- •Опорний конспект лекцій
- •Тема 6. Облік на підприємствах житлово-комунального господарства……………………………………………………………………………...79
- •1.1. Характеристика галузі та особливості обліку
- •1.2. Облік витрат будівельних організацій
- •1.3. Визнання доходів і витрат за період виконання будівельного контракту
- •Ціни та планових витрат
- •1.4. Облік доходів будівельних організацій та розрахунків із замовниками
- •1.5. Особливості обліку будівельних матеріалів
- •Лекція 2. Облік у сільському господарстві
- •2.1. Особливості бухгалтерського обліку у сільськогосподарському виробництві
- •2.2. Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі (поточних біологічних активів тваринництва)
- •2.3. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції рослинництва
- •2.4. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції тваринництва
- •2.5. Облік витрат з формування основного стада, закладання і вирощування багаторічних насаджень
- •2.6. Облік витрат і виходу продукції підсобних промислових виробництв
- •2.7. Облік витрат і калькулювання собівартості робіт (послуг) допоміжних виробництв
- •2.7.1. Облік у ремонтних виробництвах
- •2.7.2. Облік витрат і роботи автомобільного транспорту
- •2.7.3. Облік витрат енергетичних виробництв (господарств) та водопостачання
- •2.7.4. Облік витрат на утримання робочої худоби
- •2.8. Облік витрат на утримання і експлуатацію машинно-тракторного парку
- •2.9. Облік готової продукції та її реалізації
- •2.10. Облік фіксованого сільськогосподарського податку
- •3.1. Характеристика галузі та особливості обліку в торгівлі
- •3.2. Облік надходження товарів та їх зберігання
- •3.3. Облік витрат обігу
- •3.4. Облік реалізації товарів в оптовій торгівлі
- •3.5. Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі
- •4.1. Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку
- •4.2. Облік наявності та руху автотранспортних засобів
- •Облік списання автотранспортного об’єкта в разі ліквідації
- •4.3. Облік запасних частин та автомобільних шин
- •4.4. Облік паливно-мастильних матеріалів
- •4.5.2. Об’єкти й загальна методика обліку витрат
- •4.5.3. Облік витрат за економічними елементами
- •4.5.4. Облік виробничих витрат за статтями калькуляції
- •4.5.5. Зведений облік витрат і калькулювання собівартості автотранспортних послуг
- •4.6. Облік обсягу автотранспортних послуг і виконаних робіт та їх реалізації
- •5.1. Організаційно-правові основи бухгалтерського обліку в громадському харчуванні
- •5.3. Облік відпуску готової продукції з виробництва в реалізацію
- •Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій у громадському харчуванні
- •Тема 6. Облік на підприємствах житлово-комунального господарства
- •Класифікація витрат підприємств житлово-комунального господарства у бухгалтерському обліку
- •Планування та калькулювання собівартості житлово-комунальних послуг
- •Облік активів та власного капіталу підприємств житлово-комунального господарства
- •Облік і калькулювання собівартості робіт (послуг) підприємств житлово-комунального господарства
- •Облік витрат та доходів житлово-комунального господарства
- •Особливості організаційно-правової діяльності малих підприємств
- •Організація бухгалтерського обліку на малому підприємстві
- •4. Спрощена форма обліку
- •Фінансова звітність малих підприємств
- •8.1. Характеристика туристичної діяльності
- •8.2. Документальне оформлення туристичних послуг
- •8.3. Особливості обліку туристичної діяльності
- •8.4. Облік туристичної діяльності
- •8.4.1. Облік діяльності туроператора
- •8.4.2. Облік діяльності турагента
- •Рекомендована література
Особливості організаційно-правової діяльності малих підприємств
Перш ніж перейти до розгляду питань, що стосуються бухгалтерського обліку на малому підприємстві, необхідно з'ясувати, які саме підприємства слід вважати малими.
