Етіологічні, діагностичні та лікувально-превентивні особливості хламідіозу кішок
План
1.Визначення хвороби
2.Етіологія
3.Діагностика
4.Лікування і Профілактика
1. Визначення хвороби
Хламідіоз собак і котів (Chlamidiosis canum et felium) – зоонозне
захворювання собак, котів, інших видів тварин та людини з латентним, гострим або хронічним перебігом, що характеризується розвитком кератокон’юктивіту, риніту, фарингіту, пневмонії та ураженням сечостатевої системи.
Хламідіоз широко розповсюджений серед котів,ь що пов'язано з наявністю неконтрольованого резервуара збудника інфекі:іщ в природі. Це створює постійну загрозу виникнення спорадичних випадків або спалахів хвороби, які призводять до патології респіраторного тракту і репродуктивних органів. Крім цього хворі коти стають джерелом збудника інфекції для людини.
2. Етіологія
Збудник захворювання - Chlamydophila felis, грамнегативна облігатна внутрішньоклітинна бактерія з роду Chlamydophyla.
При неонатальному хламідіозі зараження котенят відбувається і рансплацентарно або при проходженні через родові шляхи інфікованої матері. Хламідії можуть проникати у будь-які відкриті порожнини плодів, найбільш часто інфікуються кон'юнктивальний мішок і носова частина глотки. Внаслідок цього у новонароджених розвиваються кон'юнктивіт і респіраторна інфекція, яка здебільшого закінчується атиповою пневмонією, що перебігає тяжко і переважно закінчується смертю тварини. Тяжкість хвороби і її наслідки, імовірно, залежать від тривалості вагітності й шляхів інфікування: У недоношених кошенят, менш захищених внаслідок імунологічної незрілості, і в доношеного потомства, інфікованого в утробі матері через амніотичну рідину, хвороба перебігає більш тяжко.
3. Діагностика
Одним з найбільш важливих прямих методів виявлення хламідій вважають виділення збудника в культурі клітин. Однак він має ряд суттєвих недоліків, які значно утруднюють його широке застосування в практичних лабораторіях ветеринарної медицини. Найбільш важливий недолік - високий ризик інфікування персоналу і необхідність проведення робіт у спеціальній режимній лабораторії. Крім того, метод ірудомісткий і займає багато часу. Незважаючи нате що для посіву підходить практично будь-який матеріал від інфікованої тварини, успіх дослідження не в останню чергу залежить від швидкості його доставки В лабораторію. Для транспортування необхідні також спеціальні транспортні засоби і дотримання умов доставки зразків (охолодження, додавання антибіотиків, попереднє очищення матеріалу від токсичних для клітин речовин тощо).
У ветеринарній практиці можна використовувати медичні хламідійні діагностикуми методом імунофлуоресценції. Однак специфічність і чутливість останніх при діагностиці хламідіозу котів не високі. Російські дослідники запропонували діагностикум "ХламіОрн" на основі моноклональних антитіл.
Запропонована російськими дослідниками ПЛР при хламідіозі котів переважала за чутливістю РІФ та ІФМ.
4. Лікування і
профілактика
Терапевтичні схеми, як правило, варіюють залежно від форми прояву хвороби, наявності ускладнень тощо. При латентних і рецидивних формах крім антибіотиків застосовують імуномодулятори і а офтальмологічні препарати.
Специфічна профілактика. Декілька років тому російськими дослідниками була розроблена і впроваджена у ветеринарну практику вакцина "ХламіКон" проти хламідіозу хутрових звірів, котів і собак, виготовлена з високоімуногенних штамів, вперше виділених у Росії від хворих на хламідіоз котів і собак (Обухов И.Л., 1999). Хламідій культивують на перещеплюваній культурі клітин, інактивують і додають ад'ювант.
Автори порівнювали Katavac Chlamydia - живу вакцину (Голландія), Dohacat СИР Chlam (Голландія), ХламіКон - інактивовану вакцину (Росія), Feloks Chlamydia - інактивовану вакцину (США), Stick-cat Chlapsit - інактивовану вакцину (США). Оцінка проводилась на основі підрахунку балів із урахуванням клінічних ознак (кон'юнктивіт, риніт, анорек-сія, дегідратація, диспное, загибель) після контрольного зараження котів вірулентним польовим штамом хламідій.
Найбільш ефективними виявилися жива вакцина Katavac Chlamydia та інактивована "ХламіКон". Однак необхідно зазначити, що інактивовані вакцини на відміну від живих характеризуються високою безпекою і ареактогенністю, а також виключають можливість реверсії вакцинного штаму. Вакцина "ХламіКон" застосовується кошенятам з 12- тижневого віку. їх щеплюють дворазово з 3-тижневим інтервалом.