ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»

Навчально-науковий інститут інформаційних та комунікаційних технологій

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ

(методичні вказівки)

Київ 2017

УДК ____

Методичні вказівки до оформлення письмових робіт для здобувачів вищої освіти навчально-наукового інституту інформаційних та комунікаційних технологій / Укл. Рач В.А., Пилипенко А.І. – К.: Університет економіки та права «КРОК», 2017. – 23 с.

У методичних вказівках наведені рекомендації щодо оформлення письмових робіт здобувачів вищої освіти, що виконуються в межах самостійної роботи. Детально описані вимоги до порядку викладання матеріалу письмових робіт, правила оформлення рисунків, таблиць, формул, посилань. Наведені зразки титульних аркушів письмових робіт. У методичних вказівках враховані вимоги щодо оформлення звітів у сфері науки і техніки та оформлення бібліографічних посилань у відповідності з діючими стандартами.

Схвалено Вченою радою Університету економіки та права «КРОК», «___» ___________ 2017 р.

• В.А. Рач, А.І. Пилипенко, 2017

• Університет економіки та права «КРОК», 2017

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………….….........	4
Загальні вимоги …………………………………………….………………	4
Порядок розміщення та нумерації складових роботи ……………..…….	5
Вимоги до оформлення текстової частини роботи ………………………	6
Вимоги до оформлення формул ……………………………...…………...	9
Вимоги до оформлення таблиць …………………………………………..	10
Вимоги до оформлення ілюстрацій ………………………………………	11
Вимоги до оформлення бібліографічних відомостей ……………………	11
Вимоги до оформлення додатків ………………………………………….	12
Перелік посилань…………………………………………………………...	12
Додаток А. Зразок титульної сторінки курсової роботи..……………….	13
Додаток Б. Зразок титульної сторінки звіту про проходження практики	14
Додаток В. Зразок титульної сторінки дипломної роботи……………….	15
Додаток Г. Зразок завдання на дипломну роботу………………………...	16
Додаток Д. Зразок реферату……………………………………………….	18
Додаток Е. Приклади оформлення бібліографічного опису…………….	19

ВСТУП

Невід’ємною частиною підготовки здобувачів вищої освіти усіх спеціальностей та форм підготовки є виконання самостійної роботи, різновидом якої є письмові завдання: контрольні, індивідуальні, курсові та ін. роботи.

Формування єдиних вимог до оформлення усіх видів письмових робіт є однією зі складових навчання та основою якісної підготовки дипломних та магістерських робіт.

В процесі навчання здобувачі повинні сформувати компетентність якісного оформлення та презентації власних робіт. В рамках проекту Тюнінг (гармонізація освітніх структур в Європі) визначено 31 найважливіших загальних компетентностей. Серед них: Уміння спілкуватися усно та в письмовій формі першою мовою [1, С. 37]. Формування цієї компетентності навчання передбачає знання, розуміння та використання правил оформлення робіт, аналіз та синтез змістовної частини та графічних образів для презентації роботи.

У різних програмах підготовки ця компетенція описується по різному. Наприклад, когнітивні уміння та навички з предметної області: Навички презентації наукового матеріалу та аргументів письмово/усно для поінформованої аудиторії [1, С. 40]. Загальна компетентність: Комунікаційні навички: Здатність до ефективного комунікування та до представлення складної комплексної інформації у стислій формі усно та письмово, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології та відповідні [1, С. 90].

Загальні вимоги

Письмові роботи (далі «роботи») оформляються відповідно до державного стандарту України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» [2].

Виходячи з цього стандарту можна сформувати наступні загальні вимоги до письмових робіт здобувачів вищої освіти наступні:

• чіткість побудови, логічність і послідовність викладання матеріалу;

• повнота і репрезентативність, тобто широта використання наукових та інших інформаційних джерел;

• конкретність викладання результатів роботи, лаконічність і точність формулювань;

• загальна грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам на текст роботи;

• акуратність зовнішнього оформлення роботи.

Робота повинна бути стилістично грамотною.

Викладання матеріалу роботи ведеться від третьої особи, в одному часі. Увага концентрується на змісті і логічній послідовності викладення матеріалу дослідження.

