Етіопатогенетичні особливості та заходи з профілактики сапролегніозу риб
План
1.Визначення хвороби
2.Етіологія
3.Патогенез
4.Профілактика
1.Визначення хвороби
Сапролегніоз – мікозна, як правило, секундарні хвороби прісноводних різних видів риб. Характеризується ураженням шкіри, плавників та зябрового апарата умовно-патогенними грибами. Часто проявляється на фоні інших інвазійних і інфекційних хвороб. Широко відома в рибогосподарських водоймах і ставках багатьох країн Східної та Західної Європи, Азії та Америки. Ця хвороба як вторинна інфекція реєструються з часів організації ставкового рибництва та заводського методу риборозведення.
В Україні відомі спорадичні випадки ензоотій і інколи епізоотій сапролегніозу. Масове ураження риб спостерігається у садках живорибних баз, де перетримують рибу перед тим, як відправити її до торгівельної мережі, а також на рибозаводах і в тепловодних господарствах, де загальна рибоводно-біотехнічна та ветеринарно-санітарна культура виробництва знаходиться на низькому рівні.
2.Етіологія
Сапролегніоз викликається грибами з класу ооміцети, порядку сапролегніевих (Saprolegniales) і належать до кількох родів: Асhlyа, Aphonomyces, Dictyuchus, Leptolegnia, Saprolegnia та ін. Найбільш поширеними і патогенними є наступні види: Ach. flagellata, Aph. laevis, D. monosporus, S. ferax, S. mixa, S. parasitica, Achlia flagellata, що здатні переходити від сапрофітності до некрофілії.
Сапролегніоз поширений повсюдно, оскільки збудники захворювання, будучи сапрофітними організмами, постійно присутні у воді і ґрунтах. Захворювання може розвиватися в будь-який час року, однак кожен вид гриба має певні вимоги до умов середовища, зокрема, свій температурний оптимум. Встановлено, що максимум розвитку для S. mixa і S. ferax припадає на весну й осінь, S. monica – на зиму, A. flagellatta – на літо, S. parasitica зустрічається цілий рік. Захворювання описано у всіх штучно відтворених видів риб, а також для ікри під час її інкубації. Воно також зустрічається у риб і на ікрі в природних водоймах. Сапролегнією вражаються травмовані ділянки тіла риби, а також під час інкубації незапліднена, мертва або травмованна ікра. Захворювання у риб може протікати довгостроково, особливо при низькій температурі, викликаючи підвищену загибель. Сапролегніоз часто супроводжує і ускладнює ряд інфекцій або інвазій, викликаючи асоціативний комплекс хвороб. Чиннками, що сприяють розвитку хвороби на рибі,
єтравми, стрес, низька температура води (нижче 1°С), високий рН (більше 8,3), наявність у воді рибоводних споруд великої кількості органічних речовин. Інтенсивність розвитку грибів на ікрі залежить від відсотка травмованої і незаплідненої, тобто мертвої, ікри. Як правило, така ікра отримана від погано підготовлених плідників, або при її отриманні та заплідненні були допущені порушення в технології.
3.Патогенез
Сапролегніоз проявляється у вигляді ватоподібного розростання гриба на різних ділянках поверхні тіла, плавниках, зябрах, рідше на внутрішніх органах. Колір міцелію білий, але може варіювати від жовтуватого до коричневого залежно від кольору зважених у воді частинок, які осідають на ньому. В процесі розвитку хвороби риба стає млявою, слабо реагує на зовнішні подразники. Присутність на тілі світлих грибкових плям робить її більш помітною, а також ускладнює її рух. Різновидом захворювання є хвороба Стаффа (Штаффа). Вона спостерігається у цьогорічного коропа під час зимівлі і є причиною підвищеної смертності риби в зимувальних ставках. Гриби спочатку вражають носові ямки риб, потім розростаються так, що виходять із них і у вигляді подушки покривають поверхню голови риби між очима і ротом. Вражаючи зовнішній покрив, гіфи гриба руйнують епідерміс і проникають в дерму, порушуючи такі важливі функції, як слизовиділення, дихання і осморегуляцію. В окремих випадках гіфи через зовнішні покриви можуть проникнути в м’язи або навіть у внутрішні органи. Здорова, що нормально розвивається ікра, як правило, заражається при контакті з мертвою ураженою ікрою. Показано, що у риб з тривалим строком інкубації ікри можливе зараження і живих, і ікринок. Під впливом гриба відбувається розпушення поверхні оболонок ікри, їх деструкція, вакуолізація. У ряді випадків гіфи проникають до внутрішннього вмісту ікринки.
