Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
укр.М6 метод. розробки для студентів.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.22 Mб
Скачать

4.5. Види самостійної роботи студентів.

1. Вивчити такі питання (= І):

1.1. Етіологія та патогенез гострих та хронічних сіалоаденітів.

1.2. Етіологія та патогенез сіалозів.

1.3. Класифікація гострих і хронічних сіалоаденітів та сіалозів.

1.4. Клінічна картина гострих та хронічних сіалоаденітів.

1.5. Клінічна картина сіалозів.

1.6. Діагностика та диференційна діагностика захворювань слинних залоз запального та дистрофічного характеру.

1.7. Комплексне лікування патології слинних залоз різної етіології.

2. Тестові завдання з одиничною правильною відповіддю (= ІІ):

2.1. У здорових людей протягом однієї години піднижньощелепна залоза в середньому виробляє:

A. Близько 1 мл не стимульованої слини.

B. Близько 6 мл не стимульованої слини.

C. Близько 12 мл не стимульованої слини.

D. Близько 24 мл не стимульованої слини.

E. Понад 39 мл не стимульованої слини.

(Правильна відповідь: С)

2.2. Стеноновою протокою раніше називали:

A. Протоку привушної залози.

B. Протоку піднижньощелепної залози.

C. Загальну протоку під'язикової залози;

D. Малі протоки під'язикової залози.

E. Протоки всіх слинних залоз.

(Правильна відповідь: A)

2.3. Вірус епідемічного паротиту був уперше виділений яким ученим?

A. Мечніковим.

B. Джонсоном і Гудпасчером.

C. Пироговим.

D. Сінєльниковим.

E. Мюллером.

(Правильна відповідь: B)

  1. Тестові завдання з множинним вибором:

3.1. Де може знаходитися вірус епідемічного паротиту при цьому захворюванні?

A. В слині.

B. У слинних залозах.

C. У кістках.

D. У підшлунковій залозі.

E. У яєчках і їх придатках.

(Правильна відповідь: A, В, D, Е)

3.2. Через яку слизову оболонку вірус епідемічного паротиту може проникнути в організм людини?

A. Носа.

B. Порожнини рота.

C. Піднебінних мигдалин.

D. Шлунку.

E. Кон’юнктиву ока.

(Правильна відповідь: A, B, C, Е)

3.3. Які клінічні ознаки є загальними для усіх форм хронічних сіаладенітів?:

A. Непомітний початок захворювання.

B. Гострий початок захворювання.

C. Рецидивуючий перебіг.

D. Прогресуючий перебіг.

E. Стійкість до консервативної терапії.

(Правильна відповідь: А, С, D, Е)

4. Задачі для самоконтролю:

4.1. Хворий скаржиться на біль та припухлість у піднижньощелепній ділянці ліворуч, біль під час їжі. При огляді встановлено: рот відкриває вільно у повному обсязі, слизова оболонка під`язикового валика зліва гіперемована, з вивідної протоки піднижньощелепної слинної залози виділяється гній. На рентгенограмі зліва в піднижньощелепній ділянці виявляється тінь овальної форми. Встановіть попередній діагноз.

A. Калькульозний сіалоаденіт.

B. Хронічний інтерстіціальний паротит.

C. Остеома нижньої щелепи.

D. Пухлина пілнижньощелепної залози.

E. Гострий піднижньощелепний сіалоаденіт.

(Відповідь: А)

4.2. Пацієнта, 21 року, турбує головна біль, сухість в роті, температура тіла 38,4оC, збільшені привушні ділянки. Хворіє 4-5 днів, відмітив почергове збільшення цих ділянок. Об’єктивно: асиметрія обличчя за рахунок запальної болісної припухлості привушно-жувальних ділянок. З проток привушних слинних залоз слина практично не виділяється. Біль посилюється при відкриванні рота, ковтанні і розмові: іррадіює у вуха, шию, корінь язика. Мочки вушних раковин підняті. Поставте найбільш вірогідній діагноз.

A. Епідемічний паротит.

B. Гострий серозний паротит.

C. Хвороба Мікуліча.

D. Псевдопаротит Герценберга.

E. Хронічний паротит.

(Відповідь: А)

4.3. Хворий, 43 років, скаржиться на нездужання, головний біль, асиметрію обличчя, підвищену температуру тіла. Хворіє протягом 5 днів. Температура тіла 38,2°С. Об'єктивно: обличчя асиметричне, за рахунок припухлості тканин лівої привушної області. Привушна слинна залоза щільна, різко болісна без чітких меж. Набряк поширюється на скроневу, защелепну, піднижньощелепну області. Шкіра над залозою гіперемована набрякла. При масажі з вустя протоки слина не виділяється. Встановити найбільш вірогідний діагноз?

A. Синдром Шегрена.

B. Епідемічний паротит.

C. Гострий гнійний паротит.

D. Калькульозний сиіалоаденіт.

E. Паротит Гернценберга.

(Відповідь: C)

4.6. Перелік індивідуальних завдань (якщо їх виконання при вивченні даного модуля передбачено робочою навчальною програмою з дисципліни).

Не передбачено.

4.8. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю (з типової навчальної програми).

  1. Гостре запалення слинних залоз: класифікація, клінічний перебіг, лікування.

  2. Слиннокам'яна хвороба: етіологія, клініка, ускладнення і лікування.

  3. Псевдопаротит Генценберга та паротит.

  4. Хронічне запалення слинних залоз: класифікація, клінічний перебіг, лікування.

  5. Системні захворювання слинних залоз: хвороба Мікуліча, синдром Шегрена

4.9. Перелік практичних завдань та робіт до підсумкового модульного контролю (з типової навчальної програми).

  1. Провести опитування хворого та на його основі зробити запис в історії хвороби.

  2. Провести обстеження амбулаторного хірургічного стоматологічного хворого та зробити про це запис в історії хвороби.

  3. Провести обстеження периферійних лімфатичних вузлів щелепно-лицевої ділянки, шиї та слинних залоз.

  4. Знати схему та вміти доповісти про хворого викладачеві; обґрунтувати діагноз та скласти план лікування.

  5. Підготувати набір інструментарію для обстеження хірургічного стоматологічного хворого.

  6. Вміти прочитати та встановити попередній діагноз за рентгенограмами при такій патології:

а) періодонтит;

б) остеомієліт кісток лицевого скелета, гайморит;

в) травматичні пошкодження зубів – вивих та перелом;

г) вивихи скронево-нижньощелепного суглоба;

д) пошкодження кісток лицевого скелета, (щелеп, виличної кістки, кісток носа);

ж) захворювання слинних залоз.

  1. Вміти виконати будь-який вид місцевого знеболення в щелепно-лицевій ділянці.

  2. Вміти провести обстеження, поставити діагноз при захворюванні слинних залоз.

  3. Вміти провести бужування проток слинних залоз.