42.Структура транспортного процесу

Транспортний процес є складною сукупністю окремих процедур, пов'язаних не тільки з фізичним переміщенням вантажу, а й з іншими логістичними операціями. Окрім того, процес доставки товарів охоплює окрім транспортної, ше й інші області логістики, зокрема закупівельної та розподільчої, які в сукупності утворюють наступний алгоритм доставки товарів (рис 10.1).

Традиційні методи торгівельних поставок включають в себе ряд етапів, зокрема:

o оптові закупівлі у оптовиків або у виробника безпосередньо;

o доставку і розвантаження на власний склад;

o розміщення вантажу на зберігання;

o прийом замовлень у покупців;

o формування партій товару відповідно до замовлення;

o організація доставки товару покупцю.

Рис. 10.1. Алгоритм процесу розробки і реалізації транспортно-технологічної схеми доставки

Транспортно-технологічна схема доставки товару включає в себе ряд етапів, найважливіші з яких: І. Формування вантажних одиниць.

На цьому етапі близькі за характеристиками товари об'єднуються разом і далі переміщуються як єдине ціле. При цьому їх ідентифікують як "одиниці транспортного вантажу" або "юніти". На даному етані фірма несе затрати на експлуатацію і капітальні вкладення в затаривания вантажу, формування пакетів, купівля (оренда) піддонів або інших засобів пакетування, контейнерів тощо.

2. Навантаження сформованих вантажних одиниць на транспортні засоби.

На цьому етапі при взаємодії складу вантажовідправника і транспортних засобів здійснюється фізичне переміщення вантажів в рамках обмеженого складською територією простору. На затрати впливає спосіб виконання вантажних робіт.

3. Підвезення вантажу до терміналу магістрального виду транспорту.

На цьому етапі, за умови його наявності, найчастіше здійснюється сортування, групування та перерозподіл вантажів.

4. Об'єднання на терміналі вантажних одиниць, які мають спільні адреси отримувачів або рухаються в однаковому напрямку.

5. Перевезення вантажів магістральними видами транспорту. Затрати на перевезення визначаються відповідно до варіанту транспортної системи.

6. Транспортно-складські операції на етапі розвантаження вантажу в терміналі пункту призначення.

7. Вивезення вантажу з терміналу магістрального виду транспорту і доставка його на постачальницько-збутові бази.

8. Доставка вантажу з бази кінцевому споживачу.

На цьому етапі використовуються, в основному, автомобілі низької і середньої вантажопідйомності. Часто створюються певні маршрути розвезення, за умови існування розподільчого центру.

9. Контроль виконання доставки у відповідності із обраною транспортно-технологічною схемою.

43.Елементи транспортного процесу на маршруті

Елементами транспортного процесу на маршруті є:

подача рухомого складу до місця навантаження;

завантаження транспортного засобу (навантаження вантажу);

рух з вантажем (переміщення вантажу з пункту відправлення в пункт призначення);

розвантаження рухомого складу (вивантаження вантажу).

Сукупність елементів транспортного процесу становить цикл, або їздку (Рис. 2.1).

Час однієї їздки t_е відповідно включає час на рух рухомого складу t_дв (До місця навантаження на відстань l_х і від місця навантаження до місця призначення на відстані ня l _г), Час на навантаження вантажів t_п і його вивантаження t_p і час, що витрачається на простої t_пp, Пов'язані з оформленням прийому-передачі вантажів, і за іншими, в тому числі з організаційних, причин:

де ? - коефіцієнт використання пробігу автомобіля за

їздку;

V_т- Швидкість руху технічна, км / год;

t _п-р - Час простою рухомого складу під вантажно

розвантажувальними операціями: t _п-р = t _п + t _р + t _пр.

оборот автомобіля t _о утворюється сукупністю елементів одного або декількох циклів з моменту подачі рухомого складу до пункту навантаження і до чергового повернення його в цей же пункт (рис. 2.2).

