Лікарські форми для інєкцій (forme medicamentorum)

Розчини (injectiones) - рідка лікарська форма, що призначена для парентерального введення (підшкірно, внутрішньом’язово і т.д.). Парентеральне введення лікарських препаратів дозволяє заМетод.рецептура безпечити:

• швидкість настання ефекту;

• більш високу точність дозування;

• на них не впливають ферменти травного тракту;

• є можливість вводити препарати хворим у несвідомому стані.

Як розчинник для більшості лікарських речовин, що застосовуються парентерально, найчастіше використовують: воду для ін'єкцій, персикову, маслинову, мигдальну олії, спирт етиловий, фізіологічний розчин. Необхідно пам'ятати, що олійні розчини не можна вводити внутрішньовенно, а спиртові – підшкірно. При введенні лікарських речовин у великому об’ємі рідини, як розчинник необхідно використовувати ізотонічний розчин натрію хлориду (0,9%) чи глюкози (5% розчин).

Об’єм розчин, що вводиться парентерально, може різнитися в залежності від шляху введення препарату: підшкірно вводять 1-2 мл, внутрішньом’язово – 1-5 мл, внутрішньо кістково – 1-3 мл, внутрішньовенно струйно (повільно) – 5-50 мл, внутрішньовенно крапельно 100-1000 мл.

До ін'єкційних розчинів ставляться такі вимоги:

• Стерильність;

• Апірогенність;

• Стійкість;

• Іноді ізотонічність.

Розчини для ін'єкцій випускаються в ампулах чи флаконах.

Ампула (ampulla) - являє собою запаяну скляну судину, при розкритті якої, вміст останньої втрачає стерильність. Тому ампульовані розчини для ін'єкцій призначаються для одноразового використання. Ємкість ампул, що випускаються промисловістю - від 1 до 500 мл.

Ін'єкційні розчини в ампулах виписують у скороченій формі: вказується лікарська форма, назва лікарського засобу, концентрація препарату у відсотках, об’єм однієї ампули і загальна кількість ампул. Вказівка про стерилізацію не потрібна, тому що за вимогою Фармакопеї всі лікарські засоби, що випускаються в ампулах чи флаконах, підлягають стерилізації.

Rp.: Sol. Atropini sulfatis 0,1% - 1ml

D.t.d.N.10 in ampull.

S. Вводити по 0,5 мл під шкіру 2 рази на день.

При виписуванні ін'єкційних розчинів дітям в сигнатурі вказується, яку частину об’єму ампули необхідно використовувати для дитини відповідного віку.

Rp.: Sol. Coffeinum natrii-benzoatis 10% - 1ml

D.t.d.N.10 in ampull.

S. Вводити по 0,5 мл під шкіру 1 раз на день.

При виписуванні офіцінальних розчинів, чи деяких гормональних препаратів вказується назва лікарського засобу, об’єм ампули і кількість ампул (концентрація лікарського засобу і назва лікарської форми не вказується).

Rp.: Cordiamini 1ml

D.t.d.N.10 in ampull.

S. Вводити по 1 мл підшкірно 2 рази на день.

_________________________________

Rp.: Oxуtocini 1 ml (5ED)

D.t.d.N.10 in ampull.

S. Вводити по 0,2 мл внутрішньом’язово, при

необхідності ін'єкції повторювати

кожні 30 хвилин.

При виписуванні рецепта з вмістом в ампулі порошкоподібних речовин (ті речовини, що у розчині швидко і легко руйнуються) вказується назва лікарської речовини, його вага в грамах (чи одиницях дії), кількість ампул, і в сигнатурі вказується, в якій кількості розчинника розвести вміст ампули.

Rp.: Trypsini crystallisati 0,005

D.t.d.N.6 in ampull.

S. Вміст ампули розчинити в 2 мл стерильного

0,5% розчину новокаїну, вводити внутрішньо-

м’язово 1 раз на день.

