4.5. Види самостійної роботи студентів.

1. Вивчити такі питання (= І):

1.1. Етіологія та патогенез остеомієліту щелеп.

1.2. Класифікація остеомієліту щелеп.

1.3. Клінічна картина остеомієліту щелеп.

1.4. Діагностика та диференційна діагностика остеомієліту щелеп.

1.5. Лікування остеомієліту щелеп.

1.6. Етіологія та патогенез одонтогенного гаймориту.

1.7. Причини та механізм виникнення ороартральних сполучень.

1.8. Класифікація одонтогенного гаймориту.

1.9. Клінічна картина одонтогенного гаймориту та ороартрального сполучення.

1.10. Діагностика та диференційна діагностика одонтогенного гаймориту та ороартрального сполучення.

1.11. Комплексне лікування одонтогенного гаймориту.

1.12. Методика пластичного закриття ороартральних сполучень.

2.. Тестові завдання з одиничною правильною відповіддю (= ІІ):

2.1. Наслідком секвестру щелепи при остеомієліті може бути:

A. Регенерація кісткової тканини.

B. Реґіонарний лімфаденіт.

C. Утворення нориці.

D. Патологічний перелом.

E. Все перераховане.

(Правильна відповідь: Е)

2.2. Опишіть зміни кісткової тканини при гострому остеомієліті: 

A. Розростання грануляцій.

B. Лакунарна резорбція кісткових балок.

C. Склероз.

D. Регенерація кісткових балок.

E. Тканинний атипізм.

(Правильна відповідь: В)

2.3. Остеомієліт щелепи – це: 

A. Запальний процес, що уражає тканини пародонта і поширюється на прилягаючі до нього кісткові структури.

B. Захворювання, що характеризується поширенням запального процесу з пародонта на окістя альвеолярного відростка і тіло щелепи.

C. Специфічний запальний процес у кістковій тканині щелепи.

D. Патологічний стан, зумовлений гіпофункцією паращитоподібних залоз.

E. Інфекційно-алергічний гнійно-некротичний процес, що розвивається в кістці під впливом зовнішніх або внутрішніх чинників.

(Правильна відповідь: Е)

2.4. Нижня межа верхньощелепної пазухи розташовується у новонароджених:

A. Нижче за дно носової порожнини на 5 мм.

B. Нижче за дно носової порожнини на 3 мм.

C. На рівні дна носової порожнини.

D. Вище за дно носової порожнини на 3 мм.

E. Вище за дно носової порожнини на 5 мм.

(Правильна відповідь: Е)

2.5. Яким епітелієм вислана верхньощелепна пазуха у дорослих?

A. Плоским неороговіваючим.

B. Плоским ороговілим.

C. Багатошаровим миготливим.

D. Циліндричним.

E. Кубічним.

(Правильна відповідь: С)

2.6. Яка особливість одонтогенного гаймориту?

A. Частіше має гострий перебіг.

B. Частіше має первинно-хронічний перебіг.

C. Обов'язково є відчуття важкості у верхній щелепі.

D. Обов'язково є виділення гною з відповідної половини носа.

E. Обов'язково є виділення гною з протилежної половини носа.

(Правильна відповідь: B)

3.Тестові завдання з множинним вибором:

3.1. Назвіть теорії виникнення остеомієліту щелеп.

A. Вайсблата.

B. Боброва-Лекслера.

C. Матас-Беріні.

D. Снєжко-Дерижанова.

E. Семенченка.

(Правильна відповідь: В, D, Е)

3.2. Остеомієліт щелепи може ускладнюватися:

A. Одонтогенним сепсисом.

B. Резорбцією кісткової тканини.

C. Секвестрацією змертвілих ділянок кісткової тканини.

D. Утворенням нориць.

E. Алергічними шкірними реакціями.

(Правильна відповідь: A, B, C, D)

3.3. Остеомієліт щелепи, як гнійно-некротичний процес, характеризується ураженням:

A. Кісткового мозку.

B. Основної речовини кістки.

C. Окістя.

D. Навколощелепних м’яких тканин.

E. Фасцій та м’язів.

(Правильна відповідь: А, В, С, D)

3.4. Запальний процес з верхньощелепної пазухи переходить на:

A. Підскроневу ямку.

B. Крило-піднебінну ямку.

C. Щічну область.

D. Крило-щелепний простір.

E. Орбіту.

(Правильна відповідь: A, В, C, Е)

3.5. Що є характерним для риногенного гаймориту?