Час обороту t_о визначають за формулою:

 , (2.1)

де l _о - Довжина маршруту за оборот, км;

n _е - Число їздець за оборот.

За час наряду або за зміну Т_н, Крім виконання перевезень безпосередньо на маршруті, водій подає автомобіль до місця першого завантаження і після останньої розвантаження слід в парк до місця дислокації. Цей пробіг називається нульовим l _н, Він не відноситься до циклу або обороту, але враховується в роботі за зміну (рис. 2.3).

Час наряду при цьому можна визначити з співвідношення:

 , (2.2)

де t _н- Час виконання нульового пробігу, ч;

T_м - Час роботи водія на маршруті, ч;

n _о - Число оборотів за зміну.

Варіанти організації транспортного процесу

При аналізі вантажних перевезень виділяються типові варіанти їх організації:

мікросистема - Одно- або багаторазова перевезення вантажу від одного і того самого вантажовідправника (грузообразующий пункт - ГОП) одного й того ж вантажоодержувачу (грузопоглощающим пункт - ДПП). Зворотний пробіг від одержувача вантажу до відправника виконується без вантажу (рис. 2.4).

Мікросистема є найпростішим варіантом організації транспортного процесу, з різних комбінацій цього процесу проектуються всі інші, більш складні;

особливо мала система - Перевезення, організована аналогічно, як за варіантом з микросистемой, але в обох напрямках. Тобто після доставки вантажу першому одержувачу виконується перевезення вантажу першому відправнику або до будь-якого проміжного пункту (рис. 2.5);

мала система, яка представляє собою організацію транспортного процесу кількома автомобілями з обслуговування одного вантажовідправника або одного вантажоодержувача.

Складність організації транспортного процесу вище, так як в цьому випадку потрібно узгодити роботу декількох автомобілів і вантажно-розвантажувальних пунктів. Робота рухомого складу може бути організована з човниковим (рис. 2.6), кільцевих рухом (рис. 2.7) або по развозочно-збірним маршрутами (рис. 2.8).

При організації перевезень по кільцевих маршрутах автомобіль здійснює об'їзд кількох вантажовідправників і декількох вантажоодержувачів, періодично повертаючись до пункту першого завантаження.

В ході виконання перевезень з розвезенням вантажів (рис. 2.8, а) здійснюються одна завантаження і розвезення вантажу декільком одержувачам; збір вантажів проводиться у кількох відправників на адресу одного одержувача (рис. 2.8, б);

середня система (Рис. 2.9), яка застосовується при організації транспортного обслуговування певної виробничої структури (підприємство, склад, термінал і т.д.), при цьому використовуються кілька малих систем, робота за якими підпорядкована одній меті;

велика (інтегрована) транспортна система (Рис. 2.10), яка застосовується для організації транспортного обслуговування декількох виробничих структур або певного географічного регіону.

У цьому випадку транспортний процес організовується між виробничими підприємствами, оптовими базами, підприємствами торгівлі зі збиранням і розвезенням вантажів.

44.Їздка та її елементи

Їздка — завершений цикл транспортної роботи, котрий складається з навантаження вантажу на автомобіль (tн), руху останнього з вантажем (tр), розвантаження (tроз). І надання транспортного засобу для наступного навантаження (рух без вантажу) (tпер). Таким чином, час їздки:

tїзд. = tр + tн + tроз. + tпер. .

Враховуючи швидкість перевезень за час їздки Vш і загального руху за їздки Lр, котрий дорівнює сумі рухів за час tроз. + tпер., то формула матиме такий вигляд:

tїзд. = Lр / Vш + tв-р ,

де tв-р — час простою під вантажно-розвантажувальними роботами.

Обіг включає одну або декілька їздок з урахуванням того, що рухомий склад має повертатись у початкову точку.

Коефіцієнт технічної готовності парку автомобілів за один робочий день:

ar = Аr / Ас ,

де Аr — кількість автомобілів, котрі готові до експлуатації;

Ас — списочна кількість автомобілів.

