БІЛЕТ № 1

Лабораторна «Дослідження коливань тіла, підвішеного на нитці».

робота

Мета роботи: дослідити, від яких величин залежить період коливань нитяного маятника.

Обладнання: штатив із муфтою та кільцем, нитка або ліска, кулька, секундомір, лінійка, 2 тягарці по 0,1 кг.

Хід роботи

1. Закріпіть у штативі за допомогою муфти кільце й підвісьте до нього на

нитці завдовжки 1 м тягарець.

2. Відхилить тягарець на 10-15 см від положення рівноваги, відпустіть його й вимірте час, протягом якого маятник здійснює 20 повних коливань. Обчисліть період коливань маятника.

2. Повторіть дослід, підвісивши до нитки два тягарці.

3. За даними дослідів заповніть таблицю.

№ ДОСЛІДУ	Маса вантажу ш, кг	Кількість коливань	Проміжок час t, с	Період коливань
1	0,1	20
2	0,2	20

5. На підставі проведених дослідів зробіть висновок про характер залежності періоду коливань нитяного маятника від маси вантажу,

6. Підвісьте кульку на нитці завдовжки 10 см, відхиліть на декілька сантиметрів від положення рівноваги й відпустіть. Вимірте час, протягом якого маятник здійснює 10 повних коливань.

Обчисліть період коливань маятника.

7. Повторіть дослід, збільшивши довжину нитки в 4 рази і в 9 разів (тобто з довжиною нитки 40 см і 90 см)..

8. За даними дослідів заповніть таблицю.

№ досліду	Довжина нитці, см	Кількість коливань	Проміжок час t, с	Період коливань
1	10	10
2	40	10
3	90	10

9 На підставі проведених дослідів зробіть якісний висновок про характер

залежності періоду коливань нитяного маятника від довжини нитки.

БІЛЕТ № 2

Лабораторна

робота

Мета роботи:

«Дослідження коливань тіла, підвішеного на нитці».

дослідити, від яких величин залежить період коливань нитяного маятника.

Обладнання: штатив із муфтою та кільцем, нитка або ліска, -кулька, секундомір,

лінійка, 2 тягарці по 0,1 кг. Хід роботи

1. Закріпіть у штативі за допомогою муфти кільце й підвісьте до нього на нитці завдовжки 1 м тягарець.

2. Відхилить тягарець на 10-15 см від положення рівноваги, відпустіть його й вимірте час, протягом якого маятник здійснює 20 повних коливань. Обчисліть період коливань маятника.

3. Повторіть дослід, підвісивши до нитки два тягарці.

4. За даними дослідів заповніть таблицю.

№ досліду	Маса вантажу ПІ, КГ	Кількість коливань	Проміжок часу t, с	Період коливань
1	0,1	20
2	0,2	20

5. На підставі проведених дослідів зробіть висновок про характер залежності періоду коливань нитяного маятника від маси вантажу.

6. Підвісьте кульку на нитці завдовжки 10 см, відхиліть на декілька сантиметрів від положення рівноваги й відпустіть. Вимірте час, протягом якого маятник здійснює 10 повних коливань.

Обчисліть період коливань маятника.

7. Повторіть дослід, збільшивши довжину нитки в 4 рази і в 9 разів (тобто з довжиною нитки 40 см І 90 см)..

8. За даними дослідів заповніть таблицю.

№ досліду	Довжина нитці, см	Кількість коливань	Проміжок час t, с	Період коливань
1	10	10
2	40	10
3	90	10

9 На підставі проведених дослідів зробіть якісний висновок про характер

залежності періоду коливань нитяного маятника від довжини нитки.

Білет № 3.

Лабораторна робота.

Визначення показника заломлення скла

Мета: визначити показник заломлення скла на основі закону заломлення світла.

Обладнання: плоскопаралельна скляна пластинка, чотири голки, міліметровий папір, циркуль, лінійка.

Хід роботи.

1. Для вимірювання показника заломлення скла необхідно виділити вузький світловий пучок, вісь якого є світловим променем, і поставити на його * шляху скляну плоскопаралельну пластинку. Напрям променів, що падає і заломлюється, визначають за допомогою тонких голок, розташовуючи їх на шляхах світлових променів.

2. Покладіть на аркуш картону міліметровий папір, а зверху на міліметровий папір покладіть плоскопаралельну пластинку так, щоб її верхня грань збігалась з горизонтальною лінією міліметрового паперу. Окресліть на міліметровому папері контури пластинки.

3. По один бік плоскопаралельної пластинки розташуйте дві голки № 1 і № 2 (див. рис.) і розгляньте їх крізь пластинку у напрямку, який значно відрізняється від перпендикуляра до пластинки. Через заломлення світла спостерігається уявне зміщення голок.

4. Між оком та пластинкою розташуйте ще дві голки (№ 3 і № 4) так, щоб уявні зображення голок № 1 і № 2 лежали на одній прямій з голками № 3 і № 4. Уважно слідкуйте, щоб пластинка не вийшла за окреслені контури на міліметровому папері.

5. Охайно виймаючи голки, відмітьте олівцем їхні основи. Через основи голок № 1 і № 2 проведіть промінь, що падає, а через основи голок № 3 і № 4 -промінь, що пройшов крізь пластинку.

6. Накресліть коло якомога більшого радіуса з центром у точці В. Через точку В і точку F виходу заломленого променя з пластини проведіть пряму ВС до перетину з колом.

7. Із точок А і С опустіть перпендикуляри АЕ й СД на нормаль до пластини, що проходить через точку В.

8. Позначте кут падіння через а, а кут заломлення через β, тоді

, , а тому показник заломлення .

9. Виміряйте відрізки АВ і СД та визначте показник заломлення скла п.