A. Двосторонність ураження.

B. Розлитий характер.

C. Відсутність причинного зуба.

D. Виділення гною з відповідної половини носа;

E. Локалізація в області дна, передньої і зовнішньої стінки верхньощелепної пазухи.

(Правильна відповідь: A, B, C, D)

3.6. Що є характерним для злоякісної пухлини верхньої щелепи?

A. Болі носять наполегливий характер.

B. Наявність у відокремлюваному домішок крові.

C. Наявність причинного зуба.

D. Носові кровотечі й іхорозний запах.

E. Консервативне лікування не дає ефекту.

(Правильна відповідь: А, В, D, E)

4. Задачи для самоконтролю.

4.1. Хворий В., 37 років, госпіталізований в щелепно-лицеве відділення з приводу хронічного одонтогенного остеомієліту нижньої щелепи в області 48, 47, 46 зубів. Хворіє біля 2-х місяців. Об'єктивно: При зондуванні нориці визначається гола шорстка ділянка кістки, що зміщується при натисканні. На рентгенограмі нижньої щелепи – осередок деструкції, в центрі якого розташований секвестр 1,0х1,5 см, повністю відокремлений від здорової кісткової тканини. Виберіть метод лікування хворого.

A. Стимулююча терапія.

B. Секвестректомія.

C. Санація порожнини рота.

D. Антибіотикотерапія.

E. Секвестректомія з видалення 47.

(Відповідь: В)

4.2. Хворому, 35 років, три доби тому був видалений 47, після чого його стан погіршився. Об’єктивно: хворий блідий, температура тіла 38,1 °С, нижня щелепа зліва муфтоподібно потовщена, м’які тканини навколо неї набряклі, відкривання рота утруднене. Перехідна складка на рівні 48, 47, 46 набрякла, слизова оболонка гиперемована, з лунки 47 виділяється гній, перкусія 48, 46, 45 болюча. В області нижньої губи – парестезія. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Гострий остеомієліт нижньої щелепи.

B. Гострий періостит нижньої щелепи.

C. Флегмона підщелепної ділянки.

D. Гострий періодонтит 47 зуба.

E. Нагноєння радикулярної кісти нижньої щелепи.

(Відповідь: А)

4.3. Хворий, 43 років, скаржиться на рухомість 34, 36, 37 зубів, виділення гною з лунки видаленого 35 зубу. Півтора місяця тому зроблено розтин по перехідній складці та видалено 35 зуб. Об’єктивно: в лівій щічній ділянці – щільна припухлість м’яких тканин. лімфовузли лівої підщелепної ділянки збільшені, слабо болючі. Слизова альвеолярного паростка в ділянці 34, 36, 37 зубів набрякла, синюшного, кольору. По перехідній складці - нориця з вибухаючими грануляціями. В лунці видаленого 35 зуба - гнійні грануляції. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Загострення обмеженого пародонтиту.

B. Хронічний дифузний остеомієліт.

C. Хронічний обмежений остеомієліт.

D. Хронічний рарефікуючий періостит.

E. Хронічний альвеолі.

(Відповідь: C)

4.4. Чоловік, 25 років, звернувся зі скаргами на біль, відчуття тяжкості у верхній щелепі зліва. Раніше видалено 25 зуб, але поліпшення не наступило. З’явилися гнійні виділення з лівого носового ходу. Був поставлений діагноз гострий одонтогенний гайморит зліва. Як правильно провести пункцію верхньощелепної пазухи?

A. Через верхній носовий хід.

B. Через нижній носовий хід.

C. Через середній носовий хід.

D. Через верхній та нижній носовий хід.

E. Через середній та нижній носовий хід.

(Відповідь: В)

4.5. Після клінічного і рентгенологічного обстеження у хворого, 32 років, встановлений діагноз: хронічний одонтогенний гайморит, співвустя гайморової пазухи з порожниною рота через лунку 27 зуба. Вкажіть найбільш оптимальний метод оперативного лікування цього захворювання.

