Етап перший. Аналіз об’єкту проектування, формування та аналіз візуального контенту, формування концепції візуального опосередкування та виконання пошукових варіантів.

На цьому етапі у першу чергу слід провести детальне ознайомлення з територією, для якої має проектуватися символ. Цілком зрозуміло, що ознайомлення з територією має бути за достатньої кількості аспектів, які на перший погляд не пов’язані один з одним. Наприклад: отримавши у якості варіанту певну країну, необхідно ознайомитися з історією країни, особливостями ландшафту, природи, клімату, приналежністю до певної культури, особливостями узагальненої ментальності населення, особливостями архітектури та матеріальної культури, міфами, легендами, видатними особами, тощо. При виконанні першого ознайомлення необхідно мати на увазі, що результатом ознайомлення мають бути попередні варіанти формування візуального контенту. Таке формування слід провести у два етапи. На першому – сформувати декілька (5-6) образних рядів, які найбільш акцентовано відображають особливості території. Наприклад: Мексика – 1) характерний ландшафт території; 2) культура давніх цивілізацій; 3) характерний національний одяг; 4) національна кухня; 5) зразки (об’єкти) колоніальної архітектури; 6) видатні особи (як варіант - мексиканські художники-монументалісти). У наведеному прикладі можна обрати один з декількох та розвинути його більш розгорнуто, оскільки кожен з наведених напрямків є багатоплановим і потребує (при виборі) біль розгорнутого вигляду. Саме на цьому начальному етапі слід скористатися відповідних рекомендацій до формування візуального контенту, наданих у методичних рекомендаціях до виконання проектно-графічної роботи «Символ – синтез образу». Теж стосується і формування концепції опосередкування окремого змісту (факту) або декількох змістів у ідентифікуючий символ. Саме тому подальша аналітична робота (опрацювання концепції символу) та виконання пошукових варіантів графіки символу по суті співпадають з аналогічними роботами вище вказаної практичної роботи. Але з вибором текстової частини (напису) діапазон варіантів звужується до назви країни (території), при чому слід використовувати як оригінальне написання назви національною мовою, так й українською.

Етап другий.

Виконання електронної версії базових стандартів обраного варіанту айдентики.

При узгодженні результатів пошуку графіки символу (у комбінації з написом) слід перейти до виконання електронної версії. Проміжна графічна версія символу у традиційних техніках (туш/перо) не є обов’язковою, - це виправдано набутим досвідом опрацювання векторних зображень за наявності сканованого ескізу з достатнім ступенем опрацювання загальних форм та окремих деталей. Але слід уважно проконтролювати зорове сприйняття зображення та його окремих деталей при зменшенні розмірів зображення. На цьому етапі виконання зображувальної частини та напису проводиться одночасно, в такому разі є можливість швидко вносити корективи у загальну композицію, додавати або прибирати окремі деталі, а також - вже на цій стадії – домагатися найбільш органічного співвідношення зображення та тексту, цілісного зорового сприйняття всього комбінованого символу. Результатом виконання цього етапу є векторні версії комбінованого символу в ахроматичній гамі.