Флакони (lagena originalis) – це стерильні герметизовані гумовим корком флакони, які частіше містять порошкоподібні лікарські засоби, призначенні для наступного розчинення в стерильних умовах і парентерального введення.

При виписуванні лікарських засобів у флаконах правила виписування такі ж, як і для ампул, за винятком того, що упакування в рецепті не вказується.

Rp.: Benzуlpenicillinum-natrii 1000000 ED

D.t.d.N.10

S. Вміст флакона розчинити в 4 мл стерильного 0,25% розчину новокаїну, вводити по 2 мл кожні 4 години внутрішньомязово.

________________________________________________

Rp.: Sol. Ac. аminocapronici 5%- 100 ml

D.t.d.N.6

S. Вводити по 100 мл внутрішньовенно крапельно

1 раз на день.

________________________________________________

Rp.: Heparini 5 ml (5000 ED)

D.t.d.N.10

S. 2 мл розчинити в 5 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду, вводити внутрішньовенно 6 разів на день.

Неампульні розчини для ін'єкцій виписуються з урахуванням дози речовини, кількості введень і кількості розчину на одну ін'єк­цію. Ви­писують їх розгорнутим чи скороченим способом. Скороче­но ви­пи­сують прості розчини, коли розчинником є вода для ін'єкцій чи олія.

Rp.: Sol. Natrii nucleіnаtis 2%- 20 ml

Sterilisetur!

D.S. По 5 мл 2 рази на день внутршньом’язово

_________________________________________

Rp.: Glucosi 5,0

Aq. pro injectionibus ad 100ml

M. Sterilisetur!

D.S. Ввести підшкірно.

Багато лікарських засобів, що призначені для ін’єкцій, випускаються в ампулах або у флаконах у сухому вигляді. Таки порошки розчиняють перед використанням і вводять одноразово, або у декілька прийомів, не порушуючи стерильності. Крім того, для ін’єкцій можуть використовуватись суспензії (призначені для внутрішньом’язового або внутрішньополосного введення) та емульсії (призначені для внутрішньовенного введення).

Розчини для внутрішнього застосування (solutiones ad usum internum) - розчини, призначені для внутрішнього чи ректального застосування.

Розчини для внутрішнього застосування виписуються у вигляді недозованих форм розгорнуто і скорочено. Знаючи кількість прийомів і разову дозу кожного інгредієнта, розраховують вагові й об'ємні кількості на весь розчин. Якщо кількість лікарських засобів може впливати на об’єм готової лікарської форми, то розчинник вказується в рецепті “до вказаного об’єму” (ad).

Розчини для внутрішнього застосування призначаються ложками чи краплями. Якщо розчин дозується ложками, то необхідно знати, що:

1 столова ложка містить 15 мл води;

1 десертна ложка – 10 мл води;

1 чайна ложка – 5 мл води.

Наприклад: виписати розчин натрію броміду на 12 прийомів, разова доза (РД) – 0,5. Призначити по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Розрахунок:

Лікарського засобу: 0,5 (РД)x12 прийомів = 6,0

Розчинника: 15мл (1ст. ложка за 1 прийом) x 12 прийомів=180мл

Розгорнута форма: Скорочена форма:

Rp.: Natrii bromidi 6,0 Rp.: Sol. Natrii bromidi 3%-

Aq. purificata ad 180ml 180ml

D.S. По 1 столовій ложці 3 M.D.S. По 1 столові рази на день. ложці 3 рази

на день

Спосіб виписування розчинів для внутрішнього застосування у вигляді крапель дивись розділ «Краплі».

Клізми (Enema). Розчини для внутрішнього застосування можуть виписуватися й у клізмах. Лікарські клізми призначають з метою, як загальної, так і місцевої дії. Вони можуть бути очисними (сифонні), харчувальні, лікарські. Останні використовуються для лікування різних (місцевих) захворювань слизової оболонки прямої кишки, інфільтратів навколо неї та при ураженні слизової оболонки нижньої частини товстої кишки. Крім того, можна розраховувати на загальну (резорбтивну) дію, оскільки через слизову прямої кишки лікарські пре пари можуть всмоктуватись в загальний кровоток.

