Види та властивості уваги:

Види уваги	Властивості уваги
Мимовільна (ненавмисна). Довільна (навмисна). Позадовільна(вторинно-довільна).	зосередженість
	обсяг (7±2 об'єкти)
	розподіл
	переключення
	стійкість

Протилежним станом уважності людини є розсіяність. Розрізня­ють два види розсіяності:

а) перший — розсіяність, яка виникає внаслідок мимовільного від- волікання від основної діяльності через незначні причини.

б) другий вид розсіяності пов'язаний з надмірною, вузькою зосе- редженістю людини на роботі, що викликає відволікання уваги від усього довкілля.

Ступінь організації уваги визначається і характером діяльності, і її змістом. Увага може бути низькою і навіть знизитися до рівня роз­сіяності з різних причин:

• вплив одноманітних, монотонних і незначних подразників;

• незадоволеність своєю роботою, усвідомлення її малозначності і навіть непотрібності;

• перевтома через довготривалу і безперервну роботу;

• апатія як стан байдужості до зовнішніх впливів тощо.

Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології

Завдяки застосуванню методів точних наук, психологія, починаючи з другої половини минулого сторіччя, виділилася в самостійну науку. До цього психологічні знання одержували в основному шляхом самоспостереження, та спостереження за поведінкою інших людей.

Основні методи психологічних досліджень та їх варіанти, застосовувані для збору первинних даних:

Основний метод	Варіант основного методу
Спостереження	> зовнішнє (спостереження з боку); > внутрішнє (самоспостереження); > вільне; > стандартизоване; > включене; > стороннє.
Опитування	> усне; > письмове; > вільне: > стандартизоване.
Тести	> тест-анкета; > тест-завдання; > проективний тест.
Експеримент	> природний; > лабораторний.
Моделювання	> математичне; > логічне: > технічне: > кібернетичне.

Методи юридичної психології відрізняються від методів загальної психології та інших прикладних психологічних наук цілями й сферою застосування, особливими процесуальними обмеженнями у впливі їх на психіку людини, умовами застосування, специфічністю суб'єктів, до яких ці методи застосовуються.

Конкретні методи психолого - юридичних досліджень

Розкриття правопорушення припускає встановлення особистості порушника, особливостей його моральних підвалин, психологічної основи, ціннісних орієнтацій, ступеня соціальної деградації. Вивчення особистості правопорушника здійснюється, як правило, двома етапами: дослідження правопорушення й пов'язаних з ним обставин із установленням в остаточному підсумку суб'єкта, який вчинив це правопорушення (ретроспективне вивчення), і вивчення особистості вже встановленого правопорушника для того, щоб перевірити дійсність вчинення ним правопорушення, визначити причину, мету, мотиви й умови здійснення, установити істину, можливість виправлення.

При дослідженні й аналізі правопорушення найчастіше застосовують метод спостереження. Позитивна сторона цього методу полягає у збереженні природних умов протікання психічних процесів. Але слід пам'ятати і про слабкі його сторони:

- дослідник займає пасивну позицію (чекає, поки виникне явище);

-майже неможливий кількісний аналіз, що знижує надійність висновків;

-можливості виявлення причин психічних явищ обмежені;

- застосування цього методу вимагає витрат і тривалого часу.

Аналізуючи спостереження як метод вивчення особи правопорушника, можливо виділити два види спостереження — безпосереднє й опосередковане. Безпосереднє спостереження здійснює особа, яка формулює висновки за результатами цього спостереження. Таке спостереження здійснюють при проведенні слідчих і судових дій слідчий і суддя. Опосередковане спостереження має місце в тих випадках, коли ці посадові особи одержують відомості про спостереження чого-небудь іншими особами.

Подібним і пов'язаним з методом спостереження є метод аналізу результатів діяльності, тобто вивчення матеріалізованих продуктів фізичної або інтелектуальної праці..

Метод запитань базується на цілеспрямованому одержанні інформації шляхом усного чи письмового опитування. Він реалізується у трьох формах: бесіда, інтерв'ю, анкетне опитування.