- •Тема 1: «Алгоритми та їх властивості»
- •Тема 2: «Прикладна теорія алгоритмів»
- •Тема 3: «Конструктивні об'єкти»
- •Тема 4: «Частково-рекурсивна функція»
- •Тема 5: «Машина Тюрінга»
- •Тема 6: «Алгорифми Маркова»
- •Тема 7: «Алгебра висловлювань»
- •Тема 7: «Нечітка логіка»
- •Тема 7: «Нечітка логіка»
- •Якщо витрати на рекламу високі, то обсяг реалізації - високий;
- •Якщо витрати на рекламу середні, то обсяг реалізації - середній;
- •Якщо витрати на рекламу низькі, то обсяг реалізації - низький;
- •Тема 7: «Нечітка логіка» 32
Тема 7: «Алгебра висловлювань»
Поняття «висловлювання». Операції над висловлюваннями.
Конструювання складних висловлювань.
Класифікація формул алгебри висловлювання.
Алгебра висловлювань (алгебра логіки, булева логіка, двійкова алгебра) - розділ математичної логіки, що вивчає систему логічних операцій над висловлюваннями. В даній алгебрі вираз може приймати лише 2 значення - І(істинність) або 0 (хибність). Висловлювання не може бути одночасно неправдою і істиною.
1,якщо висловлювання Р є істиним 0, якщо висловлювання Р є хибним
Функція А називається функцією істинності, а значення А(Р) - логічним значенням, або значенням істинності висловлювання Р.
Примітка: Будемо позначати висловлювання великими літерами латинського алфавіту або цими ж літерами з індексом. Приклади висловлювань: А:- "Київ - столиця України" А2 - "Чернігів розташований на березі Десни" А3 - "7 < 4"
А4- "Т.Г.Шевченко - великий український математик
А(АХ) - 1 А(А2) = 1 А(Аз) = 0 А(А4) = о
Визначення 2:
Запереченням висловлювання Р називається нове висловлювання, яке позначається -^Р і читається "не Р", яке є істинним, коли висловлювання Р є хибним, і хибним, якщо висловлювання Р є істинним.
А(Р)
о
' А(-Р)
1
о
Ж-а) = -і(я(л2)) = -.і = о
Визначення 3:
Кон'юнкцією двох висловлювань Р і О. називається нове висловлювання, яке позначається Р Л () і читається "Р і О.", яке є істинним тоді і тільки тоді, коли обидва висловлювання Р і О. є істинними, і хибним у всіх інших випадках.
Іншими словами логічне значення висловлювання "Р і С}" зв'язане з логічними значеннями вхідних висловлювань Р і О, як показано в таблиці, яку називають таблицею істинності:
\(Р) |
А(Ц) |
А(РЛЦ) |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
Я(лг А л4) = 0
Визначення 4:
Диз'юнкцією двох висловлювань Р і Ц називається нове висловлювання, яке позначається Р V і читається "Р або О.", яке є істинним тоді, коли хоча б одне з висловлювань Р і Цє істинними, і хибним, коли обидва висловлювання є хибними.
Іншими словами логічне значення висловлювання "Р або Ц" зв'язане з логічними значеннями вхідних висловлювань Р і О., як показано в таблиці, яку називають таблицею істинності:
Л(Р) |
А(Ц) |
Л(Р ■ а) |
1 |
0 |
і |
0 |
1 |
і |
1 |
1 |
і |
0 |
0 |
0 |
Х(Аг V А4) = 1
Визначення 5:
Імплікацією двох висловлювань Р і О називається нове висловлювання, яке позначається Р і читається "якщо Р, то СГ, яке є хибним тоді коли Р є істинним, а висловлювання Ц є
неправдою, у всіх інших випадках є істинною.
Іншими словами логічне значення висловлювання "якщо Р, то Ц" зв'язане з логічними значеннями вхідних висловлювань Р і Ц, як показано в таблиці, яку називають таблицею істинності:
А(Р) |
Ш) |
Л(Р |
|
|
а) |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
і
г
о
Сі
о
Визначення б:
Еквівалентністю двох висловлювань Р і Ц називається нове висловлювання, яке позначається Р і читається "Р - еквівалентно СІ", яке є істинним тоді, коли Р і О. є обидва
або істинними, або хибними; у всіх інших випадках є хі бним.
