I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)

Ігрова вправа «Де подзвонили?»

Мета: розвивати слухову увагу.

Діти сидять у колі. Педагог обирає ведучого і ставить його в центр. За сигналом веду-

чий заплющує очі. Потім педагог дає одній дитині дзвіночок і пропонує задзвонити. Ве-

дучий, не розплющуючи очей, повинен рукою вказати, звідки долинав звук. Гра повторю-

ється 4–5 разів.

Ігрова вправа «Равлик»

Мета: розвивати мовленнєвий слух.

Ведучий (равлик) стає посередині кола, йому зав’язують очі. Кожен із гравців, зміню-

ючи голос, запитує: «Равлику, равлику, покажи ріжки. Дам я тобі цукру, шматочок пи-

рога. Вгадай, хто я». Той учасник, якого равлик упізнає, сам стає равликом.

II. Пізнавальна діяльність (4–5 хв)

Педагог показує дітям малюнок із зображенням дів-

чинки з перев’язаною щокою, пропонує послухати казку

про неї: «Жила собі дівчинка Оля. Одного разу в неї дуже

розболівся зубик. Оля гірко-гірко заплакала: “О-о-о”. При-

голубила мама Олю: “Не плач, Олю, лікар нам допоможе”.

Та Оля все продовжувала стогнати: “О-о-о”».

Запитання до дітей

• Що сталося з Олею?

• Як стогнала Оля?

Педагог звертає увагу на останню відповідь дітей: «Пісенька-звук дівчинки Олі звучить

“О-о-о”. Її можна довго співати, тягнути. Її можна почути і вимовити». Пропонує дітям

вимовити пісеньку-звук [о], показує звукове малятко, яке допоможе запам’ятати цей звук

(картка № 2), звертає увагу на напіввідкритий рот дівчинки — вільне видихання повітря

з рота; на червоний колір сукні-квадратика — головна роль в утворенні слів, на положен-

ня намальованих губ, за яким можна здогадатися, яку пісеньку-звук співає ця дівчинка.

Залучає окремих дітей до знаходження та показу для звукового малятка будиночка-

букви О в «Акваріумі».

На що схожа літера О?

Буква О така-от кругла,

Хто не бачив, подивись:

Наче сонце, наче бублик,

Мов обручик,— хоч котись!

В. Гринько

Буква О на сонце схожа,

І на бублик, й на обруч.

Мов кермо, я хочу взяти

Круглу букву обіруч.

В. Гринько

III. Перетворювальна діяльність (7–8 хв)

Ігрова вправа «Прокоти олівець»

Мета: розвивати мовленнєве дихання.

Педагог пропонує дітям сісти навпочіпки біля столу (рот на рівні столу), покласти пе-

ред собою круглий олівець і подути на нього так, щоб він покотився: «Фу-у-у». Вправу по-

вторити 3–4 рази.

Ігрова вправа «Хоботок»

Мета: розвивати артикуляційний апарат.

Педагог пропонує дітям щільно зімкнути губи і з напругою витягнути вперед якомо-

га далі. У такому положенні утримувати губи слід 10 с. Вправа повторюється 4–5 разів.

Ігрова вправа «Виступ артиста»

Мета: вчити дітей чути і називати ізольований звук.

Педагог звертається до дітей: «До нас у гості завітали артисти, вони співатимуть різ-

них пісень. Плескайте в долоні тоді, коли почуєте звук-пісеньку [о]».

Ігрова вправа «Віддай слово звуковому маляткові»

Мета: формувати елементарні навички фонетичного аналізу.

Педагог показує дітям гарну торбинку з предметами або зображеннями предметів.

У назвах деяких із цих предметів має бути звук [о] (бажано, щоб він був у наголошено-

му складі). Перший предмет вихователь дістає сам, визначає, чи є звук [о] в цьому сло-

ві. Якщо так, розміщує зображення або сам предмет біля звукового малятка в червоному

костюмі, що позначає звук [о]. Потім цю дію повторюють діти. Орієнтовний перелік зо-

бражень або предметів, у назвах яких є звук [о]: колода, торт, робот, пальто, молоко, очі,

вікно і т. д.

Ігрова вправа «Де звук»

Мета: формувати уявлення про звуковий склад слова (визначення місця звуків у сло-

ві — початок, кінець, середина).

Педагог готує демонстраційну смужку з кольорового картону, розділеного яскрави-

ми лініями, і фішку. Звертається до дітей: «Ми сьогодні дізнаємося, де живе звук [о] — на початку, в кінці чи в середині слова. Якщо звук чути на початку слова, поставимо фішку на першу частину смужки, якщо в кінці — на останню, а якщо в середині — на середню частину». На заняттях діти визначають місце тільки на початку слова. Слова добирають із обов’язковою умовою: звук [о] повинен бути наголошеним. Умова організації вправи: одна дитина виконує — всі інші стежать за правильністю виконання.

Читання віршів

Мета: вчити дітей усвідомлено чути та визначати звук [о] в словах тексту.

Оленя одне блукало.

Оленя когось шукало.

Оля Олю запитала:

— От кого воно шукало?

Оля Олі каже прямо:

— Оленя шукало маму!

***

Оля, Толя і Марина

Обірвали всю ожину.

Поприносили додому

Лиш по кошику пустому.

«Де ожина?» — їх питали.

«А ми її — поз’їдали!»

Г. Чубач

Осел до озера ходив,

Окуляри загубив.

Ох, і що ж йому робити,

Як без окулярів жити?

Окунь в озері купався,

До ослика обізвався:

«Не сумуй же, постривай,

В очереті пошукай».

В очерет осел пішов,

Окуляри там знайшов.

Ж. Вовк-Черемуш

Запитання до дітей

Слухайте уважно, який звук я вимовляю особливо. Назвіть його. Промовте цей звук,

чітко артикулюючи (хором, по одному). У яких словах ви почули звук [о]?

IV. Оцінно-контрольна діяльність (1–2 хв)

Запитання до дітей

• Хто правильно вгадував, де подзвонили?

• Хто був найуважнішим равликом?

• Хто правильно котив олівець, робив губами хоботок?

• Хто був уважним і плескав, коли лунав звук-пісенька [о]?

• Хто запам’ятав букву О?

ЗАНЯТТЯ 5

Тема: Звук [п]

Мета: розвивати сприйняття мовлення — слухову увагу та мовленнєвий слух (фонематич-

ний, звуковисотний, ритмічний слух, сприйняття темпу, сили голосу, тембру мов-

лення); розвивати артикуляційний апарат (удосконалювати артикуляцію звука [п],

голосове та мовленнєве дихання, виробляти чітку дикцію); опановувати елементи

грамоти (учити розуміти терміни слово, звук, уживати ці слова під час виконання

практичних ігрових вправ; формувати уявлення про звуковий склад слова, послі-

довність і кількість звуків у слові); розвивати фонематичне сприйняття, формувати

фонематичні уявлення, елементарні навички фонетичного аналізу та синтезу; уточ-

нити й закріпити знання про букву П.

Хід заняття