Помилки й графічні неточності роботи виправляють підчищенням або зафарбуванням білою фарбою з наступним вписуванням на цьому місці правок рукописним способом чорним чорнилом.

Обсяг основного тексту роботи визначається вимогами до відповідного виду роботи виходячи з достатності і повноти та логічності викладання виконаної самостійної роботи.

Під час викладення тексту повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення, встановлені відповідними стандартами, а при їх відсутності – загальноприйняті у науково-технічній літературі.

Порядок розміщення та нумерації складових роботи [2, С. 1-3]

Роботу умовно поділяють на такі частини (рис. 1):

- вступну частину;

- основну частину;

- додатки.

Рисунок 1 – Схема структури письмової роботи

Вступна частина містить як правило такі структурні елементи:

- титульний аркуш (зразок оформлення титульного аркушу для курсової роботи надано у додатку А, звіту про проходження практики – у додатку Б, дипломної роботи із завданням – у додатках В, Г);

- реферат (зразок оформлення реферату надано у додатку Д);

- зміст;

- переліки скорочень та умовних позначень.

Основна частина містить такі структурні елементи:

- вступ;

- суть роботи;

- висновки;

- рекомендації;

- перелік посилань (приклади оформлення бібліографічного опису надано у додатку Е).

Додатки розміщують після основної частини роботи.

У роботі, що містить більше 10 сторінок, структурні елементи «Титульний аркуш», «Реферат», «Вступ», «Суть роботи» та «Висновки» є обов’язковими. Якщо в тексті наводять посилання на публікації, обов’язковим стає елемент «Перелік посилань».

Саме ці складові нумеруються та прошиваються. Нумерація сторінок роботи повинна бути наскрізною. Номера сторінок проставляють арабськими літерами цифрами у верхньому правому куті сторінки. Першою сторінкою є титульний аркуш, але номер на ньому не ставиться. Другою сторінкою є завдання, третьою – реферат, на четвертій розміщується зміст, але на цих складових роботи номер не проставляється. Номера сторінок повинні бути пропечатані починаючи зі «Вступу» і далі на усіх складових роботи. Список використаної літератури і додатки обов’язково вмішуються в нумерацію сторінок.

Реферат має містити:

• відомості про обсяг звіту, кількість частин звіту, кількість рисунків, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань (наводять усі відомості, включаючи дані додатків);

• текст реферату;

• перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відбивати подану у звіті інформацію у такій послідовності [2, C. 6]:

• об'єкт дослідження або розроблення;

• мета роботи;

• методи дослідження та перелік апаратури;

• результати та їх новизна;

• основні конструктивні, технологічні й техніко-експлуатаційні характеристики та показники;

• ступінь впровадження;

• взаємозв’язок з іншими роботами;

• рекомендації щодо використання результатів роботи;

• галузь застосування;

• економічна чи соціально-економічна ефективність роботи;

• значимість роботи;

• висновки, пропозиції щодо розвитку об'єкта дослідження (розроблення) та доцільності продовження досліджень.

Якщо відсутня інформація із деяких зазначених питань, її випускають, зберігаючи послідовність викладення матеріалу. Реферат рекомендовано виконувати на одній сторінці формату А4 і обсягом не більше 500 слів.

Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті звіту, та умови розповсюдження звіту, якщо такі виставляються, вміщують після тексту реферату. Перелік ключових слів має містити від 5 до 15 слів (словосполук). Рекомендовано подавати їх із прямим порядком слів у називному відмінку однини, розташованих за українською абеткою та розділених комами.

Якщо в роботі містяться рисунки і таблиці, що розташовуються на окремих сторінках, їх необхідно включати до загальної нумерації. Громіздкі таблиці та рисунки, які не вміщуються на одній сторінці, рекомендується розміщувати в додатку. Таблицю, рисунок або креслення, розміри яких більші за формату А4, враховують як одну сторінку. Аркуш формату, більшого за А4, подаються в додатках.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць і термінів дається у роботі окремим списком в тому випадку, коли в тексті роботи використана специфічна термінологія, а також використовуються малорозповсюджені скорочення, нові символи, позначення.

