Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра педагогіки і психології ( дошкільної та корекційної) імені

проф. Поніманської Т.І.

Курсова робота

з дошкільної психології

на тему : «ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕМОЦІЙНОГО СТАВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ДО ШКОЛИ»

студентки 1 курсу

групи ДЛ – 21

напряму підготовки 6.010101

спеціальності «Дошкільна освіта»

Ковальчук М. В.

Керівник: доц. Косарева О. І.

Національна шкала _____

Кількість балів ____ оцінка ECTS____

Члени комісії :_____ _______________

(підпис) (прізвище та ініціали)

______ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

______ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Рівне – 2017 рік

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. Теоретичний розгляд психологічних аспектів емоційного ставлення дошкільників до школи

1.1. Поняття психологічної готовності до навчання в школі

1.2. Особливості розвитку емоційної сфери дошкільника та її вплив на життя дитини

РОЗДІЛ II. Експериментальне дослідження психологічних аспектів емоційного ставлення дошкільників до школи

2.1. Діагностика емоційного ставлення дошкільників до школи

2.2. Аналіз отриманих даних

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність. Найвідповідальніший і найбільш хвилюючий етап у житті дитини 6-7 років – перехід із дошкільного навчального закладу до початкової школи. Зазвичай цей період пов'язаний не лише з набуттям дитиною нового статусу, відкриттям нових можливостей, а й із труднощами, які виникають у неї при входженні у нове соціальне середовище. Від успішного розв’язання цієї проблеми залежить адаптація дитини до шкільного життя, оволодіння нею навчальною діяльністю і, як наслідок, формування всебічно розвиненої особистості. Саме тому готовність до школи є актуальною проблемою сьогодення. Проте постає й інша не менш важлива проблема – це проблема емоційного ставлення дитини до навчання в школі. Вона у всі часи була і залишається актуальною серед психологів і педагогів. Цю проблему висвітлювали у своїх працях та дослідженнях Ізард К. Э. “Психологія емоцій”, Божович Л. И. “Проблемы формирования личности”, П. В. Симонов “Эмоциональный мозг” а також багато інших психологів. Забезпечення наступності та перспективності між дошкільною та шкільною ланками освіти в умовах сучасних реалій, які склалися в Україні, є дуже важливим у підготовці емоційного стану дитини до шкільного навчання. У Базовому компоненті дошкільної освіти зазначено: “підготовка дітей до школи має відповідати вимогам та критеріям оцінки дошкільної зрілості дитини. Така підготовка передбачає фізичний, емоційний, пізнавальний і особистісний розвиток дитини, готовність до взаємодії з довколишнім світом, розвиток специфічних видів діяльності дошкільників, які є фундаментальними для дошкільного дитинства та визначають і забезпечують адаптацію дитини до нового соціального статусу ― школяра” [1, c. 6]. Готовність дитини до шкільного навчання сьогодні, в першу чергу розглядається як психологічна проблема, пріоритет віддається мотиваційному рівню. Прагнення дитини зайняти нове соціальне положення веде до утворення його внутрішньої позиції. Л. І. Божович характеризує внутрішню позицію як центральну особистісну , що характеризує особистість дитини в цілому. Саме внутрішня позиція і визначає поведінку і діяльність дитини, і всю систему її емоційних відносин до дійсності, до себе і навколишніх людей. Внутрішня позиція школяра - явище історичне. І, якщо в кінці 40-х років XX століття, коли проводилися під керівництвом Л. І. Божович дослідження мотивів навчання у школярів, внутрішня позиція школяра дійсно виникала до школи (в той час школа переходила на початок навчання з 8 на 7 років і, крім того, до школи дітей не вчили в підготовчих групах читання, рахунку і письму), то, як показують сучасні дослідження, до початку навчання в школі більшість дітей не володіють внутрішньою позицією школяра, що негативно відбивається на їх ставленні до навчання і говорить про масову неготовність дітей до школи з психологічної точки зору. А отже організований спосіб життя дошкільника як майбутнього школяра, що займається в громадському місці особистісно-значущою і суспільно оцінюваною справою, повинен усвідомлюватися дитиною, як адекватний для нього шлях до дорослості - він має відповідає сформованому в грі мотиву “стати дорослим і реально здійснювати його функції”. Про це саме писав К. Є. Ізард : “Емоції організують сприйняття, мислення і дію” [ 14, c. 37]. Проте перехід до навчання в школі 6-річних дітей змушує по-новому поглянути на проблему «кризи 7 років». Чи існує взагалі ця криза? Якщо так, то чи визначається вона часом початку шкільного навчання або внутрішньою логікою розвитку дитини. Яке її значення для психічного розвитку? Всі ці питання з академічних перетворюються в суто практичні. Саме тому проблема емоційного ставлення дошкільників до школи набирає все більших обертів дослідження. А отже деякі аспекти даної проблеми залишаються недостатньо вивченими,що і зумовлює актуальність даного дослідження.

Об’єкт: психологічна готовність дитини до школи.

Предмет: емоційне ставлення дошкільників до школи.

Мета курсової роботи : теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити психологічні аспекти емоційного ставлення дошкільників до школи.

Для досягнення даної мети були виконані наступні завдання :

• теоретично дослідити психологічні аспекти емоційного ставлення дошкільників до школи;

• підібрати діагностичні методики для виявлення емоційного ставлення дошкільників до школи;

• здійснити аналіз отриманих результатів емпіричного дослідження;

• узагальнити результати теоретичного та експериментального аналізу.

Структура наукового дослідження: складається зі вступу, двох розділів, висновків,списку використаних джерел, а також додатків. Загальний обсяг роботи становить 30 сторінок.