- •Тема 2: «Пошук та оцінка закордонних партнерів»
- •Класифікація підприємств, що діють на світовому ринку
- •1) Залежно від виду господарської діяльності та характеру операцій підприємства поділяються на:
- •Приватні підприємці або комерсанти;
- •Об’єднання підприємців.
- •Великі;
- •Середні;
- •2. Вибір та вивчення зовнішньоекономічних партнерів
- •При порівнянні ймовірних варіантів з виходу на ринки різних країн беруть до уваги наступні критерії:
- •Серед джерел найбільш цікавими є:
- •Залежно від призначення і характеру публікацій довідники про фірми поділяються на такі види:
- •Вивчення підприємств, які діють на окремих ринках, складається:
- •1) Зі збору інформації про підприємство;
- •2) Систематизації зібраних відомостей.
- •Досьє фірми складається з наступних документів:
- •Про конкурентоздатність можна робити висновок з наступних економічних показників, що містяться у фінансовій звітності фірми:
- •Для пошуку партнерів є низка методів:
- •Джерела інформації про нові сфери діяльності також чисельні і включають:
- •3. Підготовка комерційних пропозицій та запитів
- •1) Тверду й 2) вільну.
- •4. Проведення переговорів з іноземними партнерами
- •Найбільш типові властивості характеру і манер
- •Підписання й виконання контрактів
Тема 2: «Пошук та оцінка закордонних партнерів»
Класифікація підприємств, що діють на світовому ринку
Вибір та вивчення зовнішньоекономічних партнерів
Підготовка комерційних пропозицій та запитів
Проведення переговорів з іноземними партнерами
Класифікація підприємств, що діють на світовому ринку
Важливим етапом просування підприємства на світовий ринок є пошук і вибір зовнішньоекономічного партнера, тобто контрагента.
Контрагентами в ЗЕД називають сторони, що перебувають у договірних відносинах щодо купівлі-продажу товарів, надання послуг, міжкраїнового руху факторів виробництва тощо.
Так, контрагентом експортера виступає імпортер, орендодавця — орендатор, виконавця - замовник.
Вдалий вибір іноземного партнера має важливе значення для забезпечення ефективності ЗЕД, запобігання непорозумінням, фінансових втрат.
Основним суб'єктом, або ж контрагентом в ЗЕД виступають підприємства, частка яких становить 80-85% від загальної кількості контрактів, що укладаються. Решта припадає на міністерства, відомства та спілки підприємців, які за звичай не висувають комерційних цілей і здійснюють свою зовнішньоторгову діяльність із стратегічних міркувань. Наприклад, Товарно-кредитна корпорація при Міністерстві сільського господарства США скуповує надлишки сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку країни і продає їх за кордон як продовольчу допомогу.
Найчастіше в українській зовнішньоторговельній практиці замість «підприємства» вживають тотожне «фірма».
Під фірмою розуміють підприємство, відокремлене в процесі суспільного розподілу праці, яке здійснює господарську діяльність з метою отримання прибутку та зареєстроване в країні місцезнаходження.
У США – 20 млн. фірм, Японії – 10 млн., Польщі – 2 млн. фірм. В Україні - ???? фірм.
Найменування фірми зазначається на бланках листів, на рахунках, на печатках і т.і.
Підприємства, що діють на світовому ринку, класифікуються за низкою ознак.
1) Залежно від виду господарської діяльності та характеру операцій підприємства поділяються на:
промислові,
сільськогосподарські та агропромислові компанії,
торгові,
транспортні,
страхові,
інжинірингові,
туристичні та ін.
Промислові підприємства є найбільш чисельними. До них відносяться підприємства в яких 50% і більше обігу складає продукція, вироблена власними зусиллями. В США, Японії, Німеччині таких компаній понад 2 млн. перші позиції утримують автомобільні, авіакосмічні, машинобудівні, електротехнічні, електронні і приладобудівні підприємства.
Сільськогосподарські та агропромислові компанії займають значне місце в країнах з високо розвинутою економікою (США, Німеччина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Швеція, Данія, Канада, Австрія і т.і).
Торгові підприємства займаються операціями купівлі-продажу і можуть входити в систему збуту промислових підприємств, або ж виступати в ролі незалежних торговельних посередників.
В економіці всіх розвинутих країн та країн, що розвиваються велику роль відіграють транспортні, інжинірингові, телекомунікаційні, банківські, страхові, фінансово-інвестиційні, лізингові, інноваційні та інші компанії.
2) Що стосується організаційно-правової форми то,
Організаційно-правова форма підприємства відповідає нормам цивільного і торгового права певної держави і визначає відповідальність і правомочність пайовиків підприємства, форми звітності, порядок оподатковування отриманого прибутку, структуру органів управління підприємством, порядок його ліквідації тощо. Організаційно-правовий статус підприємства визначає:
хто й у якому розмірі відповідає за зобов'язаннями підприємства;
хто сплачує борги підприємства у випадку його банкрутства;
хто має право укладати контракти від імені підприємства;
у чиїй компетенції вирішення питань, пов'язаних із підписанням контракту.
Відповідно до норм права окремих держав організаційно-правові форми діяльності підприємств розрізняються і мають свої, специфічні для кожної країни, особливості. Однак можна виділити основні види організаційно-правових форм іноземних підприємств і їх основні риси, характерні для різних правових систем і загальні для більшості розвинених країн. Це насамперед: