- •Тема 2. Загальна характеристика відносин, що виникають у зв’язку з проведенням процедур неспроможності (банкрутства)
- •1.Суб’єктний склад відносин, пов’язаних з регулюванням неспроможності (банкрутства).
- •2. Правовий статус боржника
- •3. Правовий статус кредиторів
- •4.Арбітражний керуючий.
- •5. Правовий статус інших учасників справи про банкрутство
2. Правовий статус боржника
Законом передбачені спеціальні права та обов’язки усіх учасників неплатоспроможності та банкрутства, які відрізняються в кожній судовій процедурі банкрутства. Аналіз норм Закону дає змогу виділити таких учасників: боржник, кредитор (кредитори), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, лікві- датор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном боржника), державний орган із питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівника боржника, а також у випадках, перед- бачених Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Одне із центральних місць серед учасників неплатоспроможності та банкрутства займає боржник. Боржник — це ключова фігура процедури банкрутства. Від його правосуб’єктності залежить ефективність усього механізму фінансового оздоровлення.
Відповідно до ст. 1 Закону боржник — юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов’язаннями, які виникли у фізичної особи у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов’язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом. Суб’єкт підприємницької діяльно сті стає боржником після порушення справи про банкрутство до визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Після відкриття ліквідаційної процедури боржник уже називається банкрутом.
Класифікація боржників можлива за такими кри- теріями:
конкурсні та неконкурсні боржники, залежно від порушення чи не порушення щодо них справи;
на суб’єктів підприємницької діяльності та прирівняних до них — залежно від статусу підприємницької діяльності;на загальних та спеціальних — залежно від процедур, що за- стосовуються до них;
на фізичних та юридичних осіб — залежно від суб’єктного складу .
Конкурсні — це такі боржники, щодо яких може бути порушено справу про банкрутство, і, навпаки, відносно неконкурсних боржників справа про банкрутство не порушується.
Неконкурсні боржники залежно від того, за яких підстав на них не поширюється дія процедури банкрутства, поділяються на: гірничі, комунальні, казенні та інші (без спеціального статусу су б’єкта підприємницької діяльності юридичної особи).
На підставі Закону до загальних боржників застосовуються всі судові процедури, а до спеціальних діють обмеження або спеціальні процедури банкрутства.
Іншим учасником є керівник боржника або органи управління боржником. Повноваження керівника боржника або органів управління боржника, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені ухвалою господарського суду у разі:
незастосування заходів щодо збереження майна боржника;
створення перешкод діям розпорядника майна;
інших порушень законодавства.
В такому разі за клопотанням комітету кредиторів виконання обов’язків керівника боржника ухвалою господарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника. Про припинення повноважень керівника або органів управління боржника господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
Відсторонюючи від влади органи управління боржника, ймовірно, потрібно залишити за ними право контролю за діями арбітражного керуючого, крім того, необхідно надати боржнику можливість брати участь у розробці альтернативних заходів щодо фінансового оздоровлення господарюючого суб’єкта .
Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону З моменту винесення ухвали про введення процедури санації:
керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством;
управління боржником переходить до керуючого санацією;
зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації.
Банкрут — це боржник, неспроможність якого відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, визнана господарськимсудом (ст. 1 Закону). Отже, боржник стає банкрутом після визнання його таким господарським судом та відкриття ліквідаційної процедури.
Норми Закону вказують такі підстави визнання боржника банкрутом:
комітет кредиторів виносить звернення до господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;
суд застосовує спрощену процедуру банкрутства;
процедура санації не дала бажаного результату;
у разі невиконання боржником і поручителем договору поруки;
з дня визнання господарським судом професійного учасника ринку цінних паперів банкрутом і відкриття ліквідаційної процеду ри;
при невиконанні законів України «Про іпотечне кредитування операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» і «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»;
відбувається банкрутство громадян — суб’єктів підприємницької діяльності;
неспроможність задовольнити протягом шести місяців після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт вимоги кредиторів за грошовими зобов’язаннями та виконати зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів);
вартості майна боржника — юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів
строк із дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника;у разі невиконання плану санації боржника його керівником або коли стає очевидним, що виконання плану санації боржника не приведе до відновлення його платоспроможності.
