

4) фізичний

4.17. До методів подолання стресу не відноситься

1) біологічний

2) медичний

3) фізіологічний

4) фізичний

4.18. До методів подолання стресу не відноситься

1) фізіологічний

2) біологічний

3) соціальний

4) фізичний

4.19. До фізичних методів подолання стресу не відноситься

1) лазня

2) загартування

3) сауна

4) засмага на сонці

4.20. Самомотивування – це

1) змушування самого себе до виконання роботи, яка не подобається

2) прийняття людиною нових умов діяльності з відповідальністю за результат та з внутрішнім контролем над досягненням цілі

3) вплив на мотиви особистості задля досягнення поставленої мети

4) мотивування працівником себе виконувати свої обов’язки

4.21. Що саме є складовою самоконтролю?

1) самоконтроль поведінки

2) самоконтроль слів

3) самоконтроль думок

4) самоконтроль відчуттів

4.22. Конфлікт – це

1) протистояння сторін

2) активний супротив двох сторін з певного питання

3) зіткнення двох або більше різних точок зору на одну й ту ж проблему, предмет

4) визначення стосунків між сторонами, що мають протилежні точки зору

4.23. Зіткнення двох або більше різних точок зору на одну й ту ж проблему, предмет, це

1) протистояння

2) супротив

3) спір

4) конфлікт

4.24. Конфлікти можуть бути

1) організаційними

2) міжгруповими

3) міжособовими

4) всі відповіді вірні

4.25. Виникнення міжособових конфліктів частіше всього пов’язане з ситуацією

1) недостатньої культури

2) дефіциту часу

3) бажанню виділитися

4) боротьби за ресурси

4.26. За Хансом Броделем в драбині конфлікту після сходинки «підключення емоцій» наступною є

1) «образи»

2) «відкриті погрози»

3) «втрата обличчя»

4) «страх»

4.27. Особливістю третього сектору драбини конфліктів за Х. Броделем є те, що

1) учасники відчувають, що щось треба робити

2) для перемоги у конфлікті залучають сторонні ресурси

3) сторони не помічають своєї неадекватної поведінки

4) для вирішення конфлікту слід залучити сторонню допомогу

4.28. За Томасом-Кілменом розрізняють такий вид поведінки в конфлікті

1) взаємодопомога

2) самоусунення

3) агресія

4) пристосування

4.29. За Томасом-Кілменом не буває такого виду поведінки в конфлікті як

1) пристосування

2) компроміс

3) ігнорування

4) самоусунення

4.30. Активне вирішення конфлікту із збереженням своїх та чужих інтересів, це

1) компроміс

2) пристосування

3) суперництво

4) співпраця

4.31. Коли сторони йдуть на обопільні поступки та досягають злагоди, це

1) ігнорування

2) пристосування

3) співпраця

4) компроміс

4.32. Коли сторона конфлікту активно задовольняє свої особисті інтереси в першу чергу, це

1) ігнорування

2) компроміс

3) співпраця

4) суперництво

4.33. Поведінка за принципом «кнут та пряник»

1) сприяє вирішенню конфлікту

2) заважає вирішенню конфлікту

3) сприяє напруженню ситуації

4) ніяким чином не впливає на конфліктну ситуацію