Так, межі типу підприємства залежать від законодавчо встановлених органами державної влади критеріїв, що становлять суть цього поняття. Як правило, загальними показниками, на основі яких суб'єкти ринкової економіки відносяться до суб'єктів малого підприємництва, є чисельність персоналу, розмір статутного капіталу, величина активів, обсяг обороту і ін.
Критерії визнання малих підприємств в Україні встановлені в Господарському кодексі України.
Так, ч. 3 ст. 55 ГКУ встановлено:
Суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.
Суб'єктами малого підприємництва є:
фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний
102
період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ;
Говорячи по малі підприємства в Україні слід зауважити, що не варто ототожнювати поняття "мале підприємство" і "суб'єкт малого підприємництва", оскільки суб'єктом малого підприємництва можуть бути і фіз. особи, які, у свою чергу, не можуть відноситися до малих підприємств.
Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Так Методичними рекомендаціями N 422, регулюючими порядок ведення регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, встановлено, що до малих підприємств відносяться - юрособи – суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми і форми власності (окрім банків) з ознаками суб’єктів малого підприємництва, що встановлені ГКУ.
Аналізуючи досвід країн, де малі підприємства функціонують досить тривалий час та є невід’ємною частиною національної економіки, можна зробити порівняння критеріїв визнання малих підприємств в Україні, у США країнах Євросоюзу та Азії.
США не існує чітких критеріїв розподілу на малі та середні підприємства.
Найбільш поширеною є класифікація, запропонована Адміністрацією малого бізнесу США. Відповідно до цих критеріїв АМБ включає в статистичні звіти в якості малих: у гуртовій торгівлі підприємства з валовим доходом до 22 млн дол. на рік, чисельністю до 100 чол., у роздрібній торгівлі – до 2 млн дол., будівництві – від 7,5 до 12 млн дол., зв’язку
– від 2 до 3 млн дол., складському господарстві – до 500 чол., у різних галузях промисловості – від 250 до 1500 чол.
Канада у сфері послуг до малих відносить підприємства із чисельністю до 49 чоловік і річним валовим оборотом до 5 млн дол., у сфері виробництва – до 99 працівників та річним валовим оборотом до 10 млн дол.
Основним критерієм класифікації малих підприємств країнами ЄС є чисельність найманих працівників і річний показник валового обороту. В європейській практиці до категорії малих підприємств згідно з додатком І до Розпорядження Європейської Комісії № 70/2001 від 12 січня 2001 р. мікро-, малими та середніми вважаються підприємства, що за попередній фінансовий рік відповідають усім критеріям
Класифікація підприємств згідно з рекомендаціями ЄС
підприємства |
|
мікро- |
малі |
середні |
працівників |
|
< 10 чол. |
< 50 чол. |
< 250 чол. |
річний оборот |
або |
=< 2 млн євро |
=< 10 млн євро |
=< 50 млн євро |
загальний річний баланс |
|
=< 2 млн євро |
=< 10 млн євро |
=< 43 млн євро |
Юридично в Японії до малих відносять підприємства з відповідними граничними показниками чисельності працівників і розміру статутного капіталу:
промисловості – до 300 чоловік і 2844 тис. дол.;
в оптовій торгівлі – до 100 чоловік і 948 тис. дол.;
у роздрібній торгівлі – до 50 чоловік і 474 тис. дол.;
у сфері послуг – до 100 чоловік і 474 тис. дол.
КНР до малих відносять підприємства із чисельністю до 99 чоловік. Нормативні документи Індії до мікропідприємств відносять підприємства, вартість активної частини основних фондів яких складає до 22 тис. дол., до малих – 55 тис. дол.
Російській федерації залежно від виду діяльності до малих відносять підприємства із чисельністю до 30 чоловік – невиробнича сфера, 50 – інші галузі виробничої сфери, 60 – наука та наукове обслуговування, 100 – промисловість і будівництво.
103