Розрізняють крапельні клізми, якщо розчин вводиться для відновлення рідини при крововтраті, інтоксикаціях. В таких клізмах часто використовують ізотонічний розчин натрію хлориду, глюкози, гідрокарбонату натрію в об’ємі 500-2000 мл. Такі клізми виписують скорочено і тільки в сигнатурі вказують, що це крапельна клізма.

Клізми виписують розгорнуто. В рецепті перелічують всі інгредієнти, їхні кількості й об’єм розчинника. Максимальний об’єм лікувальної (одноразової) клізми 50-100 мл.

При введенні препаратів дітям у клізмах необхідно пам'ятати про вразливість і підвищену всмоктувальну здатність прямої кишки. Об’єм рідини, що вводиться в лікувальній клізмі повинен відповідати віку дитини, частіше це:

А саме:

До 3 років 10-15 мл;

4-6 років 20 мл;

7-10 років 30 мл;

11-14 років 40-50 мл;

15 років і більше 50-100 мл.

Крім того, лікарська клізма може містити у своєму складі до 50% слизу (для попередження подразливої дії лікарських засобів на слизову оболонку прямої кишки, для подовження тривалості дії ліків, для рівномірного розподілу в розчиннику нерозчинної лікарської речовини).

Rp.: Chlorali hydrati 1,5

Mucilaginis Amyli

Aq. purificata aa 25 ml

M.D.S. Ввести в пряму кишку за 20 хвилин до сну.

Відвари (decocta) та Настої (infusa) – водні витяги з лікарської рослинної сировини, що відрізняються режимом екстракції.

Настої готують з м'яких частин рослин (листків, квітів, стебел, а також із сировини, що містить летучі чи нестійкі речовини). Відвари готують із твердих частин рослин (коренів, кореневищ, кори).

При приготування настоїв суміш нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин, відвари - 30 хвилин. Прохолоджують при кімнатній температурі настої - 45 хвилин, відвари – 10 хвилин. Потім проціджують і доводять очищеною водою до запропонованого об’єму.

Настої і відвари містять біологічно активні речовини в розчиненому вигляді, що полегшує їх всмоктування, прискорює настання ефекту.

При збереженні ці форми нестійкі, їх виписують звичайно на 4 дні (3 рази на день протягом 4 днів, тобто на 12 прийомів).У рецепті вказують назву лікарської форми (infusum, decoctum), частину рослини, з якої варто приготувати відвар чи настій і назву рослини. Потім вказується кількість сировини в грамах на всю лікарську форму й об’єм у мл готової лікарської форми.

Приклад 1: Виписати настій трави горицвіта (РД – 0,5). Призначити по 1 столовій ложці (тобто разова доза лікарської речовини повинна знаходитися в 1 столовій ложці – у 15 мл розчину).

Трави для приготування необхідно: 0,5x 12=6,0 ; об’єм настою: 15мл x12= 180 мл.

Rp.: Inf. herbae Adonidis vernalis ex 6,0 – 180ml

D.S. Приймати всередину по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Приклад 2: Виписати відвар кори дуба в співвідношенні 1:10 (одна частина рослини на 10 частин відвару).

Rp.: Dec. corticis Quercus ex 20,0 – 200ml

D.S. По 1/2 склянки в підігрітому виді

для полоскання горла 3 рази на день.

Якщо в настій чи відвар необхідно додати лікарські речовини, то їх додають до охолодженого настою чи відвару, перелічуючи разову дозу кожного лікарського засобу на всю лікарську форму (на 12 прийомів):

Rp.: Inf. herbae Thermopsidis ex 0,6 – 180ml

Sol. Ammonii anisati 3,6

Natrii hydrocarbonatis 6,0

Codeini phosphatis 0,2

M.D.S. Приймати всередину по 1 столовій ложці

3 рази на день.

