- •План-конспект лекції
- •Лекція №1
- •III. Хід лекції.
- •§1. Історія виникнення, розвитку системних ідей.
- •§2. Суспільство як система.
- •§3. Науково-методичне значення системного підходу.
- •§4. Системний аналіз і його місце серед інших наукових напрямків.
- •§5. Основні поняття теорії систем і системного аналізу.
- •§6. Основні завдання й принципи теорії систем і системного аналізу
- •Завдяки яким факторам не відбувалося становлення системності:
- •Основні завдання, які вирішує теорія систем:
- •Вкажіть найважливіші фактори практичного життя, які впливали на формування системного відношення до дійсності:
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Факультет інформаційних та телекомунікаційних технологій та систем
Кафедра прикладної математики, інформатики і математичного моделювання
План-конспект лекції
з курсу:
“Основи системного аналізу”
на тему:
ВВЕДЕННЯ В ТЕОРІЮ СИСТЕМ І СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ
Виконав студент
групи 501-ПМ
Боряк Д.В.
Викладач: Яковенко Т.П.
Полтава 2016
Лекція №1
Тема: Введення в теорію систем і системній аналіз.
План лекції
§1. Історія виникнення, розвитку системних ідей
§2. Суспільство як система.
§3. Науково-методичне значення системного підходу.
§4. Системний аналіз і його місце серед інших наукових напрямків.
§5. Основні поняття теорії систем і системного аналізу
§6. Основні завдання й принципи теорії систем і системного аналізу.
I. Мета лекції: формування у студентів теоретичних навичок щодо системного аналізу та систем в цілому.
II. Методи, прийоми, засоби навчання: бесіда, розповідь, діалог, апеляція до висловлень відомих людей, проведення доказів, дискусія.
III. Хід лекції.
§1. Історія виникнення, розвитку системних ідей.
Формування системних ідей відбувалося дуже повільно в процесі становлення людського суспільства й культури. Системні ідеї пройшли кілька найважливіших етапів.
Перший етап почався в далекій давнині й завершився до початку ХХ ст. Це етап виникнення і розвитку системних ідей, які складалися в практичній і пізнавальній діяльності людей, шліфувалися філософією, мали розрізнений характер.
Другий етап розгортається з початку минулого століття (ХХ ст.) до його середини, коли відбувається теоретизация системних ідей, формування перших системних теорій, поширення системності в усі галузі знання, освоєння їхніх системних ідей.
Третій етап характеризується тим, що відбувається перетворення системності в метод наукових досліджень, аналітичної діяльності. Він розгортається з другої половини 50-тих років і збігається з початком науково- технічної революції, що максимально використала системний метод для наукових відкриттів, здійснення технологічних розробок.
Становлення системності відбувалося завдяки декільком факторам:
проникненню людини в ході пізнання навколишнього світу у внутрішню будову речей й явищ
внаслідок розумової діяльності, коли постійно відбувалося розкладання цілого на частині й, навпаки, з'єднання його складових;
у ході практичної діяльності по створенню цілого з декількох частин, а також розподілу цілого на частини.
Найважливіші фактори практичного життя, які впливали на формування системного відношення до дійсності:
ускладнення й наростання різноманіття людської діяльності і її продуктів.
перехід від простої знарядньої діяльності до машинного виробництва
проникнення системних ідей в усі види професійної діяльності.
наростання системності в освіті людей.