БІЛЕТ № 4

Лабораторна робота «Дослідження залежності електричного опору провідника від його довжини і площі поперечного перерізу».

Мета роботи: дослідним способом вивчити залежність електричного опору провідника від його довжини та площі поперечного перерізу.

Обладнання: джерело струму, реостат, амперметр, вольтметр, вимикач, чотири

провідники з одного матеріалу: два провідники різної довжини і однакового діаметру, та два провідники однакової довжини і різного діаметру, мікрометр, лінійка.. Хід роботи

1. Вимірте лінійкою довжини провідників, а мікрометром їх діаметри.

2. Накресліть схему електричного кола.

3. Складіть електричне коло за накресленою схемою.

4. Замкніть електричне коло. Реостатом відрегулюйте струм не більше 0,5 А. Запишіть покази приладів і обчисліть опір провідника.

5. Пункт 4 повторити для всіх провідників.

6. Дані дослідів занесіть до таблиці.

№ досліду	Довжина дроту l , М	Діаметр d, mm	Площа попе­речного пере -різу S, мм	Сила струму	Напруга	Опір R
1.
2.
3.
4.

7. Зробіть висновки із дослідів про залежність опору провідників від їхніх геометричних розмірів.

8. Напишіть формулу залежності опору провід­ника від його геометричних розмірів та порівняйте ії з

результатами вашого досліду.

БІЛЕТ № 5

Лабораторна робота: «Визначення потужності споживача електричного струму».

Мета роботи: навчитися визначати потужність електричної лампи.

Обладнання: джерело струму, лампа, вольтметр, амперметр, вимикач, реостат, з'єднувальні провідники. Хід роботи

1. Накресліть схему електричного кола.

2 . Складіть електричне коло за накресленою схемою.

3. Замкніть електричне коло. Запишіть покази приладів і обчисліть потужність

струму в лампі.

4. Повторіть вимірювання декілька разів, змінюючи силу струму в лампі

реостатом.

5. Результати вимірювань і обчислень запишіть у таблицю

№ досліду	Сила струму I, A	Напруга на лампі U ,В	Потужність Р, Вт
1
2
3

6. Зробіть висновки

БІЛЕТ N 6

Лабораторна робота: «Визначення питомої тепло теплоємності твердого

тіла».

Мета роботи: визначити питому теплоємність твердого тіла калориметричним методом.

Обладнання: склянка з водою, калориметр, термометр, досліджуване тіло відомої маси (m₂), посудина з гарячою водою, мірний циліндр

чи мензурка.

Хід роботи:

1. Налийте в калориметр 150 мл. холодної води. Розрахуйте її масу (m₁) та вимірте її температуру (t₁).

2. Опустіть досліджуване тіло в гарячу воду, вимірте температуру води у стані рівноваги. Це буде початкова температура тіла (t₂).

3. Занурте нагріте тіло в калориметр з водою. Після встановлення теплової рівноваги знову вимірте температуру води в калориметрі. Це буде кінцева температура тіла і води 0.

4. Дані досліду занесіть до таблиці:

m1, кг	t10, C	m2, кг	t2,°С	θ, 0С

5. Запишіть рівняння теплового балансу: т₁с₁ (θ – t₁ )= m₂ c₂ (t₂- θ)

де с₁ - питома теплоємність води 4200 Дж/кг*К. Обчисліть с₂ - питому теплоємність досліджуваного тіла.

6. За одержаним значенням визначте речовину досліджуваного тіла за

таблицею «питома теплоємність твердих тіл».

БІЛЕТ № 7

Лабораторна «Визначення густини речовини, з якої виготовлено

робота тверде тіло довільної форми».

Мета роботи: визначити густину речовини, з якої виготовлено тверде

тіло довільної форми.

Обладнання: мензурка, три тіла довільної форми відомої маси,

посудина з водою, нитки.

Хід роботи

1. Налийте в мензурку воду й вимірте об'єм налитої води V­₁ .

2. Занурте в мензурку одне з тіл, підвішене на нитці. Знайдіть об'єм тіла за

формулою

V = V₂ – V₂

3. Обчисліть густину тіла за формулою ρ= m / V .

4. Дані пунктів 1,2,3 занесіть у таблицю.

№ тіла	V1, м3	V2, м3	V, м3	ρ, кг/м3
1
2
І

5. Повторіть дослід для решти тіл.

БІЛЕТ № 8

Експериментальне завдання

Мета роботи:

Обладнання:

Визначення характеристик рівномірного руху по колу (період обертання Т обертова частота 0 , лінійна швидкість v.)

визначити характеристики рівномірного руху по колу

невеликий тягарець на нитці, аркуш паперу з накресленим на ньому колом діаметром 20 см, лінійка,

секундомір.

Хід роботи

1. Зробіть на нитці вузлик на відстані 30-40 см зі кінця нитки, прикріпленої до тягарця.

2. Візьміть нитку за вузлик і розкрутіть тягарець так, щоб він рухався рівномірно в горизонтальній площині по колу, що співпадає з колом накресленим на папері.

3. Вимірте час, протягом якого тягарець зробіть 10 обертів.

4. Обчисліть T, υ, v.

5. Дані вимірів та розрахунків занесіть до таблиці.

6. Пункти 2-5 повторить 3 рази, змінюючи число обертів.

№ досліду	Число обертів	Проміжок часу, с	Т, с	υ, 1/c	v
1
2
3

БІЛЕТ № 9

Експериментальне «Визначення напруги на різних ділянках кола при

завдання послідовному з'єднанні резисторів».

Мета роботи: виміряти напругу на різних ділянках електричного кола.

Обладнання: джерело постійного струму; вимикач; вольтметр та

низковольтна лампа; резистори; з'єднувальні провідники.