1. Приватні підприємці або комерсанти;

2. Об’єднання підприємців.

Приватні підприємці, або комерсанти, - фізичні особи, які здійснюють господарські операції в різних сферах діяльності (виробничій, торговій, транспортній тощо). Приватні підприємці укладають комерційні угоди від свого імені і несуть повну відповідальність усім своїм майном за власними зобов'язаннями. Найманих працівників до числа підприємців або комерсантів не відносять.

Відповідно до законодавства підприємці повинні пройти державну реєстрацію, отримати дозвіл (патент) на ведення підприємницької діяльності зі сплатою податків. Вони беруть участь у господарській діяльності під визначеним найменуванням. Індивідуальний підприємець не підлягає публічній звітності і не є юридичною особою. В сучасній ринковій економіці діють мільйони індивідуальних підприємців, які працюють в основному в сферах роздрібної торгівлі й обслуговування населення і, звичайно ж, не займають домінуючих позицій, які належать об'єднанням підприємців.

Об'єднання підприємців функціонують у вигляді господарських товариств. До першої групи належать товариства, при організації яких підприємці об'єднують свої капітали, беруть особисту участь у їх діяльності і несуть необмежену майнову відповідальність за їхніми зобов'язаннями. До таких товариств відносять:

• повні товариства континентального права;

• товариства американського права;

• товариства з необмеженою відповідальністю англійського права.

При створенні товариств другої групи об'єднуються тільки капітали підприємців, які особисто не беруть участь у веденні справ. Управління здійснюють професійні менеджери, призначені засновниками. У випадку банкрутства такого товариства його засновники, звичайно, ризикують своїми внесками, але водночас їхня майнова відповідальність ніби заздалегідь обмежена, вони можуть попередньо розрахувати розмір підприємницького ризику. До таких об'єднань відносять:

• товариства з обмеженою відповідальністю;

• акціонерні товариства континентального типу;

• англійські приватні й публічні компанії з обмеженою відповідальністю;

• корпорації США.

До третьої групи належать товариства, що водночас мають ознаки повного товариства і товариства, заснованого на участі капіталу, а саме:

• командитне товариство;

• акціонерно-командитне товариство.

3. За характером власності підприємства поділяються на:

   1. приватні;

   2. державні;

   3. кооперативні.

4. За приналежністю капіталу і контролю підприємства можуть бути:

   1. національні;

   2. іноземні;

   3. змішані (багатонаціональні).

Національними називають фірми, капітал яких належить підприємцям своєї країни. Національна приналежність визначається також місцезнаходженням та реєстрацією основної (головної) компанії. Наприклад: найбільша в світі компанія IBM – національна компанія США.

Довідка:

International Business Machines Corporation (вимовляється Ай-Бі-Е́м, також відома як IBM або «Блакитний гігант») — американська електронна корпорація, найбільший світовий виробник усіх видів комп'ютерів і програмного забезпечення, один з найбільших провайдерів глобальних інформаційних мереж. Корпорація посідає шосте місце в списку найбільших компаній світу. Штаб-квартира знаходиться у Армонку, штат Нью-Йорк, США. Історія починається з 19 століття. IBM виробляє та продає апаратне та програмне забезпечення, послуги (хостинг, консалтинг) у сферах від мейнфреймів до нанотехнологій. У 2011р було 585,572 зареєстрованих акціонерів. Активи компанії складають $120,4 млрд.

Враховуючи штат у 386,558 співробітників по-всьому світу та сукупний дохід у $98,8 млрд. у 2011 р., чистий дохід $10,4 млрд. IBM є найбільшою компанією у галузі інформаційних технологій у світі. У власності IBM більше патентів ніж у будь-якої іншої технологічної компанії. IBM має інженерів та консультантів більше ніж у 170 країнах, а IBM Research має вісім лабораторій по всьому світі. Співробітники IBM здобули п'ять Нобелівських Премій, чотири Премії Тюринга, п'ять Національних Медалей за розвиток технологій, та п'ять Національних Медалей за розвиток науки. Як виробник чипів, IBM входить у двадцятку лідерів продаж транзисторних виробів.

До іноземних відносять компанії, капітал яких належить іноземним підприємцям повністю, або частково, що забезпечує їм контроль («50» + «1» акція). Іноземні підприємства створюються у формі філій, дочірніх та акціонерних компаній іноземних головних компаній і реєструються в країні місцезнаходження. На ринках деяких країн іноземні фірми відіграють провідну роль, а отже необхідно знати, якій материнській (головній) компанії належить іноземна фірма та який характер її підпорядкування.

Змішаними (багатонаціональними) називають фірми, капітал яких належить підприємцям двох або ж декількох країн. Реєстрація змішаної форми здійснюється в країні одного із засновників на основі діючого в ній законодавства, що визначає місце розташування її штаб-квартири. Змішані за капіталом підприємства називають спільними за умови, якщо мета їх створення – здійснення спільної підприємницької діяльності.