5. Психологічно - правова оцінка організованих злочинних груп, їхньої протиправної діяльності.

Враховуючи особливість та специфіку небезпеки для суспільства таких стійких згуртованих злочинних угрупувань, різних злочинних співтовариств (злочинних організацій), їх створення, членство в групах або здійснюваних ними злочинах будь-якої форми співучасті - визнається злочином.

Групові злочини, як показують дослідження, становлять понад 20 % усіх злочинів. Суспільна небезпека організованої злочинності вища в порівнянні з індивідуальними злочинами, що зумовлюється кількома психологічними і соціально-психологічними факторами, а саме:

- скоєння злочину в умовах групи психологічно полегшується, відчувається вплив інших членів групи;

- організована злочинність відрізняється просторовим розмахом (нерідко охоплює цілі регіони, галузі господарства) і масшта­бом злочинного діяння (розкрадання в особливо великих роз­мірах, контрабанда і т. п.);

- є можливість залучення в злочинну діяльність нових осіб, у то­му числі державних службовців і неповнолітніх;

- справляється певний вплив на діяльність злочинної групи і пси­хічне антисоціальне зараження.

Злочинна група має певну ієрархічну структуру і досить високий рівень саморегуляції та відзначається сис­темою своїх норм:

а) у злочинній групі існує жорстка система безумовного підкорення, за якою "нижчий" виконує розпорядження "вищого" в ієрархії;

б) взаємини засновані на егоїстичному розрахунку, на утверджен­ні переваги шляхом грубої фізичної сили;

в) у злочинній групі відбувається поділ ролей і функцій, які вико­нуються кожним членом групи (вожак, касир — утримувач "об- щака", зв'язківці, рядові бойовики, охоронці та ін.);

г) члени злочинної групи пов'язані круговою порукою, іноді скріп­леною кров'ю (в багатьох бандах існує клятва мовчання як своє­рідний "кодекс честі" бандита).

Чим небезпечніші дії злочинної групи, тим більш диференційовані ролі і функції кожного члена групи. Психологія організованої злочинності відрізняється спільністю злочинних цілей та інтересів. При цьому злочинна група створюєть­ся з метою скоєння не одного-єдиного злочину, але для постійної і довготривалої злочинної діяльності, злочин перетворюється на реме­сло членів злочинної групи, що формує у них відповідну психологію, субкультуру. Якими є психологія бандита, його моральне обличчя і людські якості, можна судити з такого прикладу.

При аналізі злочинної діяльності окремої особистості у складі гру­пи жоден співучасник групового злочину, якщо він визнаний таким, не може бути невинним. Але при оцінці особистості співучасника юридичні працівники повинні мати на увазі, яка його роль у скоєно­му груповому злочині, які його цілі і мотиви, якою мірою він міг пе­редбачити наслідки своїх дій і дій всієї групи в цілому, як він ставить­ся до самого факту скоєння злочину, та ін. Особливу увагу необхідно приділити аналізу ролі організатора, підбурювача, виконавця, помі­чника, з'ясувати значення дій кожного з них у скоєному злочині. Як­що злочин скоєний з попередньою змовою, то юристові важливо ви­явити ситуацію виникнення змови і місце кожного з її учасників.

В злочинній групі досить ефективно діють своєрідні санкції як засіб примусу щодо дотримання проголоше­них "верхівкою" норм поведінки. Санкції можуть бути позитивними (у разі, якщо член групи виконає її сподівання) і негативними (стосов­но тих, хто відхиляється від стандартів).

Організована злочинність не має меж. За останні роки кримінал звив міцне кубло злочинної спільноти, яка займається торгівлею но­вонародженими. Наймані вбивці-кілери холоднокровно і безжально влаштовують точно сплановану прицільну стрільбу, різанину; з'яви­лися так звані кілерські групи. Кримінальні угруповання беруть участь у незаконному обігу зброї, організовують кубла, викорис­товуючи сексуальних рабинь і т. п.

Групова мотивація характеризується груповим прагненням взаємної відповідальності (поруки) членів групи шляхом вчинення нових злочинів і тим самим створенням умов для приховання раніше вчинених злочинів. Прагнення приховати злочин шляхом здійснення вбивства, тяжкого тілесного ушкодження в постійній групі спостерігається майже в п'ять разів частіше, ніж серед осіб, які вчинили злочин поодинці

Кожен вид організованої злочинності, підкоряючись певним зага­льним соціально-психологічним закономірностям, водночас має свої психологічні особливості. Це усклад­нює діяльність працівників слідчих органів, судів, прокуратури та ін­ших юристів-спеціалістів. Кожен із них повинен володіти високими професійними знаннями, навиками і вміннями, самоорганізованістю, наполегливістю, відповідальністю, винахідливістю, витримкою, само­критичністю, прагненням постійно поповнювати свій арсенал новими способами і формами боротьби з організованою злочинністю.