Іншими словами логічне значення висловлювання "Р- еквівалентно логічними значеннями вхідних висловлювань Р і 0., як показано в таблиці, таблицею істинності:
і
А(Р) |
А(О) |
А(Р |
|
|
а) |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
; 0_ |
0 |
1 |
Зауваження' в алгебрі висловлювань нас цікавить лише логічне значення висловлювання, або значення істинності, а не їх зміст, тому кожне з введених означень (заперечення, кон'юнкція, диз'юнкція, імплікація, еквівалентність) можна розглядати як визначення деякої дії над символами 0 і 1. Тобто як визначення деякої операції на двоелементній множині 0, 1. Враховуючи правила дії символами 0 і 1, що визначені таблицями істинності операцій заперечення, кон'юнкція, диз'юнкція, імплікація, еквівалентність можна записати:
А(- |
пР) |
= -.(А(Р)) |
Я(Р А |
0.) |
= лСР)А л(р) |
Я(Р V |
|
= ж |
Я(Р |
а) |
= я(р) - я(^) |
Я(Р ^ |
а) |
= я(Р)« я(д) |
Конструювання складних висловлювань
Розглянемо наступні висловлювання:
Якщо Т.Г.Шевченко - великий український математик і Київ - столиця України, то "7<4".
(Л4 А Лг) Л3
Я((Л4 А Л1) -> Л3) = Я(Л4 А Ал) -> Я(Л3) = (0 А 1) -> 0 = 0 0 = 1
Отже висловлювання конструюється з простих висловлювань А4, А1 і АЗ. Для визначення істинності складного висловлювання необхідно до перших двох застосувати операцію кон'юнкції, а потім до отриманого висловлювання і висловлювання АЗ застосувати операцію імплікації. Цей словесний опис схеми конструювання даного висловлювання можна замінити (X А у) —> 2. Деякі символи, змінні, замість яких можна підставляти будь-які конкретні висловлювання, ця схема може бути застосована до будь-яких висловлювань, а не тільки до А4, А1 і АЗ. Символічний опис (х А у) —> 2 є свого роду формулою. В дану формулу замість х, у, г можна підставити конкретні висловлювання після чого вся формула перетвориться в зіставне висловлювання. Змінні замість яких можна підставити висловлювання називаються пропозиціональними змінними, або змінними висловлювань. Будемо позначати пропозиціональні змінні великими літерами латинського алфавіту Р, О, X, У, 2, або цими ж літерами з індексами Р\, Р2, ..., 1п, 2п + -].
Визначення формули алгебри висловлювань
- Кожна окрема пропозиціональна змінна є формулою алгебри висловлювань.
Якщо Рі і Р2 є формулами алгебри висловлювань, то формули —\Р\, Р] А Р2, V Р21 ~' 1 є формулами алгебри висловлювань.
Ніяких інших формул крім тих, які вказані в пункті 1-2 в алгебрі висловлювань не існує.
Якщо у формулу алгебри висловлювань /;(х,, х ,, ..., Хп) замість пропозиціональних
О"
зв'язане з яку називають
деяке нове зіставне висловлювання Р (А ,, А2, ..., Ап). Дане висловлювання називається конкретизацією формули Р{хг, Х2, ■■■, Хп) на виборі висловлювань А1, А ,, ..., Ап.
Теорема 1:
Логічні значення зі ставного висловлювання Р (Аа, А2, ..., А п) дорівнює значенню формули Р(Х Х2, ■■■, Хп ) та наборі А(А-1),А(А2),. , А(Ап) логічних значень висловлювань , А2, ...,Ап.
Тобто Х(ПАх.Аг Ап)) = Р{КАг,А2 Ап)) = /•'(Л(,41), Л(Л2) Я(Л„))
Висновок: Логічне значення зіставного висловлювання є знаходження деякого логічного виразу при деякому наборі конкретних значень всіх пропозиціональних змінних, що входять у дане висловлювання.
При цьому пропозицюнальнї змінні мо>і< г: .ір.ій ■.їли значення 0, або 1. Сам вираз приймає значення 0, або 1, і обчислює це значення шляхом застосування до значень 0 і 1 логічних дій, які регламентуються деяким виразом. Логічні дії над величиною 0 і 1 виконуються за правилами, які визначені таблицями істинності цих дій (заперечення, кон'юнкція, диз'юнкція, імплікація, еквівалентність).
