4. Типи та процеси утворення човникового і ланцюгового стібків

Стібок – це повторювальний елемент ниткової строчки між двома проколами голки, що являє собою завершене переплетення ниток в матеріалі. Звідси, строчка – це послідовний ряд стібків, що повторюються, а шов – з’єднання строчкою двох або декількох шарів матеріалу, які прилягають один до одного певним чином (рис. 2.3).

Групи строчок. Строчки, які застосовуються для виготовлення швей­них виробів, залежно від призначення підрозділяють на такі групи: зшива­льно-обметувальні; зшивальні; обметувальні; підшивні; стьобальні; намету­вальні; розметувальні; виметувальні; вспушні; копіювальні; петельні; закріп­лювальні; ґудзикові; оздоблювальні.

Види швів. Шви і строчки, які застосовуються при виготовленні швей­них виробів, стандартизовані і розділені на класи. Усередині кожного класу шви розділені на типи залежно від виконання.

Класифікація швів, які застосовуються при виготовленні швейних ви­робів, містить вісім класів. Ознакою, яка закладена в основу класифікації, є розташування шарів з’єднувальних матеріалів.

Згідно міжнародної класифікації існує більше 120 видів швів: ручних, машинних. Класи стібків позначаються порядковими тризначними числами:

1. Клас 100 – прості стібки, основою яких є однонитковий одноліній­ний ланцюговий стібок.

2. Клас 200 – ручні стібки, деякі з них не відтворюються машинним способом.

3. Клас 300 – дво- і багатониткові човникові стібки.

4. Клас 400 – дво- і багатониткові ланцюгові стібки.

5. Клас 500 – обметувальні ланцюгові стібки.

6. Клас 600 – багатониткові ланцюгові стібки з розкладкою верхньої нитки.

7. Клас 700 – зварні стібки.

8. Клас 800 – комбіновані стібки, які складаються з декількох типів стібків, що входять у попередні класи.

До кожного класу відноситься від одного до 15-20 типів стібків.

У таблиці 1.2 приведені типи машинних стібків, які використовуються при виготовленні одягу.

Таблиця 1.2

Типи машинних стібків

Найменування стібка		Графічне зображення і кодове позначення стібка	Галузь застосування
Однонитковий однолінійний прямий ланцюговий	101		Для виметування країв деталей, для тимчасового скріплення деталей та ін.
Однонитковий ланцюговий потайний	103		Для підшивання країв деталей і низу виробів, для вистібування деталей
Ручний машинний прямий	209		Для тимчасового з’єднання деталей, для виконання оздоблюва­льних стібків
Двонитковий однолінійний прямий човниковий	301		Для з’єднання деталей, для окантовування зрізів деталей та ін.
Двонитковий однолінійний зиґзаґоподібний човниковий	304		Для виготовлення закрі­пок, обметування петель, пришивання ґудзиків, підшивання сторін лис­точок, з’єднання частин бортової прокладки
Двонитковий однолінійний прямий ланцюговий	401		Для з’єднання деталей, окантовування зрізів деталей та ін.
Тринитковий дволінійний ланцюговий	406		Для виготовлення шлейок, настрочування підзору на підкладку кишені, для виконання оздоблювальних рядків
Однонитковий обметувальний ланцюговий	501		Для з’єднання деталей з натурального хутра й ін.
Двонитковий обметувальний ланцюговий	503		Для обметування зрізів деталей
Тринитковий зшивально-обметувальний ланцюго­вий	504		Для з’єднання деталей з одночасним обметуван­ням зрізів
Суцільний зварний	701		Для з’єднання деталей виробів, обробки петель, прикріплення деталей, обробки низу виробу і рукавів та ін.
Крапковий зварний	702		Для вистібування дета­лей, обробки низу виро­бів і рукавів та ін.

Найбільш поширеними є:

а) однонитковий ланцюговий стібок, який утворюється шляхом взає­модії голки із заправленою в ній ниткою і петельником без нитки, тобто коли в петлю верхньої (голкової) нитки вводиться петля тієї самої нитки;

б) двонитковий ланцюговий стібок утворюється, якщо в петлю верх­ньої (голкової) нитки вводиться петля нижньої нитки з петельника;

в) двонитковий човниковий стібок утворюється в результаті пере­плетення двох ниток, одна з яких (верхня) подається з котушки, заправ­ляється у вушко голки і проходить зверху тканини, а інша намотується на шпульку, яку встановлюють із шпульковим ковпачком у човник, і проходить з нижньої сторони тканини. Усередині шарів тканини ці нитки переплітають­ся і при їх натягу притискають тканини одна до одної, з’єдну­ючи їх за лінією строчки.

Процес утворення човникового стібка (рис. 1.4): двонит­кова човни­кова строчка утворюється з двох ниток – верхньої А и нижньої Б, які переплі­таються між матеріалами, що зшиваються (положення І).

