ЕТІОПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗАХОДИ З ПРОФІЛАКТИКИ СТРЕПТОКОКОЗУ У МОЛОДНЯКУ

ПЛАН

1.Визначення хвороби

2.Етіологія

3.Патогенез

4.Профілактика

1.ВИЗНАЧЕННЯ ХВОРОБИ

Стрептококоз (Streptococcosis, диплококоз, диплококова

септицемія) — інфекційна хвороба молодняку різних видів

тварин, що характеризується явищами сепсису, ураженням

суглобів, запаленням легень і травного каналу.

Хвороба реєструється в багатьох країнах світу, завдає

значних економічних збитків, які складаються з вартості

загиблих і вимушено забитих молодих тварин, а також витрат на лікувально-профілактичні заходи.

2.ЕТІОЛОГІЯ

Збудник хвороби — Streptococcus lanceolatus — має форму парного кока з ланцетоподібно загостреними кінцями, розміром 0,8…1,25 мкм, зверху вкритий капсулою.

Виникненню та поширенню хвороби серед молодняку сприяють скупчення тварин, низька температура, протяги, висока воло- гість у приміщеннях під час зимового стійлового утримання, а також перегрівання на сонці та нестача корму при пасовищному утриманні в зонах з різким континентальним кліматом.

Джерелом збудника інфекції є хворі та перехворілі молоді тварини, що виділяють патогенні стрептококи з носовими витіканнями, сечею, фекаліями, а також хворі на ендометрит і мастит матки — з молоком та витіканнями з піхви. Факторами передавання збудника хвороби можуть стати предмети навколишнього середовища та догляду за тваринами, забруднені виділеннями хворих і перехворілих тварин. Зараження відбувається

через дихальні шляхи і травний ка- нал під час ссання інфікованого молозива та молока або поїдання контамінованого стрептококами корму. Захворювання спостерігається переважно

вперіод зимово-весняних отелень та окотів, а також за несприятливих умов пасовищного утримання молодняку. Стрептококоз проходить у вигляді ензоотій та спорадичних випадків (у лошат). Летальність коливається від 30 до 50 %, однак може досягати 70 %.

3.ПАТОГЕНЕЗ

За надгострого та гострого перебігу хвороби стептококи через слизові оболонки швидко проникають у лімфу і кров, пригнічують фагоцитоз і спричинюють септицемію, яка супроводжується явищами гарячки, геморагічного діатезу, катарального запалення різних слизових

оболонок. Екзотоксини збудника руйнують епітелій кровоносних судин, збільшують їх проникність, зумовлюють появу крововиливів на слизових та серозних оболонках дихальних шляхів і кишок. За підгострого та хронічного перебігу розвиваються гнійно- запальні процеси в легенях, ураження суглобів, утворюються фібринозні нальоти на плеврі та перикарді.

4.ПРОФІЛАКТИКА

Щоб запобігти появі захворювання молодняку на стрептококоз, потрібно здійснювати весь комплекс ветеринарно-санітарних та зоогігієнічних заходів, спрямованих на забезпечення відповідних умов утримання, догляду та годівлі маток і молодняку. Тільних корів і нетелей за 1 – 2 міс до отелення двічі

зінтервалом 7 діб щеплюють концентрованою полівалентною формолгалуновою вакциною проти стрептококозу телят, ягнят і поросят. За потреби проводять щеплення новонароджених ягнят і поросят. Забороняється випоювати телят молоком від хворих на мастити та ендометрити корів, ягнят і

поросят підсаджують до здорових маток.

У разі появи захворювання в господарстві вводять обмеження, забороняють перегрупування тварин, виведення їх за межі господарства, введення нових груп тварин, кастрацію, обрізання хвостів, а також до- ступ осіб, не пов’язаних з обслуговуванням неблагополучного поголів’я. Хворих і підозрюваних щодо захворювання тварин ізолюють і лікують. Весь клінічно здоровий молодняк до 8- денного віку спочатку щеплюють сироваткою в профілактичних дозах, а через 7 – 8 діб вакцинують. Решту клінічно здорового молодняку віком понад 8 днів вакцинують

відразу. Молодняк, що перехворів на стрептококоз, не щеплюють, од- нак упродовж 2 міс утримують окремо від здорових тварин.

Ферму оголошують благополучною щодо стрептококозу через 30 діб після одужання або загибелі останньої хворої тварини, проведення комплексу зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних і господар- ських заходів та остаточної дезінфекції. Для дезінфекції застосовують суспензію хлорного вапна, що містить 4 % активного хлору, 5 %-ву емульсію ксилонафту, 20 %-ву суспензію свіжогашеного вапна при дворазовому нанесенні її з інтервалом 1 год, 2 %-й розчин формальдегіду, гарячий 2 %-й розчин їдкого натру. Гній піддають біотермічному знезараженню.