I. Комунікативна діяльність (1–2 хв)

Ігрова вправа «Подмухаємо на м’ячик»

Мета: розвивати мовленнєве дихання.

Педагог роздає дітям легкі м’ячі на нитках завдовжки 10 см. Діти вимовляють звуко-

сполучення: «Фу-у-у»,— дмухають на м’ячі. Вправа проводиться чотири рази, потім, піс-

ля короткого відпочинку, повторюється.

Ігрова вправа «Де подзвонили?»

Мета: розвивати слухову увагу.

Діти сидять у колі. Педагог вибирає ведучого і ставить його в центр. За сигналом ве-

дучий заплющує очі. Потім педагог дає одній дитині дзвіночок і пропонує задзвонити. Ве-

дучий, не розплющуючи очей, має рукою вказати, звідки долинав звук. Гра повторюється

4–5 разів.

II. Пізнавальна діяльність (3–4 хв)

Педагог показує дітям малюнок із зображенням хлоп-

чика-боксера Борі, пропонує послухати казку про нього:

«Жив собі хлопчик Боря. На день народження тато по-

дарував Борі боксерські рукавички. Відтоді Боря цілими

днями боксує на боксерській груші в боксерських рука-

вичках: “Б-б-б”».

Запитання до дітей

• Що подарував тато Борі на день народження?

• Який звук виходив у Борі, коли він боксував

на боксерській груші?

Педагог звертає увагу на останню відповідь дітей: «Звук хлопчика-боксера Борі лу-

нає: “Б-б-б”. Пісеньки не виходить, звук немов вибухає. Звук хлопчика Борі можна почу-

ти та вимовити». Пропонує дітям промовити звук [б], показує звукове малятко, яке допо-

може запам’ятати звук [б] (картка № 7), показує для звукового малятка будиночок-букву

Б в «Акваріумі».

Дорослий показує асоціативний образ букви та імітує її обриси, залучаючи до показу

дітей.

На що схожа літера Б?

Буква Б проснеться рано,

Буква Б — як діжка з краном.

Букву Б читай як треба,

Бо вона втече від тебе.

І. Січовик

Буква Б — як бегемотик:

Отакий товстий животик!

Л. Андрієнко

Подивись, прошу тебе:

Ключ в траві, як буква Б!

Тут веселик походив,

Ключ від азбуки згубив.

В. Гринько

III. Перетворювальна діяльність (6–7 хв)

Ігрова вправа «Хто вміє найтихіше сидіти»

Мета: розвивати артикуляційний апарат.

Педагог показує дітям картинку, де намальовано лікаря, який слухає дитину, і гово-

рить: «Щоб лікар послухав, треба сидіти тихо. Лікарем у нас буде лялька Катя. Лялька

підійде до кожного з вас і послухає, як діти сидять тихо і мовчать, ротики закриті, губи

зімкнуті». Повторюється 3–4 рази.

Ігрова вправа «Автомобілі»

Мета: уточнити вимову звука [б].

Діти діляться на дві групи, стають одне за одним, групи — одна навпроти одної. За сиг-

налом «Поїхали!» діти, зображуючи руками рух коліс, ідуть уперед; зустрічаючись, вони

дають сигнали «Бі-бі-бі...», щоб машини не зіткнулися.

Ігрова вправа «Великі й маленькі машини»

Мета: розвивати мовленнєвий слух і мовленнєву увагу.

Педагог ділить дітей на дві команди — великі і маленькі машини. Вони стають одні

навпроти одних. Коли їдуть великі машини, їхні колеса голосно звучать: «Ш-ш-ш»; вони

промовляють: «Бип-бип-бип» (діти повторюють звукосполучення двічі-тричі). Маленькі

машини їдуть тихо, і колеса їх тихо звучать: «Ш-ш-ш». Вони промовляють: «Біп-біп-біп»

(діти повторюють звукосполучення двічі-тричі). За сигналом «Поїхали великі машини» ді-

ти першої команди імітують, як їдуть машини — крутять кермо і промовляють звукоспо-

лучення. Потім за сигналом «Поїхали маленькі машини» завдання виконує друга коман-

да. Гра повторюється двічі, потім діти міняються ролями і гра проводиться знову.__ Ігрова вправа «Чудовий мішечок»

Мета: навчати дітей інтонувати звук шляхом наслідування.

Педагог показує дітям гарну торбинку з предметами або зображеннями предметів, у на-

звах яких є звук [б] (бажано в наголошеному складі). Перший предмет вихователь дістає

сам, показує його дітям і називає, інтонуючи звук [б]. Потім предмети виймають діти, по-

казують усім і голосно називають, інтонуючи звук [б]. Орієнтовний перелік картинок або

іграшок: бубон, білка, барабан, собака, бант, банка, бублик і т. д.

Читання віршів

Мета: привернути увагу дітей до звука [б] у словах тексту.

Буйно березень в берізки

Розфарбує пишні кіски.

Підбадьорить борсука,

Білку, бусла, байбака.

Забринить в струмочку,

Що біжить з горбочка.

Л. Вознюк

***

Жив та був собі Богдан.

Був в Богдана барабан.

Барабан той бубонів,

Доки враз не онімів.

***

Бу-бу-бу, бі-бі-бі.

Зайчик грає на трубі.

Та труба, ба-ба-ба,

Величезна, мов гарба!

***

Ба-ба-ба, ба-ба-ба,

Квокче курочка ряба:

Бо-бу-бо, ко-ку-ко —

Я — Ряба, а пес — Рябко!

***

Ба-ба-ба, ба-ба-ба —

Розспівалася труба.

Бе-бе-бе, бе-бе-бе —

Буду слухати тебе.

Бу-бу-бу, бу-бу-бу —

Наганя труба журбу.

Бі-бі-бі, бі-бі-бі —

Вчуся грати на трубі!

Л. Яковенко

IV. Оцінно-контрольна діяльність (1–2 хв)

Запитання до дітей

• Хто сьогодні був найуважнішим?

• У кого краще за всіх виходило дути на м’ячик?

• Хто відгадував, де подзвонили?

• Хто навчився найтихіше сидіти?

• Хто уважно слухав слова гри?

• Хто правильно називав звук [б] у словах?

• Хто найкраще запам’ятав будиночок-літеру звука [б]?

ЗАНЯТТЯ 14

Тема: Звук [д]

Мета: розвивати слухову увагу дітей; формувати уявлення про мовні й немовні звуки; ви-

ховувати вміння уважно слухати і впізнавати звучання різних предметів, вирізняти

звук [д] у словах; навчати дітей інтонувати звуки (правильно користуватися інтона-

ційними засобами виразності); розвивати мовленнєвий слух (учити контролювати

за допомогою слуху власну вимову і вимову інших людей); зміцнювати м’язи ар-

тикуляційного апарату дітей (розвивати рухливість язика і губ, навчати під час роз-

мови досить широко відкривати рота, швидко переключати м’язи артикуляційного

апарату з одного руху на інший, розвивати рухливість язика та губ); розвивати мов-

леннєве дихання (навчити робити короткий, без напруги м’язів обличчя і шиї, вдих

і плавний, безшумний, достатньої сили видих через рот); дати початкове уявлення

про букву Д як письмове позначення звука [д].

Хід заняття