- •Тема 1: «Алгоритми та їх властивості»
- •Тема 2: «Прикладна теорія алгоритмів»
- •Тема 3: «Конструктивні об'єкти»
- •Тема 4: «Частково-рекурсивна функція»
- •Тема 5: «Машина Тюрінга»
- •Тема 6: «Алгорифми Маркова»
- •Тема 7: «Алгебра висловлювань»
- •Тема 7: «Нечітка логіка»
- •Якщо витрати на рекламу високі, то обсяг реалізації - високий;
- •Якщо витрати на рекламу середні, то обсяг реалізації - середній;
- •Якщо витрати на рекламу низькі, то обсяг реалізації - низький;
- •Тема 7: «Нечітка логіка»
- •Тема 7: «Нечітка логіка» 32
Тема 6: «Алгорифми Маркова»
Підстановки Маркова
Алгорифм Маркова представляє собою деякі правила по перебудові слів у відповідному алфавіті і результатом роботи алг. Маркова є слова деякого алфавіту.
Алфавітом називається будь-яка непуста множина, її елементи назив. буквами алфавіту, а будь-яка послідовність букв - словами даного алф.
Слова, що не містять жодної букви назив. пустими і познач. А.
Якщо А і В - 2 алфавіти, при чому А с під , В (А _ В), то алф. В назив.
розширеним алф. А.
Слова в алф. познач, латинськими буквами Р, О., К, або цими ж буквами з індексами.
Одне слово може склад, частину іншого, тоді перше слово є підсловом другого.
Підстановкою Маркова назив. операція над словами, що задається впорядкованими парами слів Р і О, зміст якої полягає в наступному:
В заданому слові В знаходиться перше входження, якщо воно є. Не змінюючи його частин, замінюємо це входження словом Ц. Отримане слово назив. підстановкою М. (Р, Ц) до слова Р. Якщо входження Р у слово К не існує, то вваж., що підстановку М. (Р, О) до слова К застосувати не можна.
Частковими випадками у підстановках М. є підстановки з пустими словами:
функція (А, 6-) б-функція;
функція (А, А) функція;
функція (ція, А) функ;
функція (в.Т, І_К) застосувати неможливо.
Для позначення підстановки М. (Р, О) використ. запис: Р->Ц
Деякі підстановки назив. кінцевими, або заключними: Р->.0.
Дані підстановки - формули кінцевої підстановки. Слово Р - ліва частина, слово О - права.
Поняття нормального алгорифму М.
Впорядкований скінченний список підстановок: Рх -> (.)(?! ; Р2 ■■■ 1}г (■)в алФ-
А назив. схемою або записом нормального алгорифму в алф. А.
Дана схема детермінує алг. перетворення слів, що назив. нормальним алгоритмом М. Нормальним алг. М в алф. А назив. наступне правило побудови послідовності слів V, в алф. А, виходячи з заданого слова V в цьому ж алфавіті.
В якості початкового слова 1/0 послідовності береться слово V.
Нехай для деякого і>0, слово І/, побудовано і процес побудови, що розглядається ще не закінченій. Якщо при цьому в схемі нормального алг. немає формул ліві частини якої входили у 1/„ то 1/|+1 = і/і і процес побудови послідовності вважають завершеним.
Якщо в схемі є формула з лівими частинами, які входять у І/,, то в якості |/1+1 береться результат підстановки М. правої частини першої з таких формул замість першого входження її лівої частини в слово V
Процес побудови послідовності вваж, завершеним , якщо на даному кроці була застосована формула кінцевої підстановки і таким, що продовжується у протилежному випадку.
Якщо процес побудови послідовності 1/,, і=1, 2 ... т обривається, то говорять, що нормальний алг., який розглядається, можна застосувати до слова V. Говорять, що нормальний алгоритм перероблює слово V у \/\/. Послідовність 1/, будемо записувати наступним чином: 1/0 => V, => ІЛ =>... Цп. К0= V; У„,= \А<
Якщо алг. заданий у деякому алф. А, то говорять, що він є нормальним алг. на А
Приклад 1:
А={а0, «і ... «„}
а„ -» А
Л Даний алгорифм М. переробляє будь-яке слово в пусте слово ап А
3.Нормально обчислювальні ф-ції. Принцип нормалізації Маркова. як і машина Тьюринга, норм. алг. не проводить власні обчислення. Нормальний алг. перебудовує слова, замінюючи одні букви іншими по предписаним їм правилам.
В свою чергу ми регламентуємо їм такі правила, результати яких можна інтерпретувати як обчислення.
Ф-ція Г, яка задана на деякій множині слів алф. А назив. нормально обчислювальною ф- єю, якщо знайдеться таке розширення В даного алф. (А . В, В?0) і такий нормальний алг. в алф. В, що кожне слово V в алф. А з областю визначення ф-ції і цей алг. перероблює в слово «V).
! Нормальний алг. побудований в тому самому алф. А, тобто не потребує розширювати алф. А.
А. А. Марков висунув гіпотезу, яка отримала назву «принцип нормалізації Маркова». Згідно з цим принципом для знаходження значень ф-ції, яка задана в деякому алф., тоді і тільки тоді існує алг., коли ф-ція є нормально обчислюваною, так як і теза Черча, теза Тьюринга, принцип нормалізації Маркова не може бути доведений з матем. точки зору.
Теорема 1: Ф-ція, що є обчислювальною за Тьюрингом, є також нормально обч.
Теорема 2: Ф-ція, що є нормально обч. є також обчисл. за Тьюрингом.
Такі самі теореми сформовані для частково-рекурсивної ф-ції
Теорема 3: наступні класи ф-цій, що задані в натуральних числах, і що приймають натуральні значення: а) клас ф-ції обч. за Тьюрингом; б) клас всіх частково-рекурсивних ф-цій; в) клас всіх нормально обч. ф-цій.
