Проектування ергономічного робочого місця

Ергономіка (від греч. ergon - «робота», nomos - «закон») виникла на стику наук про людину та її діяльність (психології, фізіології та гігієни праці, антропології) та технічних наук.

Предметом ергономіки як науки є вивчення системних закономірностей взаємодії людини (групи людей) з технічними засобами, предметами діяльності і середовищем в процесі досягнення мети діяльності або при спеціальній підготовці до її виконання.

Мета ергономіки - підвищення ефективності і якості діяльності людини в системі «Людина - машина - предмет діяльності - середовище» (далі вживатиметься термін система «людина-машина») при одночасному збереженні здоров'я людини і створенні передумов для розвитку її особистості.

Завданням ергономіки як сфери практичної діяльності є проектування і вдосконалення процесів (способів, алгоритмів, прийомів) виконання діяльності і способів спеціальної підготовки (навчання, тренування, адаптації) до неї, а також тих характеристик засобів і умов діяльності, які безпосередньо впливають на ефективність і якість діяльності і психофізіологічний стан людини.

Ергономічні вимоги - це вимоги, які пред'являються до системи «людина-машина» з метою оптимізації діяльності людини-оператора з урахуванням його соціально-психологічних, психофізіологічних, психологічних, антропологічних, фізіологічних та гігієнічних характеристик і можливостей.

Ергономічні вимоги є основою при формуванні робочого місця, конструкції машини, дизайнерській розробці просторово-композиційних рішень системи в цілому і окремих її елементів.

Робочий простір: загальні вимоги

Передусім, робоче місце повинне відповідати вимогами безпеки праці. Крім того, воно має бути зручним, тобто відповідати антропометричним, фізіологічним і психологічним вимогам, а також типу роботи.

У зв'язку з цим при проектуванні робочого місця необхідно враховувати:

1) робочу позу;

2) простір для розміщення працівника;

3) можливість охопити поглядом усі елементи робочого місця і простір за його межами;

4) можливість вести записи, розміщувати документацію і матеріали, необхідні для роботи.

Робоче місце слід організувати так, щоб працівник міг легко переміщатися в процесі трудової діяльності, здійснювати усі рухи, необхідні для обслуговування устаткування, добре сприймати звукову і зорову інформацію.

Працівника треба захистити від дії небезпечних і шкідливих чинників, при цьому спецодяг і засоби індивідуального захисту, якщо вони використовуються, не повинні заважати роботі. Окрім усього іншого працівник повинен мати можливість екстрено покинути робоче місце у випадку, наприклад, аварійної ситуації. Умови для екстреного відходу з робочого місця також необхідно передбачити.

При проектуванні устаткування і організації робочого місця слід враховувати антропометричні показники жінок (якщо працюють тільки жінки) і чоловіків (якщо працюють тільки чоловіки); якщо ж устаткування обслуговують і жінки, і чоловіки - враховуються загальні середні показники для тих і інших.