Дітям вказані лікарські форми призначають чайними чи десертними ложками:

Rp.: Inf. radicis Althaeae ex 2,0 – 60ml

D.S. Приймати всередину по 1 чайній ложці 3 рази на день.

Мікстури (mixturae) – рідка лікарська форма, що являє собою суміш різних лікарських засобів, розчинених або суспендованих у рідині. До складу мікстур можуть входити настої, відвари, настойки, слизи, сиропи, екстракти і т.д.

Перевага мікстур перед твердими лікарськими формами:

• швидке усмоктування;

• менша подразлива дія.

Недоліки:

• неточність дозування;

• швидка втрата активності (тому їх виписують на 3-4 дні).

Для виписування мікстури необхідно знати разову дозу препарату, об’єм розчинника для разової дози і кількість прийомів.

Дозують мікстури ложками:

• до 3 років призначають чайними ложками (5мл);

• до 10 років – десертними (10мл);

• старше 10 років – столовими (15мл).

Приклад: Виписати мікстуру, що складається з калію йодиду - 0,5 на прийом, натрію броміду - 0,3 на прийом. Призначити столовими ложками.

Калію йодиду необхідно 0,5 x 12 прийомів = 6,0

Натрію броміду необхідно 0,3 x 12 = 3,6

Об’єм мікстури 15 мл x 12 = 180мл.

Rp.: Kalii iodidi 6,0

Natrii bromidi 3,6

Aq.purificata ad 180ml

M.D.S. Приймати всередину по 1 столовій ложці

3 рази на день.

Замість води як розчинник може використовуватися настій чи відвар. У цьому випадку він стоїть на першому місці. Розрахунок доз всіх інгредієнтів проводиться, як зазначено вище, у відповідних розділах.

Rp.: Dec.rhiz. cum rad. Valerianae ex 6,0 – 180ml

Natrii bromidi 3,6

M.D.S. Приймати всередину по 1 столовій ложці

3 рази на день.

Для зменшення подразнюючої дії до мікстур можуть додаватися слизи в кількості 10-30%, а для корекції смакових якостей чи з лікувальною метою сиропи в обсязі 5-20% від загального об’єму мікстури.

Rp.: Dec.rad. Althaeae ex 3,0 – 160ml

Sirupi simplicis 20ml

М.D.S. Приймати всередину по 1 чайній ложці 3 рази на день.

Краплі (guttae) - рідка лікарська форма для внутрішнього чи зовнішнього застосування у вигляді крапель, що одержується шляхом розчинення твердих лікарських речовин у воді, спирті, гліцерині, оліях чи шляхом змішування рідких лікарських форм – настойок, рідких екстрактів, ароматичних вод і т.д.

Краплі звичайно виписують на 30 прийомів, разову дозу лікарського засобу призначають у 10-20 краплях. З огляду на те, що кількість розчину в рецепті позначається в мл, то при розрахунку слід кількість крапель на всю лікарську форму перевести в мл.

При цьому необхідно пам'ятати, що:

• 1 мл водного розчину містить 20 крапель;

• 1 мл масляного розчину – 30 крапель;

• 1 мл спиртового розчину – 50 крапель;

• 1 мл ефірного розчину – 60 крапель.

При виписуванні лікарських речовин у краплях виходять з разової дози (РД) лікарського засобу, кількості крапель на один прийом і кількість прийомів (звичайно 30). Виписують краплі в розгорнутій формі з послідовною вказівкою інгредієнтів.

Наприклад: виписати розчин папаверину гідрохлориду (РД - 0,02) у краплях внутрішньо.

З огляду, що краплі виписують на 30 прийомів, то папаверину гідрохлориду необхідно взяти:

0,02 (РД) x 30 прийомів = 0,6.