Верхня нитка А називається голковою, тому що заправляється у вушко голки, нижня Б – човниковою, бо надходить зі шпульки, яка знаходиться всередині човникового пристрою.

Човникову строчку важко розпустити, вона досить міцна на розрив у поздовжньому і поперечному напрямах. Відстань між двома суміжними про­колами голки визначає довжину стібка. Човникова строчка малорозтягуюча. Наприклад, строчка, виконана бавовняними нитками, може розтягуватися в подовжньому напрямі лише на 10÷15%. Зусилля розтягу в основних швах верхнього одягу не перевищують 15 Н на смужку матеріалу шириною 10 мм і викликають її подовження тільки на 2÷3%. Отже, човникове переплетення цілком прийнятне для виготовлення одягу.

При визначенні витрати ниток на утворення човникової строчки врахо­вують коефіцієнт виробітку, що дорівнює 1,2÷1,7. Це означає, на шов довжи­ною 100 мм витрачається 150 мм верхньої і 150 мм нижньої нитки, якщо коефіцієнт виробітку складає 1,5. Коефіцієнт виробітку залежить від ступеня натягу ниток, товщини матеріалів, що зшиваються, довжини стібка й ін. факторів.

Машини човникового стібка мають більш складну конструкцію, ніж машини з іншими типами стібків. Наявність шпульки в човниковому при­строї зменшує час використання машини, тому що залежно від довжини шва шпульку потрібно змінювати 60÷80 разів у зміну. Пристрій човникового комплекту є більш складним, ніж пристрій петельника машин ланцюгового стібка.

Для виконання човникової строчки в кожній швейній машині задіяні такі робочі органи: голка 2, яка служить для проколювання матеріалів, прове­дення через них верхньої нитки й утворення петлі; ниткопритягувач 1, який подає нитку голці, затягує стібок і змотує нитку з бобіни або котушки; човник 3, який утворює з голкової нитки петлю, розширює її, обводить навколо шпульки 4 і здійснює переплетення верхньої і нижньої ниток; механізм переміщення матеріалу (наприклад, рейковий) 5; лапка, яка притис­кає матеріал до голкової пластини і зубчастої рейки.

Переплетення ниток при утворенні човникового стібка відбувається за допомогою коливального або обертового човника.

Найбільшого поширення одержали промислові машини з обертальними човниками, тому нижче розглянемо принцип утворення човникової строчки на машині з цим типом човників.

Голка 2 проколює матеріали, проводить верхню нитку через них і опус­кається в крайнє нижнє положення. При підйомі голки з цього положення на 1,5÷2 мм утворюється петля, яка захоплює носик човника 3.

Голка 2 піднімається догори (положення ІІ), човник 3, захопивши пет­лю верхньої нитки, розширює її. Ниткопритягувач 1, переміщаючись вниз, подає верхню нитку човнику.

Петля верхньої нитки (положення ІІІ) обводиться човником 3 навколо шпульки 4.

Коли петля верхньої нитки буде обведена навколо шпульки 4 (поло­ження IV) на кут більше 180⁰, ниткопритягувач 1, піднявшись догори, затягує стібок, зубчаста рейка 5 переміщає матеріали на довжину стібка, човник 3 (положення V) виконує холостий хід; голка 2, ниткопритягувач 1 і рейка за цей час завершують виконання циклу.

П роцес утворення ланцюгового стібка (рис. 1.5). Для прямострочних машин ланцюгового стібка формується однониткова ланцюгова строчка з переплетенням нитки з нижньої її сторони. Така строчка використовується для тимчасового з’єднання деталей швейних виробів, а також при вишиванні, пришиванні ґудзиків, бірок тощо. Основний принцип утворення ланцюгового стібка будь-якого типу – “петля в петлю”.

Голкову петлю, яку формує голка 4 (див. рис. 1.5, а) при підйомі з крайнього нижнього положення на 2÷4 мм захоплює носик петельника 3. У момент захоплення голкової петлі між носиком петельника і лезом голки повинний бути гарантований зазор ∆ = 0,1÷0,05 мм, так само як і в машинах човникового стібка, у тих же межах.

Захопивши голкову петлю, петельник 3 розширює її (див. рис. 1.5, б), обертаючи проти годинникової стрілки. При розширенні петлі вона зміщає­ться на вісь петельника й попадає на похилу площину хвостовика (див. рис. 1.5, в). Ниткопритягувач 2 рухається синхронно з голкою 4. Після виходу голки 4 з матеріалу відбувається переміщення тканини рейкою 1 на довжину стібка. При подальшому обертанні петельника завдяки п’ятці (див. рис. 1.5, г) петля залишається на петельнику. Петельник захоплює нову сформовану гол­кою петлю і проводить її (див. рис. 1.5, д) через утримувану ним першу пет­лю. Ниткопритягувач 2 піднімаючись догори (див. рис. 1.5, е) затягує стібок.