Перелік повинен розміщуватись стовпчиком, в якому ліворуч в алфавітному порядку дають скорочення, праворуч – їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі є спеціальні терміни, скорочення, які повторюються менше трьох разів, то перелік не складають, а їх розшифровку дають в тексті при першому згадуванні.

Зміст вміщує назви всіх розділів та підрозділів з номерами сторінок, на яких розташовано початок матеріалу розділу (підрозділу).

Вимоги до оформлення текстової частини роботи [2, С. 11-13]

Основний текст роботи друкується за допомогою комп’ютера з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 × 297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали, шрифтом Times New Roman 14 розміру. На кожному аркуші слід залишити поля таких розмірів: верхнє і нижнє – не менше 20 мм, ліве – не менше 25 мм, праве – не менше 10 мм.

Вирівнювання тексту – по ширині. Абзацний відступ повинен розміщуватися над 4-5 знаком (1,25 см).

Щільність тексту повинна бути однаковою. У тексті не припустиме виділення будь-яких частин за допомогою підкреслення. Вписувати в текст окремі слова, формули, умовні знаки рекомендується за допомогою редактора формул, але припустиме вписування пастою чорного кольору, наближаючи щільність вписаного тексту до щільності основного тексту.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, кожний з яких може мати кілька підрозділів. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всієї роботи, які позначаються арабськими цифрами. Підрозділи повинні мати нумерацію арабськими цифрами в рамках кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і підрозділу, наприклад, 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Кожну структурну частину роботи (вступ, розділи, висновки і т.ін.) треба починати з нової сторінки.

Заголовки розділів друкують прописними (великими) літерами симетрично до тексту (вирівнюючи по центру) жирним шрифтом. Заголовки підрозділів друкують з абзацного відступу малими літерами жирним шрифтом. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Підкреслювання заголовків і перенос слів в них не припустимі.

Відстань між заголовками і текстом повинна дорівнювати одному рядку тексту. Відстань між текстом одного підрозділу і заголовком наступного підрозділу приймається рівною двом рядкам тесту.

Текст підрозділів складається з абзаців. Абзаци складаються з одного або кількох речень, об’єднаних загальною темою. Під час переходу на наступну сторінку не рекомендується:

• відривати одну строку тексту або слово від попереднього абзацу;

• залишати одну строку нового абзацу на сторінці, що закінчується;

Текст роботи може містити перелічення (списки) нумеровані або ненумеровані.

Кожний пункт нумерованого списку починається з відповідного номеру пункту у списку, після якого ставиться крапка. Тест наводиться з великої літери. Наприкінці речення ставиться крапка.

Перед кожною позицією ненумерованого списку слід ставити дефіс, текст починати з малої літери, після кожного пункту списку ставити крапку з комою, після останнього – кому.

Кожний пункт починається з абзацного відступу.

Посилання [2, С. 19]

У тексті письмової роботи можна посилатися на структурні елементи самої роботи та інші джерела.

У разі посилання на структурні елементи самої роботи зазначають відповідно номери розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, позицій переліків, рисунків, формул, рівнянь, таблиць, додатків.

Посилаючись, треба використовувати такі вирази: «у розділі 4», «дивись 2.1», «відповідно до 2.3.4.1», «(рисунок 1.3)», «відповідно до таблиці 3.2», «згідно з формулою (3.1)», «у рівняннях (1.23) – (1.25)», «(додаток Г)» тощо.

Посилання на джерело інформації, наведене у переліку посилань, рекомендовано подавати так: номер у квадратних дужках, за яким це джерело зазначено у переліку посилань, та, за потреби, назва джерела, наприклад, «у роботах [2 – 3]».

Вимоги до оформлення формул [2, C. 18-19]

Формули та рівняння подають окремим рядком безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються.

Найвищий і найнижчий записи формули (формул) і/або рівняння повинні бути на відстані не менше одного рядка від попереднього чи наступного тексту.

Нумерують лише ті формули і/чи рівняння, на які є посилання в основному тексті чи додатках.

Формули та рівняння, крім формул і рівнянь у додатках, треба нумерувати арабськими цифрами наскрізно. Дозволено нумерувати в межах кожного розділу.

