Тема 2: Аналіз майна підприємства та джерел формування його капіталу

Мета: набуття навичок щодо проведення аналізу складу майна та його структури, визначення джерел формування майна, зміни складників майна та зміни джерел його формування.

Завдання:

1. Розрахувати показники структури та динаміки активу балансу (табл. 1). Зробити висновки.

2. Проаналізувати динаміку і структуру необоротних та оборотних активів окремо в наступних аналітичних розрізах (табл. 2 та 3):

а) необоротні активи, у тому числі:

- нематеріальні активи;

- незавершене будівництво;

- основні засоби;

- довгострокові фінансові інвестиції;

- довгострокова дебіторська заборгованість;

- інші необоротні активи;

б) оборотні (поточні) активи, у т.ч.:

- виробничі запаси;

- незавершене виробництво;

- готова продукція;

- дебіторська заборгованість;

- поточні фінансові інвестиції;

- грошові кошти;

- інші оборотні активи.

3. Проаналізувати динаміку складу і структури джерел фінансових ресурсів (пасиву балансу). Використовуючи дані таблиці 4, виявити основні тенденції в зміні джерел фінансування активів досліджуваного підприємства.

4. Скласти баланс ліквідності (табл. 6) та дати попередній загальний висновок стосовно рівня платоспроможності й ліквідності підприємства, а також дати характеристику тенденцій зміни ліквідності підприємства та факторів, які її визначають.

Методичні рекомендації:

Оцінка майнового стану підприємства дає змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, відстежити тенденції їх зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

Таблиця 1 – Динаміка складу і структури активів підприємства

Розділи активу балансу	На початок року, тис. грн.	Частка у валюті балансу, %	На кінець року, тис. грн.	Частка у валюті балансу, %	Зміни в структурі, %	Абс. відхил. (+;-), %	Темп приросту, %
І. Необоротні активи
ІІ. Оборотні активи
ІІІ. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття
Всього (баланс)		100		100

Таблиця 2 – Динаміка складу і структури необоротних активів підприємства

Необоротні активи	На початок року, тис. грн.	Питома вага, %	На кінець року, тис. грн.	Питома вага, %	Зміни в структурі, %	Абс. відхил. (+;-), %	Темп приросту, %
Необоротні активи, у т.ч.:		100		100
- нематеріальні активи
- незавершені капітальні інвестиції
- основні засоби
- довгострокові фінансові інвестиції
- довгострокова дебіторська заборгованість
- відстрочені податкові активи
- інші необоротні активи

При аналізі балансу виявляють такі його статті, які свідчать про недоліки в роботі підприємства та його незадовільний фінансовий стан.

Таблиця 3 – Динаміка складу і структури оборотних активів підприємства

Оборотні активи	На початок року, тис. грн.	Питома вага, %	На кінець року, тис. грн.	Питома вага, %	Зміни в структурі, %	Абс. відхил. (+;-), %	Темп приросту, %
Оборотні активи, у т.ч.:		100		100
- запаси, у т.ч.:
1) виробничі запаси
2) готова продукція
3) товари
- дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи послуги
- дебіторська заборгованість за розрахунками, у т.ч.:
1) за виданими авансами
2) з бюджетом
- інша поточна дебіторська заборгованість
- поточні фінансові інвестиції
- гроші та їх еквіваленти
- витрати майбутніх періодів
- інші оборотні активи

Зміна структури активів підприємства в бік збільшення частки оборотних засобів може вказувати на:

- формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства;

- відволікання частини поточних активів на кредитування споживачів товарів, робіт, послуг підприємства, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних засобів із виробничого циклу;

- згортання виробничої бази;

- викривлення результатів оцінки основних фондів внаслідок існуючого порядку їх бухгалтерського обліку;

- інше.

Абсолютне чи відносне зростання оборотних засобів може свідчити не тільки про розширення виробництва або дію факторів інфляції, але й про уповільнення їх обороту, що викликає збільшення їх обсягу (маси).

Збільшення питомої ваги виробничих запасів у структурі активів може свідчити про:

- зростання виробничого потенціалу підприємства;

- прагнення за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи підприємства від знецінення під впливом інфляції;

- нераціональність обраної господарської стратегії, внаслідок чого значна частина поточних активів іммобілізована в запасах, ліквідність яких може бути невисокою.

При значному збільшенні запасів і витрат необхідно проаналізувати, чи не відбувається це збільшення за рахунок необґрунтованого відволікання активів з виробничого обороту, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості і погіршення фінансового стану підприємства.

Необхідно звернути увагу на темпи росту дебіторської заборгованості, в тому числі безнадійної. Зростання цих статей балансу свідчить про надання підприємством товарних позик споживачам своєї продукції (комерційний кредит). Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними частиною свого прибутку. Водночас, підприємство може брати кредити для забезпечення своєї господарської діяльності, що призводить до збільшення власної кредиторської заборгованості.

Після проведення аналізу майна товариства оцінюють склад та структуру джерел фінансування його активів. При проведенні аналізу пасиву балансу підприємства необхідно визначити співвідношення в структурі між власним і позиковим капіталом, розрахувати питому вагу власного капіталу в підсумку пасиву балансу підприємства (це значення повинно бути вище або дорівнювати 50% − тоді, за найбільш узагальнюючими оцінками, вважають, що підприємство є фінансово стійким).

Особливу увагу при аналізі власного капіталу приділяють змінам нерозподіленого прибутку або непокритим збиткам. Також багато уваги приділяють дослідженню структури позикового капіталу – виділяють довгострокові зобов’язання, короткострокові кредити і кредиторську заборгованість. Негативним при цьому є збільшення суми кредиторської заборгованості, оскільки підприємство починає фінансувати свою господарську діяльність за рахунок найбільш ризикових джерел. Це також указує на наявність проблем у товариства із залученням менш ризикових джерел фінансування свого майна – власного капіталу, довгострокових зобов’язань та короткострокових банківських кредитів.

