- •Тема 1: «Алгоритми та їх властивості»
- •Тема 2: «Прикладна теорія алгоритмів»
- •Тема 3: «Конструктивні об'єкти»
- •Тема 4: «Частково-рекурсивна функція»
- •Тема 5: «Машина Тюрінга»
- •Тема 6: «Алгорифми Маркова»
- •Тема 7: «Алгебра висловлювань»
- •Тема 7: «Нечітка логіка»
- •Тема 7: «Нечітка логіка»
- •Якщо витрати на рекламу високі, то обсяг реалізації - високий;
- •Якщо витрати на рекламу середні, то обсяг реалізації - середній;
- •Якщо витрати на рекламу низькі, то обсяг реалізації - низький;
- •Тема 7: «Нечітка логіка» 32
Тема 3: «Конструктивні об'єкти»
Поняття конструктивного об'єкта.
Злічені множини та їх властивості.
Алгоритми й функції.
Поняття конструктивного об'єкта
Для того, щоб вірно зрозуміти поняття алгоритму, необхідно дати відповідь на наступне запитання: які об'єкти поступають на вхід алгоритму, які об'єкти створюються в процесі обчислень (в результаті роботи алгоритму)? Відповідь наступна: вхідними та проміжними даними а також результатом алгоритмічного процесу є конструктивні об'єкти. Поняття конструктивного об'єкта є первинним поняттям і не визначається в теорії алгоритмів. Пояснення цього поняття дамо на відповідних прикладах:
Алфавіт. Найпростішим прикладом конструктивних об'єктів є слова в деякому алфавіті А = {а, Ь, с, ...}. Елементи алфавіту називають буквами, а послідовність букв - словами. Кількість букв у слові називають довжиною слова. Довжина слова - натуральне число. Розглядається також пусте слово - слово нульової довжини.
Алгоритм додавання натуральних чисел перетворює конструктивні об'єкти (слова) в алфавіті А = {0, 1, 2, 3, 4, ..., 9, +}. Можна також розглянути інші конструктивні об'єкти: натуральні числа, що записані в будь-якій системі числення, слова у природній мові тощо.
Прямокутна матриця може бути представлена у вигляді одного рядка:
А = [[1, 2, 3], [4, 5, 6], [7, 8, 9]]. Даний приклад є демонстрацією загального правила: конструктивні об'єкти при відповідному записі можуть бути представлені словами в деякому скінченому алфавіті.
Приклад неконструктивного об'єкта: дійсне число, що є нескінченним десятковим дробом.
Злічені множини (Счетньїе множества)
Множина - це збірка (сукупність) певних і різних об'єктів нашої інтуїції чи інтелекту, що розглядається як єдине ціле. А = (х | Р(х)}. Якщо елемент х належить множині А, то пишуть х€А або АЕ-х. В іншому випадку - хЄА, х£А, А£х. Кількість елементів скінченної множини позначають як ІМ(А). Множину можна також задати переліком її елементів (А = {хь Хг, ..., х,,}), але цей спосіб не завжди придатний. Множину можна задати шляхом вказівки Р властивостей її елементів. Р називають формою від X. Якщо для деякого А твердження Р(А) істинне, то А є елементом даної множини. Вводиться поняття порожньої множини, яка позначається як З і не містить жодного елемента. Дві множини А і В рівні (тотожні), коли кожний елемент множини А є елементом множини В. Множину А, всі елементи якої належать множині В, називають підмножиною множини В. Множина А і множина В мають однакову потужність (або рівнопотужні), якщо існує взаємнооднозначне відображення, яке називають бієкцією множини А у множину В ({: А—В). Якщо множина А рівнопотужна множині В, то множина В рівнопотужна множині А (А В). Якщо навпаки - А/В. Множина А - злічена, якщо вона рівнопотужна множині натуральних чисел. В цьому випадку існує бієкція N в А (І: І\І—А). Існує бієкція і елемент А з умовою Ї(М)=А можна позначити через А(ІМ). Таким чином справедливе твердження: множина А зліченою множиною тоді і тільки тоді, коли її елементи можна представити у вигляді наступної нескінченної послідовності без повторень. Властивості злічених множин:
Підмножина зліченої множини є зліченою множиною.
Об'єднання скінченого (або зліченого) числа скінчених (або злічених) множин є скінченною (або зліченою) множиною.
Множина дійсних чисел не є зліченою множиною.
Множина !М, що складається з всіх рядків довільної довжини Г\І_0, хг-ІМ є зліченою множиною.
Нехай А - скінчений алфавіт, х - множина всіх слів в алфавіті А. Тоді множина х є зліченою множиною.
Нехай М - нескінченна множина конструктивних об'єктів, що є множиною вхідних об'єктів деякого алгоритму. Множину М можна розглядати як множину слів у деякому алфавіті. Згідно пункту 5 властивостей злічених множин, множина М є зліченою множиною.
Алгоритми і функції
Частковою унарною функцією (, що задана N називають, як правило, яка належить деякому набору даних N (х, х1( хп) ставить у відповідність однозначне число і (х, хь хг.) є N. Множина х, що складається з усіх наборів хь х2, хп для яких існує значення функції, називається областю визначення функції області ї і називають Оот(ї). Множини всіх значень ( називають множиною значень і і називають Кеп(ї).
Назвемо функцію ( скрізь визначеною, якщо її значення визначені при будь-якому наборі елементів п. При т = 0 будемо розглядати скрі ь визначену обернену функцію т, що немає аргументів, тоді значення ( не можуть змінюватися і дорівнювати А. В цьому випадку ї - функція виділення числа А, ототожнюється з числом А. ^(хі, х2, хп) - обчислювальна функція, якщо існує алгоритм, що обчислює функцію
Поняття алгоритму, що обчислює функцію і.
Якщо до вхідного алгоритму А поступає набір аргументів (хь х2, хп) з обчислювальним визначенням функції і1, то алгоритм Зупиняється і видає результат ((хі, х2, хп).
Якщо на вхід до алгоритму поступає набір, що не є областю визначення функції (, то обчислення проводяться нескінченно, або зупиняється без визначення результату. Висновок:
Визначення обчислювальної функції базується на понятті алгоритму , що не є чітким поняттям і не має строгого визначення.
Поняття обчислювальної функції є інтуїтивним поняттям і не має математичного строгого визначення.