Номер формули чи рівняння друкують на їх рівні у крайньому правому положенні у круглих дужках. У багаторядкових формулах чи рівняннях їх номер проставляють на рівні останнього рядка.

Пояснення познак, що входять до формули чи рівняння, треба подавати безпосередньо під формулою або рівнянням у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення треба подавати без абзацного відступу з нового рядка, починаючи зі слова «де» без двокрапки. Познаки, яким встановлюють визначення чи пояснення, рекомендовано вирівнювати по вертикалі.

Приклад оформлення математичної формули

«Відомо, що

, (1.3)

де М₁ , М₂ – математичне очікування ;

σ₁ , σ₂ – середнє квадратичне відхилення міцності та навантаження [23]».

У формулах і/чи рівняннях верхні і нижні індекси, а також показники степеня, в усьому тексті повинні бути однакового розміру, але меншими за букву чи символ, до якого вони відносяться.

Вимоги до оформлення таблиць [2, C. 15-16]

Цифрові дані роботи треба оформлювати як таблицю за формою, поданою на рисунку 2.

Рисунок 2 – Оформлення таблиці

Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не наводити, якщо це не ускладнює користування таблицею.

Таблицю подають безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

На кожну таблицю повинно бути посилання в тексті роботи із зазначенням її номера.

Таблиці слід нумерувати наскрізно арабськими цифрами, крім таблиць у додатках.

Дозволено таблиці нумерувати у межах розділу. У цьому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу. Якщо у тексті подано тільки одну таблицю, її нумерують.

Назва таблиці повинна відображати її зміст, бути конкретною та стислою. Назву таблиці друкують малими літерами (крім першої великої) і розташовують зліва над таблицею.

Заголовки колонок таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої літери, якщо вони становлять одне речення з заголовком.

Таблиці можуть бути перелічені у «Змісті» із зазначенням їх номерів, назв (якщо вони є) та сторінок початку таблиць.

Вимоги до оформлення ілюстрацій [2, C. 14-15]

Усі графічні матеріали роботи (ескізи, діаграми, графіки, схеми, фотографії, малюнки, кресленики тощо) повинні мати однаковий підпис: «Рисунок».

Рисунок подають відразу після тексту, де вперше посилаються на нього, або якнайближче до нього на наступній сторінці, а за потреби – у додатках.

Рисунки треба нумерувати наскрізно арабськими цифрами, крім рисунків у додатках.

Дозволено рисунки нумерувати у межах кожного розділу. У цьому випадку номер рисунка складається з номеру розділу і порядкового номера рисунка в цьому розділі, які відокремлюють крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу.

Якщо в тексті тільки один рисунок, його нумерують. Назва рисунка повинна відображати його зміст, бути конкретною та стислою.

За потреби пояснювальні дані до рисунка подають безпосередньо після графічного матеріалу перед назвою рисунка.

Назву рисунка друкують з першої великої літери і розташовують під ним, наприклад, «Рисунок 2.1 – Схема устаткування».

Вимоги до оформлення бібліографічних відомостей

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині роботи, наводять у кінці тексту основної частини перед додатками (якщо такі є), починаючи з нової сторінки.

У комплексному посиланні кілька об’єктів бібліографічного посилання подають в абетковому чи хронологічному порядку або за абеткою назв мов, тобто за принципом єдиної графічної основи — кириличної, латинської тощо, або кожною мовою окремо.

До складу бібліографічного опису належать такі зони:

• зона назви і відомостей про відповідальність;

• зона видання;

• зона специфічних відомостей;

• зона вихідних даних;

• зона фізичної характеристики;

• зона серії;

• зона приміток;

• зона стандартного номеру та умов доступності.

Перед кожною зоною ставлять крапку, проміжок та тире (крім першої). Крапку і тире змінюють крапкою наприкінці попередньої зони, в тому разі, коли ця зона починається з абзацу, виділена поліграфічним способом чи відступом. Пунктуація у бібліографічному описі виконує функції:

1. звичайних розділових знаків;

2. умовних розділових знаків (за термінологією нового стандарту — знаки приписної пунктуації). Ставляться між зонами бібліографічного опису та їх елементами. Виконують розпізнавальну функцію елементів та зон.

