7.4. Міжнародні стандарти св та нормативно-правові акти у сфері кадрової безпеки

Визначальну роль у посиленні СВ у сфері кадрової безпеки в Україні має імплементація міжнар досвіду з безпеки праці, зокрема міжн нормативно-правових актів та міжн стандартів. Переважна більшість міжнародних договорів та угод, в яких бере участь Україна і які стосуються проблем охорони праці, належать до таких чотирьох груп:

1) Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці;

2) Директиви Європейського Союзу;

3) Договори та угоди, підписані в рамках Співдружності Незалежних Держав;

4) Двосторонні договори та угоди.

Проблемами охорони праці також займаються Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародна організація зі стандартизації (ISO), Міжнародна організація авіації (ІКАО) та ряд інших.

Діяльність Міжнародної організації праці має провідну роль у поширенні у світі універсальних вимог у сфері праці та кадрової безпеки. Україна, як член МОП з 1954 р., ратифікувала понад 60 Конвенцій, з яких близько 20 за роки незалежності1. Акти МОП мають найбільшу кількість нормативних положень, що стосуються захисту праці, адже сама організація була створена як головний центр міжнародної нормативної діяльності у сфері праці. МОП з перших років своєї діяльност приділяла велику увагу проблемам безпеки праці.

Отже, міжнародні стандарти СВ та нормативно-правові акти у сфері кадрової безпеки забезпечують підґрунтя для розроблення національних стандартів, корпоративних стандартів підприємств, систем охорони праці та промислової безпеки, сприяють зменшенню виробничо травматизму, поліпшенню умов та охорони праці, запровадженню основних принципів гідної праці, упровадженню кращого світового досвіду в діяльність вітчизняних підприємств.

ОСНОВНІ АКТИ МОП З ПРОБЛЕМ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ

1.Рекомендація щодо заг принципі організації систем інспекції для забезпеч втілен в життя законів і правил стос до захисту прац від 29.10.1923 № 20

Основною функцією систем інспекції, було забезпечення впровадження в життя законів і правил щодо умов праці та захисту працівників під час роботи (робочий час і відпочинок; нічна праця; заборона використання деяких осіб на небезпечних, шкідливих для здоров’я або фізично непідходящих роботах; охорона здоров’я і техніка безпеки )

2. Рекомендація щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві від 21.06.1929 № 31.

Визначені найбіл небезпе види діяльн з погляду виробн травматизму, включ с/г. Також зверталася увага на важливість дослідження причин нещасних випадків в кожній галузі промислово .

3. Конвенція про допомоги у випадках виробничого травматизму від 04.06. 1980 № 121.

Охоплювані Конвенцією випадки включають такі наслідки вироб травма: хворобливий стан; непрацезд, викликану таким станом і яка тягне за собою визначену законодавством країни втрату заробітку; повну втрату працезд або її часткову втрату понад встановленої міри, коли передбач, що така повна або частк втрата буде постійною, або відповідну міру втрати фіз повноцін; втрату засобів існув через смерть годувал родини встанов категорі одержувачів

Медичне обслугов і аналогічна допом включає: заг лікарняну допомогу і доп, яка надаєтя фахівцями стаціонарним і амбулаторним хворим; зуболікарську допомогу; допомогу медичних сестер вдома або в лікарнях і в інших лікувальних закладах; утримання в лікарнях, у будинках для одужуючих, санаторіях або інших лікувал закладах; зуболікарські, фармацевтичні та ін медичні і ортоп засоби, включ протезні пристосування, їх ремонт і нормальну заміну, і окуляри; допомогу фахівців іншої професії, яка в законному порядку визнана суміжною з медичною, під наглядом лікаря

4. Конвенція 1981 р. про безпеку й гігієну праці та вироб середовище № 155 від 22.06.19811, ратифікована Законом від 02.11.2011 № 3988-VI (3988-17)

Наведено принципи національної політики у сфері безпеки праці, метою якої є запобігання нещасним випадкам, що виникають у процесі праці. При проведенні національної політики беруться до уваги безпечність робочих місць, пристосування обладнання до фізичних та психічних характеристик робітників, професійна підготовка

6. Рекомендація про перелік профе захвор, повідомл про нещасні випадки на виробн й проф. захвор та їх реєстраці від 20.06. 02 №194

Визначено, що кожна країна-член МОП повинна щороку направляти в Міжнародне бюро праці повні статистичні дані про нещасні випадки на виробництві з метою полегшення міжнародного обміну цими даними та їх зіставлення

7. Конвенція «Про основи, що сприяють безпеці та гігіє ні праці» від 15.06.2006 № 187

Подано визначення та охарактеризовано терміни: «нац політика в галузі безпеки праці», «нац система безпеки праці», «нац програма з безпеки праці», «нац культура профілактики у сфері безпеки праці». Визначено, що кожна країна-член МОП, яка ратифікує цю Конвенцію, має сприяти постійному вдосконаленню безпеки та гігієни праці з метою запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням і загибелі людей на виробництві за допомогою розроблення, на основі консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, нац політики, нац системи та націон програми

МОП докладає значних зусиль на міжнародному рівні для підвищення безпеки праці, розроблення нормативно-правової бази гарантування здорових та безпечних умов праці, запобігання проф захворюванням та виробни травматизму, удосконалення статистики праці.

