4.1. Одержання мутантного штаму Penіcіllіum funіculosum s-2006

Штам отриманий за допомогою багатоступінчастого мутагенезу й селекції з вихідної культури P.funіculosum BKM F-3661.

Мутагенез і селекцію штамів P.funіculosum проводили за суспендування спор гриба в дистильованій воді з додаванням 0,1% Tween-80 і опромінення ультрафіолетом протягом 3 хв. Після висіву на чашки із глюкозо-картопляним агаром й інкубування протягом 48 год. при 28°С клони, що вижили, переносили на чашки із селективними агаризованими середовищами, що мали у своєму складі 0,1% карбоксиметилцелюлози (КМЦ) або 1% ксилану з вівса ("Sіgma") й інкубували 48 год. при 28°С. Мутантів із здатністю до біосинтезу целюлолітичних ферментів відбирали візуально за збільшеними зонами просвітління навколо колоній. Найбільш активні мутанти, відібрані на чашках, перевіряли на продуктивність синтезу целюлаз, ксиланаз і b-глюкозидаз за культивування в рідкому середовищі в колбах на качалках. Відібрані при культивуванні в колбах найбільш активні варіанти знову (багаторазово) піддавали опроміненню й селекції на чашках і колбах, як описано вище [1].

4.2. Морфолого-культуральні ознаки штаму Penіcіllіum funіculosum s-2006

М іцелій Penicillium funiculosum S-2006 добре розвинутий, септований. Конідієносці також септовані, мають вигляд бокових відгалужених гіф, довжина яких становить приблизно 200-250 мкм ширина – 2-3,5 мкм.

Конідіогенез (за умов росту на середовищі Чапека) (рис. 4.1): кисточки - бівертицилятні, метули - притиснуті, гладкі (8-10´2,5-3,0 мкм). Фіаліди пляшкоподібні (8-9´2,5-3,0), з короткою шийкою. Конідії еліптичні, дрібні (2,2´1,5-2,0), гладкі.

За умов росту на Мальц-агарі діаметр колоній досягає 36 мм на 7-у добу при 25°С. Колонії щільні, рівні, з опуклим центром. Міцелій світлий, пухнатий. Зворотна сторона палево-червонясто-жовтогаряча. Конідіогенез слабкий, сіро-зеленуватого відтінку. Колонії на агарі Чапека із дріжджовим екстрактом на 7-у добу мають 27-30 мм у діаметрі, складчасті, з рівним краєм, поверхня шерстиста. Міцелій світлий, жовтуватий. Зворотна сторона - палево-жовтогаряча. Конідіогенез слабкий.

Гриб не росте на середовищі із гліцерином і на середовищі Чапека при 5°С. За культивування на середовищі Чапека при 37°С колонії мають 18 мм у діаметрі, складчасті, середньої щільності, зворотна сторона бурувато-червонувата.

За культивування в глибинних умовах з використанням розчинних субстратів (глюкоза, фруктоза, лактоза) утворюється пухкий розгалужений міцелій зі слабкою пелетизацією, питома початкова швидкість росту міцелію становила 0,35 год.^-1, наприкінці культивування – 0,1 год.^-1.

4.2. Фізіолого-біохімічні ознаки штаму Penіcіllіum funіculosum s-2006

Мезофіл. Оптимальна температура росту міцелію 32°С (29-34°С), оптимум для утворення целюлаз 28°С (26-29°С). Оптимальні значення рН росту й біосинтезу целюлаз 3,5-5,0. Ріст міцелію спостерігається й за рН 2,5, але при цьому спостерігається дуже слабке утворення целюлаз та інших карбогідраз.

Прототроф. Активно асимілює глюкозу, лактозу, гліцерин, галактозу, ксилозу, D-маннозу, D-манніт, трегалозу, сорбозу й сорбіт, повільніше - D-ксилозу, L- і D-арабінозу, L-рамнозу й рибозу. Слабко асимілює: D-глюкозамін, дезоксирибозу, дезоксигалактозу, 2-дезокси-D-глюкозу й 5-тіо-D-глюкозу.

Використовує неорганічний (нітрати, амоній) і органічний азот.

Здатний асимілювати целюлозу, крохмаль, ксилан, ламінарин, b-глюкан, ліхенін, пектин й галактоманан. Здатний утилізувати молочну кислоту при концентрації, нижче за пригнічуючу.

Облігатний аероб, у зв’язку з цим потребує інтенсивної аерації середовища за глибинного культивування [3].