Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕМА 2 Загальна характеристика відносин, що виникають у звязку з проведення процедур неспроможності (банкрутства).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
367.1 Кб
Скачать
    1. 5. Правовий статус інших учасників справи про банкрутство

Крім основних фігурантів неплатоспроможності та банкрутства (боржник, кредитори, арбітражний керуючий), Закон називає і інших учасників провадження у справі про банкрутство. До них належать: власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника; інвестори; державний орган з питань банкрутства; центральний орган виконавчої влади; Фонд державного майна України; Національний банк України; прокурор; представник органу місцевого самоврядування; представник працівників боржника; Антимонопольний комітет України; державний орган з питань регулюван- ня ринку цінних паперів; представники фінансових органів; державний орган у справах нагляду за страховою діяльністю.

Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) борж- ника, будучи учасником процедури банкрутства, як правило, має обмежені повноваження, а в деяких випадках — право дорадчого голосу.

Згідно з вимогами ч. 3 та ч. 5 ст. 7 Закону, коли орган боржника, уповноважений, відповідно до установчих документів або законодавства, ухвалити рішення про ліквідацію боржника, ухвалив рішення про звернення до господарського суду з заявою боржника про порушення справи про банкрутство, то останній зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду з відповідною за- явою. Аналогічні обставини передбачено в ч. 1 ст. 51 Закону. В ч. 1 ст. 53 вказано, що керівник боржника має право подати згідно з вимогами ст. 7 Закону заяву про порушення справи про банкрутс- тво боржника задля проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви щодо порушення справи про банкрутство.

Після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи правління боржника не мають права без згоди розпорядника майна ухвалювати рішення про:

  • реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;

  • створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах;

  • створення філій та представництв;

  • виплату дивідендів;

  • проведення боржником емісії цінних паперів;

  • вихід зі складу учасників боржника — юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника.

Будь-які рішення про участь боржника в діяльності інших суб’єктів підприємництва ухвалюються органом управління боржника за згодою розпорядника майна. Відповідна згода розпорядника майна необхідна керівнику або органові управління боржника при укладанні угод щодо майна боржника, одержанні (позик) кредитів, поручительства, видачі гарантій, уступок вимоги, переведення боргу, передачі в довірче управління майна боржника, розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Законом передбачено, що у роботі комітету кредиторів має пра- во брати участь з правом дорадчого голосу представник органу, уповноваженого управляти майном боржника .

Під час введення процедури санації представник органу, уповноваженого управляти майном боржника, має право подати кандидатуру керуючого санацією. З дня винесення ухвали про санацію припиняються повноваження органів управління боржником — юридичної особи. Власник майна боржника несе відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань боржника. Керівник санації зобов’язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує 50 %.

Крім зазначеного, власник майна боржника припиняє свої повноваження у разі визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, і має право на отримання ухвали суду про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Права власника відновлюються, якщо майна вистачило для задоволення вимог кредиторів і він може після закінчення справи про банкрутство займатися підприємницькою діяльністю, а також з дня затвердження господарським судом мирової угоди.

Отже, процедуру банкрутства побудовано на обмеженні в пов- новаженнях власника з управління і розпорядження його майном. У зв’язку з цим доцільно закріпити за власником майна частину пріоритетних прав щодо відновлення платоспроможності боржни- ка, погашення боргу перед кредиторами. Безумовне усунення власника від участі в погашенні боргових зобов’язань відіграє не тільки позитивну, а й негативну роль. Є випадки, коли справа про банкрутство ініціюється конкурентним підприємством, яке зацікавлене в повній ліквідації господарюючого суб’єкта як юридичної особи. Оскільки головний принцип інституту банкрутства — збереження господарюючого суб’єкта, то допомогу власника в «лікуванні економічно хворого підприємства» не слід відкидати .

Законом у процедурах неплатоспроможності дозволяється участь інвесторів. Інвестор — це фізична або юридична особа, яка виявила бажання взяти участь у процедурі санації боржника та мировій угоді, укладеній між боржником і кредитором.

У Законі закріплено такі повноваження інвесторів:

  • вони можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації або план санації;

  • кандидатура інвесторів може бути запропонована комітету кредиторів будь-яким із кредиторів, представником органу, упов- новаженого управляти майном боржника;

  • участь у підготовці плану санації, його затвердженні, внесен- ня пропозиції щодо погашення боргу боржника, зокрема через переведення його на них, та пропозиція відповідальності за невико- нання взятих на себе зобов’язань ;

  • за умов виконання зобов’язань, передбачених планом санації, набувають права власності на майно боржника відповідно до зако- нодавства та плану санації;

  • задоволення вимог кредиторів .

Судова практика вказує на те, що розроблення та подання на затвердження плану санації боржника є обов’язком керуючого сана- ції, а не інвесторів.

Завдання для самоконтролю

  1. Назвіть суб’єкти банкрутства.

  2. Охарактеризуйте особливості правового статусу боржника.

  3. Хто може бути кредиторами у справі про банкрутство? Виз- начте їх статус.

  4. Які вимоги висуваються до арбітражного керуючого?

  5. Який порядок призначення арбітражного керуючого (розпо-

рядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)?

  1. Які інші особи беруть участь у справі про банкрутство?

  2. Назвіть функції та повноваження Державного департаменту України з питань банкрутства.

  3. Вкажіть, які обмежені повноваження має вкладник майна борж- ника.

Які повноваження інвестора у справі про банкрутство?