4. Опис експериментальної установки

Експериментальна установка (рис. 4) складається з вібраційного бункерного

живильника 2, лабораторного автотрансформатора (ЛАТРа) 1, яким регулюється напруга живлення, та мікрометричного пристрою 3 для вимірювання та встановлення заданої повздовжньої складової амплітуди коливань Aл. Напруга подається на котушки віброзбудника через однопівперіодний випрямляч.

Рис. 4. Схема експериментальної установки

Мікрометричний пристрій (рис. 5) складається з мікрометра 2, корпус якого закріплений на нерухомому стояку 1, та прапорця 4 з підпружиненим упором 3 (пружини на схемі не показані). Прапорець 4 жорстко з’єднаний із чашою віброживильника.

Мікрометричним пристроєм вимірюють амплітуду коливань прапорця 4 А_п у місці співдотику конічного упору з гвинтом мікрометра. Розрахункова амплітуда А_л вимірюється на середньому радіусі гвинтової доріжки R. Перехід від необхідної амплітуди А_л до вимірюваної А_п здійснюється за допомогою співвідношення

де R₁ - відстань від осі віброживильника до осі упорів на прапорці.

Це співвідношення випливає з подібності трикутників, утворених відповідними радіусами та амплітудами.

Встановлення заданої амплітуди повздовжніх коливань здійснюється так. Мікрометричний гвинт поволі підводять до підпружиненого упора за ввімкненого ВБЖ (на обмотку віброзбудника подається напруга 5-10 В) до виникнення стуку упору 3 до торця гвинта. Це положення мікрометричного гвинта фіксується і вважається умовним нулем. Після цього мікрометричний гвинт треба відвести від упору на величину, що дорівнює амплітуді коливань А_п і повільно збільшувати вихідну напругу обертанням ручки ЛАТРа до виникнення аналогічного стуку упору по гвинту. Поява стуку свідчить про те, що чаша віброживильника коливається із заданою амплітудою. Далі необхідно записати величину напруги U шкали вольтметра ЛАТРа, і гвинт

відвести від упору на деяку відстань. Під час проведення експерименту для заданої амплітуди необхідно постійно слідкувати за показами вольтметра та у разі відхилення напруги від заданого значення потрібно відновити її обертанням відповідної ручки ЛАТРа.

Рис. 5. Мікрометричний пристрій

5. Послідовність виконання роботи

1. Задавшись шістьма значеннями W (1, 0; 1, 2; 1, 4; 1, 6; 1, 8; 2, 0), за формулами (1), (2), (3), (8) та (13) з урахуванням наданих нижче параметрів віброживильника розрахувати спочатку α та β, а потім А_л та А_п для кожного

W, і результати записати в таблицю.

Результати експериментальних вимірювань та розрахунків

2. За допомогою мікрометричного пристрою встановити на прапорці віброживильника, послідовно визначені значення А_п і зафіксувати відповідні їм напруги U. Результати записати в таблицю.

3. Послідовно встановити на ЛАТРі напругу, яка відповідає всім значенням W і виміряти середню швидкість руху виробу V по гвинтовому лотку хронометруванням секундоміром часу t_v руху декількох (трьох-чотирьох) розташованих один за одним без проміжків виробів по двох витках гвинтової доріжки. За цих умов

Вимірювання та розрахунки виконати для кожного з шести заданих значень W, результати записати у таблицю.

4. Завантажити в чашу ВБЖ всю партію виробів і визначити середню продуктивність Q ВБЖ для кожного значення W, встановивши відповідне значення напруги. Продуктивність Q, визначається підрахунком деталей N, які випали з вихідного лотка за фіксований секундоміром час t_Q (1-2 хв.)

Відлік часу необхідно починати після того, як з лотка випадуть декілька виробів. Результати вимірювань та підрахунків записати в таблицю.

5. Виміряти розмір виробу L та за формулою (9) підрахувати Q_m для всіх значень W. Результати записати у таблицю.

6. За формулами (7) та (11) підрахувати k_ш та k_α для всіх значень W і результати записати в таблицю.

7. За отриманими даними побудувати графіки залежностей k_ш = k_ш(W), k₃ = k₃(W) та Q=Q(W). Оскільки k_ш та k_з є безрозмірними величинами, обидва графіки, для їхнього порівняння, доцільно будувати в одній системі координат.