Точках (чотири кути, чотири центри сторін, центр квадрата), в яких будувалися номограми. Таким чином, утворюються 9 двохфакторних моделей.
Далі в програмі Microsoft Excel генерується “велике число” випадкових точок (складів), рівномірно розподілених на квадраті {±1, ±1}, для кожної з яких розраховуються відповідні значення аналізованої властивості (у прикладі – для 1000 точок).
Отримані, таким чином, 1000 значень властивості порівнюються з нормативом [5]. Відсоток значень більших нормативу, оцінює розмір області допустимих рішень Р.
Рис. 8 ілюструє алгоритм визначення розміру допустимої області по К1с.d при зафіксованих x1 = x3 = -1. Для кожної випадкової пари х2 і х4 розраховується значення К1с.d, яке порівнюють з нормативом (у прикладі К1с.d = 0.65). На рис. 8.а склади, що відповідають білим точкам задовольняють нормативу (К1с.d > Yнорм), чорні – не задовольняють нормативу. Коли точок достатньо багато (рис. 8.b), можна судити про частки (%) складів, що задовольняють нормативу серед усіх можливих складів.
6. У полі несучих (великих) квадратів для К1с.d і для K1c.w показуються ізолінії максимально можливих значень цих властивостей (що досягаються за рахунок зміни факторів х2х4), отриманих по розрахованим діаграмам (п.4). Ізолінії для К1с.d показані на рис. 3, а для K1c.w ‒ на рис. 4.
Ізолінії розміру області допустимих рішень по двом критеріям P {K1c.d, K1c.w} показані в полі несучого квадрата на рис. 5. Зона, що відповідає величині Р менше 10 % заштриховується.
7
.
По отриманих діаграмах робиться висновок
про вплив кожного з факторів складу на
аналізовані властивості. Приклад
висновків показаний нижче.
Приклад висновків:
– максимально можливі значення К1с.d досягаються при низькому піщано-цементному відношенні (X1 = 2.11, х1 = -1), введенні пластифікатора більш 0.66% (Х3 0.66, х3 > -0.2), цеоліту більш 6.4% (Х4 6.4, х4 > -0.2) і без введення керамзитового піску.
– величина області допустимих рішень, що задовольняє вимозі К1с.d 0.65, залежить від варійованих факторів складу, поступово знижується у міру збільшення піщано-цементного відношення (х1) від 98 до 13% при максимальному дозуванні добавки (х3 = 1) і підвищується від 42 до 66% при мінімальному дозуванні добавки (х3 = -1) .
– максимально можливі значення К1с.w досягаються при низькому піщано-цементному відношенні (Х1 = 2.11, х1 = -1), введенні пластифікатора більш 0.78% (Х3 > 0.78, х3 > 0.4), цеоліту більш 11.2% (Х4 > 11.2, х4 > 0.4) і без введення керамзитового піску.
– величина області допустимих рішень, що задовольняє вимозі К1с.w 0.55, більшою мірою залежить від піщано-цементного відношення, при мінімальному його значенні (х1 = -1) величина Р = 100%, при максимальному його значенні (х1 = 1) Р змінюється від 0 до 2.3 %.
– величина області допустимих рішень, що задовольняє вимогам за обома показниками, менше 10 % при великому піщано-цементному відношенні (X1 > 2.75, х1 > 0.2), що не дає можливості забезпечити необхідний рівень якості матеріалу ні при якому рівні х2 і х4. Найбільш “технологічні матеріали” (величина Р > 90 %) одержують при введенні більше 0.7 % добавки (X3 > 0.7, х3 > 0) і низькому піщано-цементному відношенні.