Разова доза препарату повинна міститись у 10 краплях води, отже води необхідно взяти:

10 крапель x 30 прийомів = 300 крапель.

Цю кількість крапель необхідно перевести в мл: у 1 мл води міститься 20 капель, а розраховані 300 крапель на прийом будуть складати:

300:20 = 15 мл.

Rp.: Papaverini hydrohloridi 0,6

Aq.purificata ad 15ml

M.D.S. Приймати всередину по 10 капель 3 рази на день.

Цей же рецепт може бути записаний і в скороченій формі:

Rp.: Sol. Papaverini hydrohloridi 4% - 15ml

D.S. Приймати всередину по 10 капель 3 рази на день.

Настойки (tincture) - рідка лікарська форма, що являє собою спиртовий, ефірний, спирто-ефірний, водно-спиртовий витяг з лікарської рослинної сировини, що одержується без нагрівання екстрагента і призначений для внутрішнього чи зовнішнього застосування.

Внутрішньо настойки призначаються краплями і виписуються як описано в розділі «Краплі». Це офіцінальні форми, тому частини рослин, з яких вони приготовлені, їхня концентрація в рецепті не вказується. Готують настойки частіше на 70% спирті, про що в рецепті не вказують. При виписуванні ефірної настойки вказують – aetherea. Настойки виписують тільки у скороченій формі, починаючи з вказівки лікарської форми (Т-rае), назва рослини, з якої вона приготовлена й об’єм у мл, який необхідно видати. З огляду, що настойки дозуються краплями, об’єм усієї настойки необхідно з крапель перевести в мл (з огляду на те, що 1 мл спиртового розчину містить 50 крапель, а ефірного – 60 крапель).

При виписуванні настойки зручно користуватися правилом – якщо виписується одна настойка чи суміш настойок, то кількість настойки, що виписується, у мл дорівнює кількості крапель на один прийом.

Наприклад: виписати настойку конвалії (РД – 20 крапель).

Rp.: T – rae Convallariae 20ml

D.S. Приймати всередину по 20 крапель 3 рази на день.

Якщо виписується суміш настойок, то доза на один прийом складає суму крапель кожної настойки на один прийом.

Наприклад: виписати настойку конвалії (РД – 15 крапель) з настойкою валеріани (РД – 20 крапель).

Rp.: T-rae Convallariae 15ml

T-rae Valerianae 20ml

M.D.S. Приймати всередину по 35 крапель

3 рази на день.

Якщо настойка додається до складу мікстури, то кількість настойки розраховується в мл, виходячи з разової дози і кількості прийомів мікстури (12 прийомів).

Наприклад: виписати мікстуру, що складається з настою кореневища і кореня валеріани в співвідношенні 1:30 і настойки пустирника – РД-20 крапель.

Настойки необхідно взяти: 20 крапель (РД) x 12 прийомів – 240 крапель.

У перерахуванні на мл це буде: 240:50 – 4,8 мл.

Rp.: Dec. rhisomae cum radicis Valerianae ex 6,0 – 180ml

T – rae Leonuri 4,8ml

M.D.S. Приймати всередину по 1 столовій ложці

3 рази на день.

Екстракти (extracta) - рідка лікарська форма, яка являє собою концентрований витяг з рослинної лікарської сировини і призначена для внутрішнього чи зовнішнього застосування, самостійно, чи в складі інших лікарських форм.

Розрізняють екстракти водні (extracta aquosa), спиртові (extr. spirituosa), ефірні (extr.aetherea). По консистенції екстракти бувають: рідкі (extr.fluida), густі (extr.spissa), сухі (extr.sicca).

Екстракти – стійка лікарська форма і може довгостроково зберігатися.

Густі і сухі екстракти дозуються у вагових одиницях і виписуються в порошках, капсулах, супозиторіях, таблетках. Рідкі екстракти залежно від розчинника містять воду, спирт, олію, суміш спирту і води у необхідних співвідношеннях та інші розчинники, що дає можливість проводити класифікацію за типом розчинника.

