- •Тема 2: «Пошук та оцінка закордонних партнерів»
- •Класифікація підприємств, що діють на світовому ринку
- •1) Залежно від виду господарської діяльності та характеру операцій підприємства поділяються на:
- •Приватні підприємці або комерсанти;
- •Об’єднання підприємців.
- •Великі;
- •Середні;
- •2. Вибір та вивчення зовнішньоекономічних партнерів
- •При порівнянні ймовірних варіантів з виходу на ринки різних країн беруть до уваги наступні критерії:
- •Серед джерел найбільш цікавими є:
- •Залежно від призначення і характеру публікацій довідники про фірми поділяються на такі види:
- •Вивчення підприємств, які діють на окремих ринках, складається:
- •1) Зі збору інформації про підприємство;
- •2) Систематизації зібраних відомостей.
- •Досьє фірми складається з наступних документів:
- •Про конкурентоздатність можна робити висновок з наступних економічних показників, що містяться у фінансовій звітності фірми:
- •Для пошуку партнерів є низка методів:
- •Джерела інформації про нові сфери діяльності також чисельні і включають:
- •3. Підготовка комерційних пропозицій та запитів
- •1) Тверду й 2) вільну.
- •4. Проведення переговорів з іноземними партнерами
- •Найбільш типові властивості характеру і манер
- •Підписання й виконання контрактів
1) Тверду й 2) вільну.
Вид вказується в документах.
Тверда оферта - письмова пропозиція про продаж певної партії товару, спрямована конкретному покупцеві.
Вільна оферта або публічна оферта - це пропозиція про продаж певної партії товару, спрямована невизначеному колу осіб (відразу декільком покупцям).
Раціональною дією експортера в підготовці до укладення експортної угоди є його участь в міжнародних торгово-промислових виставках, ярмарках, на яких він, рекламуючи досягнення своєї фірми, може укласти контракти на основі виставлених зразків з наступною поставкою товарів. Можлива також і продаж самих експонатів, що вивозяться покупцем після закриття ярмарку.
В процесі підготовки експортної угоди продавець може взяти участь у міжнародних торгах. В цей період експортер може прийняти імпортний запит покупця й почати підготовку до його реалізації.
Вихідним моментом для укладення зовнішньоторговельних операцій іноді служить активність й ініціатива імпортера, що прагне встановити взаємодію з найбільш ймовірним експортером.
Запити імпортерів більш лаконічні, можуть бути зроблені по телефону, телексу, за допомогою листів. Імпортери прагнуть послати пропозиції більшому колу постачальників. І завдяки конкуренції між ними можна домогтися вигідних комерційних умов закупівель.
Основні реквізити комерційних запитів:
адреса контрагента,
опис товару,
кількість,
необхідні терміни поставки,
найменування імпортера і його адреса,
дата запиту.
Імпортер може дати відповідь на оферту направивши імпортний запит або комерційного листа з уточнюючими питаннями, пропонуючи включити їх у наступну редакцію оферти. Готуючись до майбутніх переговорів, імпортер у запитах не повинен вказувати величину ціни, а може тільки послатися на метод визначення ціни з висуванням пропозицій про можливі знижки із прейскурантних цін.
Поряд із запитами імпортер може використовувати такий спосіб встановлення контакту з експортером, як вивчення умов замовлення, що надійшло від покупця. Результатом вивчення може стати або його підтвердження , або відхилення. Як правило, практикується першочергова видача замовлень постійним контрагентам.
Можливо також використання прямих контактів між покупцем і продавцем у формі проведення переговорів і укладення контракту в разі нагальної потреби покупця в товарі експортера, при реалізації поставки з метою виконання міжурядового договору або у зв'язку з унікальними можливостями експортера у виробництві рідкісного, необхідного країні покупця устаткування.
У зовнішньоторговельній діяльності застосовуються різні способи висновку контрактів купівлі-продажу:
1. Підписання контракту всіма контрагентами, що беруть участь в ньому. Найчастіше контрагентів буває два, але іноді учасниками міжнародної торговельної угоди можуть виявитися три сторони й більше. Їм необхідно підписати або єдиний документ, або кілька двосторонніх контрактів з посиланням у тексті кожного з них на взаємодію з іншим контрагентом.
2. Акцепт імпортерів твердої оферти експортера.
3. Акцепт експортерів контроферти імпортера.
4. Підтвердження експортером замовлення, зробленого імпортером.
5. Обмін листами на підтвердження досягнутої раніше особистої домовленості між експортерами й імпортерами.