Гармонізація національного законодавства щодо охорони праці та промислової безпеки з відповідним законодавством ЄС є дуже важливою умовою побудови ефективної системи охорони праці на державному рівні. Однак не менш важливим є впровадження міжн досвіду з охорони праці та пром безпеки на рівні кожного окремого підпр та галузі промисловості.

Упровадження міжнар стандартів СВ у сфері кадрової безпеки сприяє створенню безпечних та нешкідливих умов праці на підприємствах, запобіганню професійним захворюванням, травмуванню, подовженню періоду активної працездатності працівників тощо. Базові питання СВ щодо персоналу визначені в десяти Принципах Глобального договору. Так, принципи Глобального договору 1–62 встановлюють, що ділові кола: мають поважати та додержуватись підходу щодо захисту міжнародно-визнаних прав людини; не повинні брати участі у порушенні прав людини; мають підтримувати принцип свободи асоціацій та визнавати право на колективний договір; мають підтримувати ліквідацію усіх форм примусової та обов’язкової праці; мають підтримувати ліквідацію дитячої праці; ліквідацію дискримінації під час прийняття на роботу та в професійній діяльності, а принцип 10 визнача, що ділові кола мають боротися проти всіх видів корупції, включ здирництво та хабарництво.

Відображення питань СВ у сфері кадрової безпеки в міжнародних стандартах

1. OHSAS 18001 (Occupational

Health and Safety Management Systems) 3

OHSAS 18001 — міжнар стандарт з розробки ефективної системи управління охороною праці та виробн безпекою персоналу. Він признач для створення безпечних умов праці на основі систематичного контролю ризиків безпеки та здоров’я, зниження ймовірності потенційних аварій. Вимоги станд OHSAS 18001 повністю сумісні із сист менеджменту якості згідно з ISO 9001 і системою еколог менеджм ISO 14001 для максимально ефективного виконання зобов’язань підпри-ємства з охорони здоров’я та безпеки персоналу. Сертифікат OHSAS 18001 видається на 3 роки, щороку провадиться інспекційний контроль (наглядовий аудит) для підтв відповідності вимогам стандарт

2. SA8000 (Social Accountability

International 8000)

SA 8000 базується на принципах Конвенцій Міжнародної Організації Праці, Декларації прав людини, конвенціях ООН. SA 8000 включає всі базові трудові права, зокрема: обмеження застосування дитячої праці; заборону використання примусової праці; забезпечення охорони праці; гарантію свободи об’єднань і права укладення колективних договорів; виключення вияву будь-яких форм дискримінації; заборону тілесних покарань, фізичного і психічного насильства і примусу, словесних образ; обмеження тривалості робочого часу; обов’язок установлення та своєчасної виплати гідної заробітної

3. ISO 26000:2010 (Guidance on social Responsibility)

У питаннях охорони праці відповідно до ISO 26000:2010 підприємство повинне: розробляти, впроваджувати та підтримувати політику у сфері охорони праці та безпеки на робочому місці; розуміти і застосовувати принципи управління у сфері охорони праці та безпеки; аналізувати і контролювати ризики, пов’язані з охороною праці та безпекою; вживати заходів для запобігання професійним травмам, захворюванням та аваріям; документувати і розслідувати всі випадки і проблеми, пов’язані з охороною праці; забезпечувати достатній рівень безпеки для частково занятих і тимчасових працівників, а також для субпідрядників; прагнути до усунення психосоціал ризиків на робочих місцях, які призвод до стресу і захвор; провод підготовку персоналу; розробл та застосовув власні сист охор праці

4. GRI (Global Reporting Initiative), RG Sustainability ReportingGuidelines G 3.1

Питання кадрової безпеки у GRI-RG Sustainability Reporting Guidelines G 3.1 відображають індикатори соціальної ефективності. Зокрема: 1) індикатори трудових відносин та забезпечення гідної праці LA1 –LA14, які характеризують занятість, відносини працівників з керівництвом, гігієну та безпеку праці, навчання та освіту, різноманітність та рівні можливості, рівну винагороду для жінок та чоловіків; 2) індикатори додержання прав людини (HR1 – HR11) характеризують інвестиції та методи добору, недопущення дискримінації, свободу об’єднань та колективних переговорів, дитячу працю, методи безпеки, місцеві права, оцінку персоналу, кількість скарг щодо порушення прав людини