I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)

Ігрова вправа «Піжмурки з голосом»

Мета: розвивати слухову увагу.

Ведучому зав’язують очі, і він повинен піймати кого-небудь із дітей, які бігають по

кімнаті. Діти тихо переходять або перебігають з одного місця на інше. Якщо ведучий ко-

го-небудь зловить, спійманий повинен подати голос (гавкають, кричать півнем, звуть ве-

дучого по імені і т. д.), а ведучий вгадує, кого він піймав. Вправа проводиться 3–4 рази.

Ігрова вправа «Назви іграшку» (у колі з м’ячем)

Мета: розвивати мовленнєвий слух.

Педагог звертається до дітей: «Будемо передавати м’яч по колу. У кого м’яч, той має

стукнути ним об підлогу і голосно назвати іграшку, зловити м’яч і передати його сусіду.

А всі інші діти повинні уважно слухати, щоб назви іграшок не повторювалися». Гра про-

водиться з усіма дітьми.

II. Пізнавальна діяльність (4–5 хв)

Педагог показує дітям малюнок з зображенням коняч-

ки, пропонує послухати казку про неї: «У стайні жила со-

бі маленька конячка. Усі звали її Іринкою. Конячка Ірин-

ка була веселою, доброзичливою. З великою радістю вона

виступала перед дітьми, катала їх по парку. Щоразу, зу-

стрічаючи своїх друзів, конячка Іринка голосно вигукува-

ла: “І-і-і!”».

Запитання до дітей

• Як звали конячку?

• Що полюбляла робити конячка Іринка?

• Як зустрічала конячка своїх друзів?

Педагог звертає увагу на останню відповідь дітей: «Пісенька-звук конячки Іринки лу-

нає: “І-і-і”, її можна почути і вимовити». Пропонує дітям назвати звук [і], показує звукове

малятко, яке допоможе запам’ятати цей звук (картка № 6), звертає увагу на напіввідкри-

тий рот дівчинки — вільне видихання повітря з рота; на червонийЗАНЯТТЯ 18

Тема: Звук [і]

Мета: розвивати сприйняття мовлення — слухову увагу та мовленнєвий слух (фонематич-

ний, звуковисотний, ритмічний слух, сприйняття темпу, сили голосу, тембру мови);

розвивати мовленнєвий апарат (удосконалювати артикуляцію звука [і], голосове

і мовленнєве дихання, виробляти чітку дикцію); опановувати елементами грамоти

(учити розуміти терміни слово, звук, уживати ці слова під час виконання практич-

них ігрових вправ; формувати уявлення про звуковий склад слова, послідовність

і кількість звуків у слові; розвивати фонематичне сприйняття, формувати фонема-

тичні уявлення, елементарні навички фонетичного аналізу і синтезу; уточнити і за-

кріпити знання про букву І.

Хід заняття

I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)

Ігрова вправа «Піжмурки з голосом»

Мета: розвивати слухову увагу.

Ведучому зав’язують очі, і він повинен піймати кого-небудь із дітей, які бігають по

кімнаті. Діти тихо переходять або перебігають з одного місця на інше. Якщо ведучий ко-

го-небудь зловить, спійманий повинен подати голос (гавкають, кричать півнем, звуть ве-

дучого по імені і т. д.), а ведучий вгадує, кого він піймав. Вправа проводиться 3–4 рази.

Ігрова вправа «Назви іграшку» (у колі з м’ячем)

Мета: розвивати мовленнєвий слух.

Педагог звертається до дітей: «Будемо передавати м’яч по колу. У кого м’яч, той має

стукнути ним об підлогу і голосно назвати іграшку, зловити м’яч і передати його сусіду.

А всі інші діти повинні уважно слухати, щоб назви іграшок не повторювалися». Гра про-

водиться з усіма дітьми.

II. Пізнавальна діяльність (4–5 хв)

Педагог показує дітям малюнок з зображенням коняч-

ки, пропонує послухати казку про неї: «У стайні жила со-

бі маленька конячка. Усі звали її Іринкою. Конячка Ірин-

ка була веселою, доброзичливою. З великою радістю вона

виступала перед дітьми, катала їх по парку. Щоразу, зу-

стрічаючи своїх друзів, конячка Іринка голосно вигукува-

ла: “І-і-і!”».

Запитання до дітей

• Як звали конячку?

• Що полюбляла робити конячка Іринка?

• Як зустрічала конячка своїх друзів?

Педагог звертає увагу на останню відповідь дітей: «Пісенька-звук конячки Іринки лу-

нає: “І-і-і”, її можна почути і вимовити». Пропонує дітям назвати звук [і], показує звукове

малятко, яке допоможе запам’ятати цей звук (картка № 6), звертає увагу на напіввідкри-

тий рот дівчинки — вільне видихання повітря з рота; на червоний колір сукні-квадрати-

ка — головна роль в утворенні слів; на положення намальованих губ, за яким можна здогадатися, яку пісеньку-звук співає ця дівчинка.

Залучає окремих дітей до знаходження та показу для звукового малятка будиночка-

букви І в «Акваріумі».

На що схожа літера І?