Рідкі екстракти, як і настойки, дозують у краплях, виписують скороченим способом, починаючи з вказівки лікарської форми, назви лікарської рослини, з якого приготовлений екстракт і загальна кількість екстракту в мл, попередньо вказавши консистенцію екстракту. На рідкі екстракти поширюється правило виписувати стільки мл екстракту, скільки крапель призначено на один прийом.

Rp.: Extr. Secalis cornuti fluidi 15ml

D.S. Приймати всередину по 15 крапель 3 рази на день.

Слизи (mucilagines) – рідка лікарська форма, яка містить в розчиненому вигляді або у вигляді суспензії різні види рослинного слизу. Слизи одержують шляхом обробки водою слизистих речовин рослинного по­ходження.

Слизи являють собою дисперсні системи, в яких найдрібніші частинки (високомолекулярних рідких речовин в’язкої тягучої консистенції) або гідрофільні біоколоїди (камеді, крохмалю) утворюють з водою стійкі комплекси. Вони мають обволікаючі властивості, захищають слизову оболонку від подразливої дії лікарських засобів. До мікстур слизу додають 10-30%, до клізм – до 50% від загального об’єму. Усі слизи офіцінальні й у рецепті вказується тільки назва слизу і її загальна кількість.

Слизи нестійкі, і їх готують перед вживанням, виписуючи не більше ніж на дві доби.

Rp.: Chlorali hydratis 3,0

Mucil. Amyli 20,0

Aq.purificata ad 90ml

M.D.S. Приймати всередину по 1 столовій ложці

3 рази на день.

Rp.: Chlorali hydratis 3,0

Mucil. Amyli

Aq.purificata aa 50 ml

M.D.S. На 1 клізму після очисної клізми.

Сиропи (sirupi) - рідка лікарська форма, являє собою суміш лікар­ського засобу з концентрованим розчином цукру або будь-якого іншо­го солодкого компонента. Інакше, сиропи – це густі, прозорі, солодкі рідини для внутрішнього застосування, які мають в залежності від речовини різний смак і запах. До складу сиропів додаються допоміжні ре­човини, що виконують різні функції, а також барвники, ароматизатори; для попередження бродіння до сиропів додають спирт або інші кон­серванти.

Сиропи призначені для перорального застосування. У разі, коли лі­карська форма призначена лише для одного способу застосування, шлях введення «для перорального застосування» опускається.

Сиропи випускаються в одноразових та багаторазових контейнерах.

Використовуються з метою маскування неприємного смаку ліків (смакові сиропи) чи для досягнення лікувального ефекту (лікарські сиропи).

Лікарські сиропи: алтейний (sirupi Althaeae), ревеню (sirupi Rhei), солодцю (sirupi Glycyrrhizae), шипшини (sirupi fructus Rosae). Сиропи широко використовуються в педіатричній практиці як коригуючі речовини, їх додають до мікстур у кількості 5-20% від загального об’єму лікарської форми.

Rp.: Coffeinum natrii-benzoatis 1,2

Sir.simplicis 24ml

Aq.purificata ad 120ml

M.D.S. Приймати всередину по 1 десертній ложці

3 рази на день.

Емульсії (emulsiones) - рідка лікарська форма, що являє собою дисперсну систему і складається з взаєморозчинних рідин, призначена для внутрішнього, зовнішнього чи ін'єкційного застосування. Емульсії маскують неприємний смак олій, зменшують подразливу дію лікарських речовин на слизові оболонки і поверхні ран. У вигляді емульсій лікарські засоби краще всмоктуються. Емульсії готують з насіння ( насінні – emulsa ex seminibus) і з олій (олійні – emulsa ex oleis).

Емульсії класифікуються за дисперсійним сере­довищем (водні, олійні), за розміром часток.