A. Радикальна гайморотомія з пластикою співвустя місцевими тканинами.

B. Пластика співвустя місцевими тканинами, протизапальна терапія.

C. Радикальна гайморотомія.

D. Пластика співвустя клаптем з твердого неба.

E. Ушивання норицевого ходу, промивання гайморової пазухи.

(Відповідь: А)

4.6. Хворий, 42 років, скаржиться на болі в 26 зубі, які посилюються при стисканні щелеп, слабкість, розбитість, підвищення температури тіла до 38^оС, головна біль, почуття тиску в лівій половині обличчя. Ліва половина носа закладена, з лівої ніздрі виділяється слизова рідина. Болі в зубі з’явились 3 дні тому. Об’єктивно: асиметрія обличчя за рахунок набряку м’яких тканин лівої підочної області. Слизова оболонка носової порожнини зліва гиперемована. Відкривання рота вільне. Слизова оболонка по перехідній складці в області 26 зуба гиперемована. Коронкова частина 26 зруйнована на 2/3. Перкусія різко болісна. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Гострий гнійний періостит від 26.

B. Гострий гнійний періодонтит 26

C. Гострий одонтогенний гайморит.

D. Одонтогенна флегмона підочної ділянки

E. Одонтогенний гострий лімфаденіт щоки.

(Відповідь: C)

4.6. Перелік індивідуальних завдань (якщо їх виконання при вивченні даного модуля передбачено робочою навчальною програмою з дисципліни).

Не передбачено.

4.8. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю (з типової навчальної програми).

1. Остеомієліт щелеп. Етіологія, теорії патогенезу, класифікація.

2. Одонтогенний остеомієліт щелеп. Гостра стадія. Клініка, діагностика, лікування.

3. Одонтогенний остеомієліт щелеп. Хронічна стадія. Клініка, діагностика. Консервативне лікування. Операція секвестректомії. Показання, терміни виконання та її методика. Профілактика ускладнень.

4. Особливості клінічного перебігу одонтогеного остеомієліту нижньої та верхньої щелеп. Залежність від анатомо-топографічних особливостей. Ускладнення остеомієліту.

5. Диференційна діагностика гострого періодонтита, періостита та остеомієліту щелеп.

6. Особливості клінічного перебігу, діагностики і лікування неодонтогенного гострого остеомієліту щелеп.

7. Гематогенний гострий остеомієліт верхньої щелепи: етіологія, клініка, ускладнення і лікування.

4.9. Перелік практичних завдань та робіт до підсумкового модульного контролю (з типової навчальної програми).

1. Провести опитування хворого та на його основі зробити запис в історії хвороби.

2. Провести обстеження амбулаторного хірургічного стоматологічного хворого та зробити про це запис в історії хвороби.

3. Провести обстеження периферійних лімфатичних вузлів щелепно-лицевої ділянки, шиї та слинних залоз.

4. Встановити попередній діагноз на основі опитування хворого та його обстеження (хворого з періодонтитом, періоститом, остеомієлітом щелеп та флегмоною щелепно-лицевої ділянки).

5. Знати схему та вміти доповісти про хворого викладачеві; обґрунтувати діагноз та скласти план лікування.

6. Підготувати набір інструментарію для обстеження хірургічного стоматологічного хворого.

7. Підготувати набір інструментарію, необхідного для секвестректомії.

8. Вміти прочитати та встановити попередній діагноз за рентгенограмами при такій патології:

а) періодонтит;

б) остеомієліт кісток лицевого скелета, гайморит;

в) травматичні пошкодження зубів – вивих та перелом;

г) вивихи скронево-нижньощелепного суглоба;

д) пошкодження кісток лицевого скелета, (щелеп, виличної кістки, кісток носа);

ж) захворювання слинних залоз.

9. Вміти виконати будь-який вид місцевого знеболення в щелепно-лицевій ділянці.