Гей, хлопчику!

— Я не хлопчик.

— Гей, стовпчику!

— Я не стовпчик.

— Хто ж ти такий?

— Буква І.

— А що в тебе на голові — шапка?

— Ні, крапка!

І. Січовик

Буква І неначе свічка,

З ясним вогником вгорі.

А погасне — чорний гнотик

Стане крапкою над І.

В. Гринько

Дорослий показує асоціативний образ букви та імітує її обриси, залучаючи до показу

дітей.

III. Перетворювальна діяльність (7–8 хв)

Ігрова вправа «Заморозимо руки»

Мета: розвивати мовленнєве дихання.

Педагог пропонує дітям підставити долоню до рота, вимовити: «Тссс», не висуваючи

язика та зі щільно зімкнутими зубами (показ). Деяким дітям пропонує подути і на свою

руку.

Ігрова вправа «Голка»

Мета: розвивати артикуляційний апарат.

Педагог пропонує дітям показати голочку: вузький кінчик язика висунути з рота, не

торкаючись ним до губ. Утримувати язик у такому положенні під рахунок до 10.

Ігрова вправа «Виступ артиста»

Мета: вчити дітей чути і називати ізольований звук.

Педагог звертається до дітей: «До нас у гості завітали артисти, вони співатимуть різ-

них пісень. Плескайте в долоні тоді, коли почуєте звук-пісеньку [і]».

Ігрова вправа «Віддай слово звуковому маляткові»

Мета: формувати елементарні навички фонетичного аналізу.

Педагог показує дітям гарну торбинку з предметами або зображеннями предметів.

У назвах деяких із них має бути звук [і] (бажано, щоб він був у наголошеному складі).

Перший предмет вихователь дістає сам і визначає наявність звука [і] в його назві. Як-

що у слові є відповідний звук, вихователь розміщує предмет або зображення біля звуко-

вого малятка в червоному костюмі, що позначає звук [і]. Потім цю дію повторюють діти.

Орієнтовний перелік зображень або предметів, у назвах яких є звук [і]: індик, відро, ово-

чі, стілець, шість, радіо, пірамідка, пиріжки, сірники і т. д.

Ігрова вправа «Де звук»

Мета: формувати уявлення про звуковий склад слова (визначення місця звуків у сло-

ві — початок, кінець, середина).

Педагог готує демонстраційну смужку з кольорового картону, розділеного яскравими

лініями, і фішку. Педагог звертається до дітей: «Ми сьогодні дізнаємося, де живе звук

[і] — на початку, в кінці або в середині слова. Якщо звук чути на початку слова, поста-

вимо фішку на першу частину смужки, якщо в кінці — на останню, а якщо в середині —

на середню частину». Для визначення місця звука в слові треба дібрати слова, де заданий

звук розташований на початку, в кінці, у середині слова. Умова організації вправи: одна

дитина виконує — всі інші стежать за правильністю виконання.

Читання віршів

Мета: вчити дітей усвідомлено чути та визначати звук [і] в словах тексту.

Міниться, іскриться іній:

Він ліловий, білий, синій.

Всім малює в подарунок

Дивовижний візерунок:

Цвіт акації, нарцисів,

Ніжних лілій та ірисів.

Л. Вознюк

Індик в миску воду лив.

Індик шию довго мив.

Індичатко помагало —

Індика за хвіст тримало.

І гусак почав сваритись:

— Індики, а годі митись!

Г. Чубач

Індик індичку зустрічав,

З іменинами вітав.

У індички — іменини

І зібралась вся родина:

Індик-бабця, індик-дід —

Тут увесь індичий рід.

Йди, індичко, вже до хати,

Тебе будемо вітати.

Ж. Вовк-Черемуш

Запитання до дітей

Слухайте уважно, який звук я вимовляю особливо. Назвіть його. Промовте цей звук,

чітко артикулюючи (хором, по одному). У яких словах ви почули звук [і]?

IV. Оцінно-контрольна діяльність (1–2 хв)

Запитання до дітей

• Хто найкраще вгадував, кого зловили, і називав іграшки?

• Хто правильно морозив собі руки, показував голочку?

• Хто вчасно плескав, коли лунав звук-пісенька [і]?

• Хто запам’ятав літеру І?

ЗАНЯТТЯ 19

Тема: Звуки [с], [с']

Мета: розвивати сприйняття мовлення — слухову увагу та мовленнєвий слух (фонематич-

ний, звуковисотний, ритмічний слух, сприйняття темпу, сили голосу, тембру мов-

лення); розвивати артикуляційний апарат (удосконалювати артикуляцію звука [с],

[с'], голосове та мовленнєве дихання, виробляти чітку дикцію); опановувати еле-

менти грамоти (учити розуміти терміни слово, звук, уживати ці слова під час ви-

конання практичних ігрових вправ; формувати уявлення про звуковий склад слова,

послідовність і кількість звуків у слові); розвивати фонематичне сприйняття, фор-

мувати фонематичні уявлення, елементарні навички фонетичного аналізу та син-

тезу; уточнити й закріпити знання про букву С.

Хід заняття