16.Типи територіальної структури тс.

Територіальні системи, як і системи взагалі, можна класифікувати за різними ознаками: складом, масштабами, складністю, функціями. Однією з таких ознак є функції ТС, як одна з її базових характеристик. За функціональною ознакою територіальні системи поділяють на промислові, аграрні, рекреаційні, тра- нспортні, природно-заповідні. За приклад можна взяти класифікацію адміністративних районів України. Так, низові адміністративні райони (НАР) України, як територіальні системи, поділяються за головною функцією — (виробничо-територіальною ознакою) на три типи: сільськогосподарський, приміський агропромисловий, приміський індустріальний [7]. У кожному типі за природно-територіальною ознакою виділено по чотири підтипи: степові, лісостепові, поліські, гірські. Наприклад, Велико-Багачанський район Полтавщини ідентифікується як сільськогосподарський лісостеповий, Криворізький район — приміський індустріальний степовий і т. ін. Узагальнені в табл. 10.1 результати типізації відображають па- раметри та особливості (насамперед зовнішнього характеру) кожного типу (підтипу) НАР. Типові сільськогосподарські НАР характеризуються помітним переважанням сільського господарства в структурі виробничої діяльності, невисоким рівнем внутрірайонної агропромислової інтеграції. 76 Розташовані в периферійних частинах зони впливу великих і середніх міст вони є, як правило, складовою части- ною сировинних зон агропромислових територіальних комплексів різних рівнів. Виробнича інфраструктура та соціальна сфера структурно та функціонально зорієнтовані насамперед на задоволення потреб сільсько- господарського населення. З компонентів природного середовища найбільшого антропогенного наван- таження зазнають ґрунти та гідросфера: високий (понад 60%) рівень розораності земель, механічне та хімічне забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод. У межах районів даного типу досить чітко ви- діляються природно-господарські мікрорайони, на формування яких впливають переважно природні чинники (характер рельєфу, річкова мережа, залісеність території, відмінності в зволоженні). Характер виробничої діяльності істотно вплинув на інтегральну територіальну структуру районів цього типу, яка складається з 5-7 організаційно-господарських (кущових) внутрірайонних центрів і відповідної кількості суспільно-географічних систем мікрорівня, що сформувалися передусім на основі цих центрів. Внутрі- типові відмінності (формування підтипів) зумовлені впливом природно-географічного чинника (геогра- фічне положення, ґрунтово-кліматичні умови, рельєф, густота річкової мережі), що знайшов відповідне відображення в структурі та спеціалізації сільськогосподарського виробництва, які (за підтипами) в ці- лому узгоджуються зі схемою зональної спеціалізації сільського господарства України. Приміські агроп- ромислові НАР розташовані в зоні безпосереднього впливу середніх і великих міст, які є основним чин- ником формування їхньої виробничої структури. Центрами таких районів є міста, в яких працюють не тільки потужні переробні підприємства, а й промислові підприємства інших галузей, що мають загаль- нодержавну спеціалізацію. Ці міста одночасно відіграють функції міжрайонних центрів розселення та обслуговування населення. Структура господарства відрізняється підвищеною питомою вагою промис- ловості, насамперед легкої та харчової (зазвичай понад 50%), підвищеним рівнем спеціалізації та товар- ності сільськогосподарського виробництва. На спеціалізацію останнього досить істотно впливає соціа- льно-економічний чинник (потреби міста) при певному послабленні впливу природно-зонального чин- ника. Загальний рівень розвитку виробничої та соціальної інфраструктури вищий, а її повнота більша порівняно з НАР першого типу. Спостерігаються стійкі потоки маятникових трудових і соціальних міг- рацій населення. Зростає антропогенний вплив на природне середовище, яке істотніше відчуває сумарну дію сільського господарства, промисловості та транспорту (забруднення повітря, води, несільськогоспо- дарське використання земель), комунального господарства