Тема 7. Техніко-технологічна база та виробнича потужність підприємства

7.1. Поняття та характеристика техніко-технологічної бази підприємства

7.2. Технічний розвиток виробництва

7.3. Сутність і чинники формування виробничої потужності підприємства

7.4. Основи методики визначення виробничої потужності

7.5. Рівень використання виробничої потужності підприємств та напрями його підвищення

7.1. Поняття та характеристика техніко-технологічної бази підприємства

Основу виробничої діяльності будь-якого підприємства становить процес виробництва продукції з метою її реалізації. Виробництво продукції за обсягом та якістю вирішальною мірою залежить від рівня розвитку техніко-технологічної бази підприємства.

Техніко-технологічна база підприємства – кількісна та якісна сукупність складових частин матеріально-технічної бази, що забезпечує виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг) і визначає рівень розвитку всіх елементів процесу виробництва.

Техніко-технологічна база включає технологічну та технічну сторони виробництва. Технологічна складова характеризує технологічні процеси і містить: операції з видобутку, обробки, переміщення, складування, контролю та інших складових частин виробничого процесу; сукупність способів і прийомів переробки ресурсів та одержання готової продукції; комплекс технологічної документації загального і спеціального призначення. Технічна складова містить: енергетичну базу; виробничі машини й устаткування та транспортні засоби; технічну базу інформаційних процесів.

Техніко-технологічна база відрізняється від основних засобів виробництва. До її технічної складової входять тільки ті види знарядь і засобів праці, які беруть безпосередню участь у реалізації виробничих технологій.

Оцінку технічного рівня різногалузевих підприємств доцільно проводити періодично (один раз на кілька років) у процесі аналізу та узагальнення певної системи показників, які відображають ступінь технічної оснащеності праці персоналу, рівень прогресивності застосовуваної технології, технічний рівень виробничого устаткування, рівень механізації та автоматизації основного та допоміжного виробництва.

Для визначення ступеня технічної оснащеності праці розраховується її капіталоозброєність та енергоозброєність.

Для визначення рівня прогресивності технологій використовують такі показники: 1) структура технологічних процесів за трудомісткістю; 2) частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції; 3) середній вік застосовуваних технологічних процесів; 4) коефіцієнт використання сировини і матеріалів.

Технічний рівень устаткування визначають наступні показники:  продуктивність (потужність);  надійність, довговічність;  питома металомісткість;  середній строк експлуатації;  частка прогресивних видів обладнання в загальній кількості;  частка технічно та економічно застарілого обладнання в загальному парку.

Рівень механізації та автоматизації виробництва визначається за допомогою наступних показників:  ступінь охоплення робітників механізованою працею;  частка обсягу продукції, що виробляється за допомогою автоматизованих засобів праці.

Деякі показники характеризують галузеві особливості підприємства, а саме:  механоозброєність праці – відношення середньорічної вартості машин та устаткування до кількості працівників у найбільшій зміні;  коефіцієнт фізичного спрацювання устаткування;  коефіцієнт технологічної оснащеності виробництва – кількість застосовуваних пристроїв, оснастки та інструментів у розрахунку на одну оригінальну деталь кінцевого виробу;  рівень утилізації відходів виробництва;  рівень забруднення природного середовища;  частка екологічної чистої продукції. Об’єктивність такої оцінки можна забезпечити лише за умови не тільки методично правильного обчислення відповідних показників, а й порівняння їх динаміки на даному підприємстві за декілька років та порівняння з досягнутим рівнем на інших споріднених підприємствах.

Технологічна складова техніко-технологічної бази підприємства характеризується сукупністю способів і прийомів переробки ресурсів та одержання готової продукції; комплексом технологічної документації загального та спеціального призначення; операціями з видобутку, обробки, переміщення, складування, контролю та інших складових частин виробничого процесу.

На сучасному етапі трансформації суспільного виробництва об’єктивно існують певні тенденції поступального розвитку техніко-технологічної бази підприємств виробничої сфери. Визначальними з них є:

1) підвищення наукомісткості засобів праці, рівня фундаментальності втілюваних у них знань;

2) зростання масштабів і розширення спектра застосування сучасного мікроелектронного устаткування;

3) перетворення засобів праці на технічну цілісність більш висо­кого порядку;

4) трансформація техніко-технологічних засобів у все більш універсальні системи;

5) поглиблення інтеграції окремих елементів техніко-технологічної бази та організа­ційно-управлінських компонентів виробництва;

6) підвищення ступеня автоматизації техніки й технічних систем, поступовий перехід до гнучкої автоматизації виробництва, зумов­леної його кількісним урізноманітненням і зменшенням серійності.

Ці тенденції якісної зміни техніко-технологічної бази виробництва визначають ті основні вимоги, які треба враховувати за формування технічного базису підприємств та обґрунтування стратегії його оновлення.