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 [3]. Приклади оформлення бібліографічного опису наведено у додатку Е.

Вимоги до оформлення додатків [2, C. 10-11]

Щоб уникнути переобтяження викладу основного матеріалу роботи, у структурному елементі «Додатки» вміщують матеріал, що доповнює або унаочнює роботу, який:

- є необхідним для повноти роботи, але включення його до основної частини роботи може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

- не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або способи відтворення.

Додатки розташовують у порядку посилання на них у тексті роботи.

Якщо додатки є продовженням тексту основної частини роботи, нумерація сторінок додатків – це продовження нумерації сторінок роботи. Кожен додаток повинен мати заголовок, який друкують вгорі прописними літерами і симетрично до тексту сторінки. Над заголовком, але посередені рядка, друкують слово «ДОДАТОК» і велику літеру української абетки, що позначає додаток. Текст кожного додатка починають з нової сторінки.

Перелік посилань

1. Рашкевич Ю. М. Болонський процес та нова парадигма вищої освіти [Текст] / Ю. М. Рашкевич. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 168 с.

2. ДСТУ 3008-95. Державний стандарт України. Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. Видання офіційне. Держстандарт України – К.: Держстандарт, 1995.- 38 с.

3. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст] : (ГОСТ 7.1—2003, IDT) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. — Чинний з 2007—07—01. — К. : Держспоживстандарт України, 2007. — ІІІ, ІІІ, 47 с. ; 29 см. — (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Національний стандарт України).

ДОДАТОК А

ШАБЛОН ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Вищий навчальний заклад «університет економіки та права «крок»

Навчально-науковий інститут інформаційних та комунікаційних технологій

__________________________________________________________________________________________________________________

(Кафедра)

Курсова робота (проект)

з дисципліни _________________________________________________

(назва дисципліни)

На тему:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

Студент (ка) __ курсу групи ___. Керівник:

_____________________________

(вчене звання або посада, якщо немає звання)

___________________________________________ ___________________________________________________

(прізвище, ім'я та по батькові) (прізвище, ім'я та по батькові)

_____________________

(Резолюція "До захисту")

___________________ _______________ _______________

(підпис студента) (Дата) (Підпис)

м. Київ - 20 __ рік

ДОДАТОК Б

ЩАБЛОН ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ ЗВІТУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Вищий навчальний заклад «університет економіки та права «крок»

Навчально-науковий інститут інформаційних та комунікаційних технологій

_____________________________________________________________________

(Кафедра)

Спеціальність*_______________________________________________________

(номер, назва)

ЗВІТ

Про ____________________(виробничу, переддипломну) практику

Студент групи
	(підпис)		(П. І. Б.)
Керівник від кафедри університету
	(підпис)		(П. І. Б.)
Керівник від підприємства
	(підпис)		(П. І. Б.)

м. Київ - 20 __ рік

* Для спеціальності 122 «Комп’ютерні науки та інформаційні технології» випусковою є кафедра «комп’ютерних наук». Для спеціальності 073 «Менеджмент» випусковою є кафедра математичних методів та статистики.

ДОДАТОК В

ШАБЛОН ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»

Навчально-науковий інститут інформаційних та комунікаційних технологій

_____________________________________________________________________

(Кафедра)

Спеціальність _______________________________________________________

(номер, назва)

Дипломна робота

(проект)

На тему: ________________________________________________________________________________________________________________________________________

Студент (ка) __ курсу, групи ___. Науковий керівник:

_____________________________

(вчене звання або посада, якщо немає звання)

__________________________________ __________________________________

(прізвище, ім'я та по батькові) (прізвище, ім'я та по батькові)

___________________ _______________ _______________

(підпис студента) (Дата) (Підпис)

Попередній захист:

____________________________________________________________________________

(Висновок: “До захисту в екзаменаційній комісії”)

Завідувач кафедри ____________ ___________________ _____________

(Підпис ) (Прізвище, ініціали) (Дата)

м. Київ - 20 __ рік

ДОДАТОК Г

ШАБЛОН ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ

Заповнюється з двох сторін аркуша.