Таблиця 4 – Динаміка складу і структури джерел фінансових ресурсів

(питому вагу (%) підрозділів обчислювати всередині розділу, а питому вагу (%) розділів – до валюти балансу)

Розділи пасиву балансу	На початок року			На кінець року		Зміни в структурі, %	Абс. відхил. (+;-), %	Темп приросту, %
	Обсяг, тис. грн.	Частка в розділі чи у валюті балансу, %	Обсяг, тис. грн.		Частка в розділі чи у валюті балансу, %
1. Власний капітал – всього, у т.ч.:
- зареєстрований (статутний) капітал
- додатковий капітал
- резервний капітал
- нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
- неоплачений капітал
- вилучений капітал
2. Довгострокові зобов’язання і забезпечення, у т.ч.:
- відстрочені податкові зобов’язання
- довгострокові кредити банків
- інші довгострокові зобов’язання
- довгострокові забезпечення
- цільове фінансування
3. Поточні зобов’язання і забезпечення – всього, у т.ч.:
- короткострокові кредити банків
- поточна кредиторська заборгованість
- поточні забезпечення
- доходи майбутніх періодів
- інші поточні зобов’язання
4. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групи вибуття
Всього (баланс)

Таблиця 5 – Окремі показники оцінки майнового стану підприємства

№ з/п	Назва показника	Порядок (формула) розрахунку*	Призначення (опис)
1.	Робочий капітал	ОА – ПЗ	Це власні оборотні кошти, які визначаються як різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями; наявність робочого капіталу свідчить, що підприємство має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування
2.	Частка власних обігових коштів	(ОА – ПЗ) / ОА	Визначається як питома вага власних обігових коштів у загальній вартості оборотних активів; характеризує фінансову стабільність підприємства
3.	Індекс постійного активу	НА / ВК	Показує частку необоротних активів (у т.ч. основних засобів) у джерелах власних коштів
4.	Коефіцієнт реальної вартості майна	(ЗВОЗ+Запаси) / А	Показує, яку частку у вартості майна становлять засоби виробництва; визначає рівень виробничого потенціалу, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва; бажане значення коефіцієнта ≥0,5 (хоча іноді нормальним вважається і значення <0,5, оскільки вартість частини основних засобів наразі занижена)
5.	Коефіцієнт накопичення зносу	∑зносу / ПВОЗ	Визначає інтенсивність формування одного з джерел коштів на капітальні вкладення; свідчить про ступінь фінансування основних засобів за рахунок амортизаційних відрахувань

* А – активи; ОА – оборотні активи; НА – необоротні активи; ВК – власний капітал; ПЗ – поточні зобов’язання; ПВ_ОЗ – первісна (початкова) вартість основних засобів; ЗВ_ОЗ –залишкова вартість основних засобів; ∑зносу – накопичена сума зносу (у вигляді амортизаційних відрахувань).

Ліквідність балансу – це рівень покриття зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких на гроші відповідає термінам погашення зобов’язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу, згрупованих за рівнем їх ліквідності, із зобов’язаннями з пасиву, об’єднаними за термінами їх погашення і в порядку зростання цих термінів.

Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються на такі групи:

1. Найбільш ліквідні активи (А1) – це суми за всіма статтями грошей та їх еквівалентів, тобто це гроші, які можна використати для поточних розрахунків. Сюди належать також короткострокові фінансові вкладення, цінні папери, які можна прирівняти до грошей.

2. Активи, що швидко реалізуються (А2) – це активи, для перетворення яких на гроші потрібний певний час. До цієї групи включають дебіторську заборгованість, товари відвантажені, готову продукцію.

3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті, які включають витрати майбутніх періодів, запаси, незавершене виробництво та інші оборотні активи, для яких потрібен певний час, щоб їх реалізувати.

4. Активи, що важко реалізуються (А4) – це активи, які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду. У цю групу включають необоротні активи.

Пасиви балансу відповідно до зростання термінів погашення зобов’язань групуються так:

1. Негайні пасиви (П1) – це кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами, своєчасно не погашені кредити.

2. Короткострокові пасиви (П2) – це короткострокові кредити банку, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані, інші поточні зобов’язання.

3. Довгострокові пасиви (П3) – це довгострокові зобов’язання.

4. Постійні пасиви (П4) – це власний капітал.

Таблиця 6 – Аналіз ліквідності балансу підприємства

Активи	На початок року	На кінець року	Пасиви	На початок року	На кінець року
А1			П1
А2			П2
А3			П3
А4			П4

Баланс підприємства буде ліквідним, якщо його поточні активи перевищують короткострокові зобов’язання.

Баланс є абсолютно ліквідним, якщо:

А1>П1; А2>П2; А3>П3; А4<П4.

Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, то обов’язково виконується і остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних обігових коштів, що забезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов указує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

Перспективну ліквідність можна визначити, порівнюючи активи, що повільно реалізуються, із довгостроковими пасивами, тобто з майбутніми надходженнями та платежами.

Можна назвати основні риси, наявність яких у балансі дає можливість віднести його до «позитивного»:

1) збільшення валюти балансу в кінці звітного періоду проти його початку;

2) зростання темпів приросту усіх активів;

3) перевищення власного капіталу підприємства над позиковим; перевищення темпів зростання власного капіталу над темпами зростання залученого капіталу;

4) приблизно однакові темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості;

5) частка власних обігових коштів перевищує 10% загального обсягу оборотних активів.