Емульсії можуть розшаровуватися, але при збовтуванні мають легко відновлювати попередній вигляд. Існують емульсії, в яких замість водної фази виступає неводна ріди­на (гідрофільний розчинник). Такі емульсії одержали назву «неводної олії», вони можуть утворювати плівки.

Емульсії бувають для зовнішнього застосування (для обробки по­верхні шкіри та ін.); для перорального застосування; як промивання та примочки застосовуються назальна, очна, вушна, стоматологічна емульсії; для іригацій, клізм застосовують емульсії ректальні та вагінальні. Для парентерального введення використовуються емульсії для ін'єкцій та інфузій; існують емульсії для інгаляцій. Емульсії для парентерального введення потребують тонкого подріб­нення дисперсної фази.

Емульсії випускаються в однодозових та багатодозових контейне­рах. Контейнери, що містять емульсії для ректального, вагінального. вушного застосування, пристосовані для введення лікарського засо­бу в пряму кишку, піхву та ін. або забезпечені відповідним аплікато­ром.

Насінні емульсії готують з насіння, що містять олії. У насінні крім олій містяться емульгатори. Це речовини білкової природи, що додають емульсії агрегативну стійкість. Насінні емульсії виписують скороченим способом. Якщо кількість насіння у рецепті не зазначена, то готують у співвідношенні 1:10 (10,0 насіння на 100 мл емульсії).

Для приготування емульсії використовують насіння солодкого мигдалю (semen Amygdali duclis), маку (semen Papaveris), гарбуза (semen Cucurbitae), земляного горіха (semen Arachis Hypogea) та ін.

Rp.: Emulsi sem. Amygdali duclis 200ml

D.S. Приймати всередину по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Олійні емульсії готують з олії з додаванням емульгатора. Емульсії бувають різних типів, в основному вода/олія (зворотний тип) або олія/вода (прямий тип). Використовують такі олії: мигдальну (оl. Amygdalarum), персикову (ol. Persicorum), касторову (ol. Ricini), вазелінову (ol. Vaselini). У якості емульгатора використовують абрикосову камедь (gummi Armenicae), аравійську камедь (gummi Arabicum), камедь трагаканта (gummi Tragacantae), желатозу (gelatosae), жовтки курячого яйця (Vutellum). При виписуванні рецепта на 2 частині олії беруть 1 частину емульгатора і 17 частин води, тобто у співвідношенні 2:1:17.

Розгорнута форма : Скорочена форма :

Rp.: Ol. Ricini 20ml Rp.: Emuls. ol. Ricini

Gelatosae 10,0 200ml

Aq.destill. 170 ml D.S. По 1 столовій

M.f.emulsum ложці прийняти

D.S. По 1 столовій ложці на протязі 30

прийняти вперебіг хвилин.

30 хвилин.

Ароматичні води (aquae aromaticae) - водні або водно-спиртові витяги з рослинної сировини, що містять ефірні олії. Готують у співвідношенні 1:1000, за винятком деяких. Одержують перегонкою ефірних олій, що містяться в рослинній сировині, або розчиненням у воді спиртових концентратів ефірних олій.

Використовують для виправлення смаку чи запаху лікарського засобу з неприємними органолептичними властивостями.

Деякі води викликають фармакологічний ефект: мають антисептичні властивості, можуть підвищувати моторну функцію і всмоктувальну здатність слизової оболонки кишечника. До ароматичних вод належить вода гіркого мигдалю (aquae Amygdalarum amararum), кропова (aquae Foeniculi), перцевої м'яти (aquae Menthae piperithae), троянди (aquae Rosae). Використовують ароматичні води в мікстурах в якості corrigens та constituens або самостійно. Деякі з них володіють антисептичними властивостями, стимулюють діяльність шлунково-кишкового тракту. Ароматичні води є офіцінальною лікарською формою і виписуються тільки скороченим способом.

Rp.: Aq. Foeniculi 60ml

D.S. Приймати всередину по 1 чайній ложці 3 рази на день.