На основі теореми 1 даної лекції можна для конкретної формули Р алгебри висловлювань знайти логічні значення ьсіх тил висловлювань, які в формулах перетворюються при підстановці замість всіх її пропозиціональних змінних різних конкретних висловлювань. При цьому говорять про логічні значення самої змінної і про логічні значення про позиційної змінної:
Приклад 1:
Р = ) V -.У Г)
А((Х У) V (Г
К*)
КУ)
А(X
У)
А(У
X)
1
1 о
і
о
і
о
о
о
1
Зауваження: Перші два стовпчики і останній стовпчик задають відповідності між логічними значеннями вхідних висловлювань і логічними значеннями зіставлених висловлювань, які отримані за даною формулою. Ці три стовпчики і утворюють таблицю істинності для формули Р. Інші 2 стовпчики носять допоміжний характер.
Приклад 2:
і:(р,(),р) - ІР л §) -> (р ~ ью)
КР) |
Ш |
А(Я) |
А^Р) |
А(Р А (?) |
А(Р (-і/?)) |
Л((Р А (2) ^ (Р ~ (пЯ))) |
1 |
і |
і |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
і |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 . |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
Фомули алгебри висловлювань поділяються на:
ті, що виконуються
тавтології
ті, що спростовуються
ті, що є тотожно неправдивими
Формула алгебри висловлювання Р(х1, х2, х3...хп) є такою, яку можна виконати, якщо деяка її конкретизація є істиною у висловлюваннях, тобто існують такі конкретні висловлювання А1, А2,..,Ап, які будучи підставлені в деяку формулу замість змінних хі, х2,...,хп перетворюють її в істинне висловлювання. Твким чином, формула Р(х1,х2,...,хп) є такою, яку можна виконати, якщо існують такі конкретні висловлювання А1, А2,...,Ап, що
А(А1,А2,... ,Ап) = 1
Формула Р(х 1 х2 хп) називається тафтологією або тотожно істинною, якщо вона перетворюється в істинне висловлювання при любій підстановці замість змінних конкретних висловлюваннях А1 А2 Ап тобто АР(А1 А2 Ап)=1 для любих висловлювань А1 А2 Ап. Для позначення тафтології використовється знак | =, данний знак ставиться перед формулою яка є тафтологією, таким чином запис | =Р(х1 х2 хп) -формула Р є тафтологією.
Формула Р(х1 х2 хп) називають такою що спростовувується, якщо існують такі конкретні висловлювання А1 А2 Ап які перетворюють дану формулу у всловлювання, що є неправдою, тобто АР(А1 А2 Ап)=0
Формулу Р(х1, х2, х3...хп) називають тотожно неправдивою або протиріччям, якщо АР(А1 А2 Ап)=0 для любих конкретних висловлювань А1, А2,.., Ап. Іншими словами, протиріччя є формулою, яку неможливо виконати.
Ми з вами підійшли до фундаментального процесу дослідження математичним методом такої сфери як область людського мислення. Побудована своєрідна система знаків, символічна мова логіки висловлювань з допомогою якої можна спробувати виразити людську думку і прослідкувати отримані процеси мислення, вся ця мова базується на алфавіті що складається з наступних символів: пропозиціональних букв Р О Р; символів логічних операцій; , V, А, ->, <-->; логічних знаків (), ,. Словами побудованої мови є формули логіки висловлювань; речення природної мови можуть бути переведені на символічну мову логіки висловлювань, де вони представлені формулами логіки висловлювань. Формула представляє собою формалізовану послідовність знаків, що побудована по суворих правилах, порушення яких є неприпустимим. Такий переклад висловлювань природної мови на символічну мову називають його формалізацією. Формула логіки висловлювань сама по собі немає ніякого змісту, вона не є істиною і не є неправдивою, вона перетворюється у висловлювання істини або таке що є неправдою при любій підстановці замість всіх її пропозиціональни; змінних любих конкретних висловлювань. Такий процес підстановки називають інтерпритацією данної формули алгебри висловлювань. Таким чином існує два взаємно обернених процеси або дві процедури: формалізація і інтерпритація. Якщо формула Р і висловлювання А є результатом її інтерпитації, то сама формула Р є формалізацією висловлювання А. З іншого боку якщо є висловлювання А і формула Р є його формалізацією, то висловлювання А буде однією з інтерпритацій формули Р.
Висновок: формалізація - це перехід від висловлювань природної мови до формули логіки висловлювань, а інтерпритація - це перехід від формули логіки висловлювання до висловлювання на природнії мові. Таблиця істинності або таблиця значень логіки висловлювань - це таблиця, яка визначає логічне значення формули при любій її інтерпритації.