4.Профілактика
Профілактика та заходи боротьби забезпечуються своєчасним і ретельним виконанням усього комплексу рибоводно-меліоративних, ветеринарно-санітарних і лікувальних заходів. Ці заходи повинні бути спрямовані на створення у водоймах оптимальних зоогігієнічних умов, відповідного до технологічних параметрів газового режиму та сольового складу води.
Живорибні садки та інші земляні невеликі ємності, де перебувала хвора риба, очищають від бруду та мулу і дезінфікують негашеним (25 ц/га) або хлорним (5 ц/га) вапном. Рибоводний інвентар і устаткування, яке було в контакті з хворою рибою, дезінфікують відповідними препаратами за спеціальним прописом.
Щоб попередити захворювання риб сапролегніозом, необхідно утримувати їх в таких умовах, що виключали б можливість ослаблення їх організму та травмування шкірних покривів. При вирощуванні легко травмуючих видів риб (білий і строкатий товстолобики, великоротий та малоротий буфало, білорибиця, лососеві та ін.), слід різко зменшити пересадки риб. Якщо сапролегніоз виник в результаті погіршення умов зовнішнього середовища (кислотність, підвищена лужність тощо), необхідно вжити відповідних заходів. Щоб запобігти масовому сапролегніозу ікри, треба домагатися максимального відсотка запліднення, так як незапліднені ікринки гинуть і стають джерелом інфекції. Слід запобігати травмуванню ікринок при зборі і змішуванні їх зі спермою. При інкубації такої ікри як ікра лососевих, рекомендується впродовж усього періоду інкубації вибирати незапліднені і загиблі ікринки. Вода, що надходить в інкубаційні апарати, не повинна містити механічних грубих суспензій, що травмують оболонку ікри. Хороші результати щодо попередження сапролегніозу ікри на рибоводних заводах отримані при знезараженні води, що надходить в інкубаційні апарати ультрафіолетовими променями.
Терапевтичні засоби боротьби з сапролегніозом включають використання формаліну, малахітового зеленого, фіолетового "К" та ін. Профілактичну обробку ікри лососевих проводять: 0,2–0,5%-вим (2–5 мл/л стандартного 40%-ного формаліну) розчином формаліну впродовж 1 хв з профілактичною метою перед розміщенням ікри в інкубаційні апарати; 0,5%-вим (5 мл/л) розчином формаліну впродовж 3 хв (з інтервалом 10 днів після початку пігментації очей); малахітовим зеленим в концентрації 1: 15 000 (67 мг/л) впродовж 10–30 С (з інтервалом 10 днів) або у концентрації 1: 200 000 (5 мг/л) впродовж 30 хв з інтервалом 3 дні після початку пігментації очей. Профілактичну обробку ікри коропа проводять розчином фіолетового "К" в концентрації 5 мг/л впродовж 30 хв при постійній проточності. Профілактичну обробку ікри осетрових риб здійснюють фіолетовим «К» впродовж 30 хв без припинення проточності, створюючи концентрацію препарату 10 мг/л. Кратність обробок залежить від виду осетрових риб. Ікру осетра і севрюги обробляють дворазово з одноденним інтервалом (на 16-й
і22-й стадіях розвитку – для ікри осетра і на 16 – 17-й і 26-й – для ікри севрюги), а ікру білуги – триразово з дводенним інтервалом, тобто на
16-й, 22-й і 28-й стадіях розвитку. Ікру білорибиці обробляють розчином фіолетового "К" в концентрації 5 мг/л впродовж 30 хв. За час інкубації обробки проводять 4 рази: на другий, третій, шостий-сьомий і тридцятий день від її початку. Для лікувально-профілактичної обробки риби використовують ряд препаратів: формалін в концентрації 250 мл/м3 з експозицією 4–5 хв або 50 мл/м3 з експозицією 30 хв; малахітовий зелений в концентрації 1,25 г/м3 з експозицією 5–10 хв; фіолетовий «К» в концентрації 0,5 г/м3 з експозицією 30 хв; для плідників – малахітовий зелений в концентрації 1,25 г/м3 з експозицією 20 хв. З метою профілактики для коропа і рослиноїдних риб (від цьогорічного і старших) у ставкових господарствах навесні за 3–5 днів до розвантаження зимувальних ставків і восени через 5–7 днів після їх зариблення та встановлення водообміну обробляють риб органічними барвниками (основним яскраво-зеленим і фіолетовим «К») безпосередньо в ставках, створюючи концентрацію 0,1–0,2 г/м3. Лікувально-профілактичну обробку риб в господарствах індустріального типу проводять основним яскраво-зеленим. Препарат використовують дворазово з інтервалом в 2 дні, в концентрації 0,5 г/м3, з експозицією
4 год (при температурі води не вище 16–18°С). Плідників білорибиці обробляють таким же розчином препарату з припиненням водообміну в