Коефіцієнт випуску автомобілів за один робочий день аВ:

аВ = Аек / Ас ,

де Аек — кількість автомобілів в експлуатуванні.

Коефіцієнт використання пробігу B:

B = Lнп / Lз ,

де Lнп — навантажений пробіг, км;

Lз — загальний пробіг, км.

Загальний пробіг визначають за формулою:

де —   перший нульовий пробіг, км;

Lх — холостий пробіг, км;

— другий нульовий пробіг, км.

Середня відстань їздки з вантажем Lсr, км:

Lсr = Lнп / nс ,

де nс — число їздок.

Середня відстань перевезень Lср, км:

де Р –— транспортна робота, т/км;

Q — обсяг перевезень, т.

Технічна швидкість Vt, км/год:

Vt = Lз / tр ,

де tр — час руху.

Експлуатаційна швидкість Vек, км/год:

Vек = Lз / Тн ,

де Тн — час в наряді.

Кількість їздок:

nс = Т / tс ,

де tс — час однієї їздки.

Час однієї їздки:

де tв-р — час простою автомобіля під вантажно-розвантажувальними операціями.

Продуктивність рухомого складу за час знаходження в наряді Q визначається показниками вантажопідйомності автомобіля (q)

і коефіцієнта використання його вантажопідйомності Kвп на кількість їздок nс:

Q = q • Kвп • nс .

Підвищення продуктивності рухомого складу може бути досягнуто через покращення різних показників роботи автомобіля.

Якщо у формулу визначення продуктивності рухомого складу підставити значення кількості їздок і час однієї їздки, отримаємо продуктивність, котра залежить від техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу.

Кожний з показників, котрий входить до формули, впливає на продуктивність одиниці рухомого складу: характер і ступінь впливу цих показників на продуктивність відбиваються визначеною залежністю.

З графіків можна зробити висновки:

• зі збільшенням технічної швидкості перевезень Vt продуктивність рухомого складу в т/км і тоннах зростає (рис. 57, а);

• зі збільшенням відстані перевезень Ler продуктивність рухомого складу в т/км збільшується (рис. 57, б), а в тоннах — зменшується (рис. 57, в);

• при зменшенні часу простою рухомого складу під вантажно-розвантажувальними операціями за одну їздку продуктивність рухомого складу в тоннах і т/км зростає (рис. 57, г);

• зі збільшенням коефіцієнта використання пробігу ? продуктивність рухомого складу в тоннах і т/км зростає (рис. 57, д).

Важливим показником роботи транспорта є собівартість автомобільних перевезень. Повна собівартість перевезень   складається зі змінних Sзм, постійних витрат Sпос, витрат на вантажно-розвантажувальні роботи (Sв-р) і шляхових витрат Sш :

Змінними витратами є витрати, котрі залежать від пробігу автомобіля. Це витрати на паливо, технічне обслуговування, ремонт автомобіля, амортизацію рухомого складу та ін. Вони розраховуються на 1 км пробігу.

До постійних витрат відносять накладні витрати, заробітну плату водіїв (умовно), а також амортизаційні відрахування, призначені на капітальний ремонт. Ці витрати розраховуються на 1 год. перебування автомобіля на підприємстві (незалежно від місця перебування — на лінії, в ремонті, простої).

Вантажно-розвантажувальні витрати включають усі видатки на виконання цих робіт (оплата праці робітників, експедиторів і механізаторів, котрі обслуговують механізм, вартість електроенергії, матеріалів та ін.). Вони розраховуються на кожну тонну перевезеного вантажу або 1 год. вантажно-розвантажувальних робіт.

Шляховими є витрати, котрі пов’язані з будівництвом, ремонтом і утриманням шляхів. Ці витрати відносять на 1 т/км або на 1 км пробігу.

Перелічені показники, як залізничного, так і автомобільного транспорту свідчать про результати роботи логістичних підрозділів, а також окремих логістів.