2. Мета і задачі екологічної хімії

Екологічна хімія як дисципліна вивчає склад, будову й властивості речовин, що є складовими природних об’єктів і необхідними компонентами життєдіяльності людини, а також хімічні процеси, що відбуваються в довкіллі в результаті природних процесів та людської діяльності.

Екологічна хімія вивчає якісні і кількісні показники довкілля і прогнозує процеси, що там відбуваються під впливом виробничої та сільськогосподарської діяльності людства. Вона розглядає процеси, які можна використати для попередження забруднення довкілля.

Довкілля – багатокомпонентна термодинамічно відкрита система і процеси, що тут відбуваються, різноманітні й важко прогнозовані. Тут протікають хімічні реакції як на мікрорівні, наприклад у тумані, у хмарах, так і на макрорівні, наприклад, утворення та руйнування озону. Змоделювати процес перетворення хімічних речовин у довкіллі важко.

Мета та завдання дисципліни. Метою екологічної хімії як науки є встановлення постійного контролю за хімічним складом об’єктів довкілля, джерел і хімічних речовин, що потрапляють у довкілля, й характером хімічних процесів у довкіллі.

Завданням дисципліни є встановлення факторів негативного впливу продуктів життєдіяльності людини на хімічний склад та процеси у довкіллі й розробка технологій попередження цього.

Об’єкти дослідження екологічної хімії. Екологічна хімія досліджує основні об’єкти довкілля, що забезпечують життєдіяльність людини. Це – повітря, вода, земна поверхня. Але їх склад, властивості не можуть розглядатися ізольовано от багатьох фізичних та хімічних параметрів і від живих організмів. Тому об’єктом дослідження екологічної хімії є система хімічні речовини - геокліматичні фактори - оточуюче середовище – живі організми.

Методи і цілі досліджень. Характер досліджень, якими займається екологічна хімія, досить специфічний. По-перше, необхідно вивчити хімічний склад і будову об’єктів довкілля. Об’єкти виміру перебувають у різних агрегатних станах, у різних кількостях, перемінні з часом, тому в екологічній хімії передбачено спеціальні прийоми і методи відбору взірців для аналізу. Особливі вимоги ставляться до методів аналізу хімічного складу, зокрема до точності, так як це впливає на токсикологічні висновки відносно даного хімікату.

Не менш важливою задачею екологічної хімії є встановлення джерел надходження в довкілля хімічних речовин, в т.ч. нетоксичних, та їх кількості.

Предметом вивчення екологічної хімії є речовини як природного так і штучного походження, які прямо чи опосередковано можуть впливати й змінювати довкілля, викликати дискомфорт та захворювання людей.

Зв’язок з іншими дисциплінами. Екологічна хімія використовує основи теоретичної хімії, наукові досягнення загальної, неорганічної, органічної, аналітичної і колоїдної хімії у вивченні процесів у довкіллі, що викликані діяльністю людини.

Екологічна хімія спирається на закони хімії, фізики, математики, біології, користується методами досліджень, що використовуються в аналітичній, фізичній та колоїдній хімії, біохімії, фізиці, екології.

Практичне значення екологічної хімії. Основним напрямком екологічної хімії є розробка та впровадження процесів очищення та знезараження відходів, які потрапляють у довкілля. Екологічна хімія досліджує та впроваджує нові екологічно чисті технології та матеріали. І в цьому її важливе практичне значення. Спираючись на досягнення науково-технічного прогресу, екологічна хімія, як одна із природознавчих наук, формує свої специфічні методи досліджень, що допоможуть людству забезпечити достойні умови проживання та знайти гармонію з довкіллям.

Головним завданням на найближчу перспективу є запобігання збільшенню рівня забруднення та виснаженню природних об'єктів.

1.3. Роль хімії в розв’язанні екологічних проблем. Науково-технічний прогрес не лише створює перевантаження для природи, в найбільш прогресивних технологіях він запобігає негативному впливу на навколишнє середовище, створює можливість екологічно чистого виробництва.

Розв'язання проблем техногенно-екологічної безпеки потребує:

• здійснення перебудови техногенного середовища, технічного переозброєння виробничого комплексу на основі впровадження новітніх наукових досягнень, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів, застосування відновлюваних джерел енергії, розв'язання проблем знешкодження і використання всіх видів відходів;

• розробки методології визначення ступеня екологічного ризику для довкілля, обумовленого техногенними об'єктами;

• впровадження наукоємних технологій, спрямоване на комплексне використання сировини, енергоресурсів та цільових продуктів.

Стратегічними завданнями програми є:

• розроблення та впровадження передових маловідходних та безвідходних ресурсозберігаючих технологій;

• комплексне очищення газових викидів і стічних вод з одночасною утилізацією вилучених продуктів та подальшою переробкою їх;

• проведення науково-технічних робіт, спрямованих на зниження аварійних ситуацій та їх запобігання на підприємствах галузі;

• розроблення та здійснення програм створення високоефективних систем очищення газових викидів та стічних вод;

• здійснення програм комплексної переробки відходів;

• здійснення програм щодо виведення з експлуатації виробництв з екологічно недосконалими технологіями в усьому технологічному циклі.